Showing posts with label just because. Show all posts
Showing posts with label just because. Show all posts

Thursday, May 17, 2012

Howdy! ATCs / Ковбойські АТСки


Howdy!

Few month ago I started on an ATC mania, and indeed it turned for me into a little mania. I love to do these little guys, they are just calling me every day. Thus, when I saw a challenge on the Wicked Wednesday ATC Challenge - A Little Bit Country/Western, I had to create these.

Вітаю! 
Кілька місяців тому, а саме в лютому, на мене напала АТС манія і тепер я хочу робити ці маленькі творіння майже щодня. Отже, коли я побачила завдання на блозі Лукаві АТСки що-середи, я не змогла втриматись. І ось що вийшло.


I used the image of a little sheriff and colored it using Prismacolor pencils. He is just SO cute. 

Я використала малюнок шеріфа і розмалювала його олівцями.
 Але ж чудний цей шеріф.


I used two sets of craft paper and twine from Twinery.
Також використано два види скрап паперу і шнури.

These ATCs are up for grabs, so if you like any of them, just leave me a comment or send me an e-mail with your mailing address. There is only two ATCs, so only the first two to respond will get them.
Thanks for stopping by.

Хочу сказати, що ці АТСки можуть стати вашими, якщо ви мені залишите коментар в цьому дописі, або надішлете мейл зі своєю адресою. Нагадую, що АТСок є лишень дві, тому як кажуть, - хто перший встав... Чекатиму!
Дякую, що завітали до мене в блог.


Thursday, December 1, 2011

Рогалики. Історія однієї страви.

Рогалики! Мммм!


Чи згадалась вам ваша бабуся і її найсмачніші хрумкі рогалики з перетертими пелюстками рожі? Моя бабця не робила рогаликів але теточка (мачуха мого вуйка) відмінною львівською господинею і випікала найсмачніші в місті тістечка. Її випічка була настільки наповнена теплом файної львівської пані, яка завше одягала капелюшок і дотримувалась всіх правил етикету. Така стара львівська інтеліґенція, яка перейняла від австріяків ту любов і вишуканість віденської випічки. Так, саме віденська випічка славиться своєю вишуканістю ще з ХІІІ століття. Тут деякі французькі пекарі запротестують але саме австрійський пекар навчив французів пекти круасани й інші булочки з листкового дріжджового тіста. Але сьогодні розмова не про французів і не про їхні смачні булочки і круасани, а про рогалики.



Отже, рогалики. Рогалик, в оригіналі "рогалах", дослівно означає «маленький завиток». Це одне з найбільш улюблених тістечок євреїв Ашкеназі, які як відомо в основому проживали на території сучасної Німеччини і Авс��рії. Починаючи з XIII століття, завдяки прокламації Польського короля, щодо полегшенням переслідувань євреїв, вони покинули Південну і Південно-Західну Європу і переселились в Центральну і Східну Європу. 


Ось вони і розповсюдили  завивані тістечка у вигляді півмісяця із загненими ріжками та різними начинками . Але ж чому саме така форма? І ось тут наші віденські пекарі і зіграли свою роль. Прародичем рогалика є “кіпферл”.


Кіпферл, в перекладі з німецької означає півмісяці, випікали віденські пекарі ще з 12-го сторіччя, та найбільшої популярності рогалики набули, коли на честь зняття облоги Відня і перемоги над турками всі пекарі Відня напекли багато півмісяців і роздавали їх жителям міста і всім гостям. Півмісяці, або оленячі ріжки, заполонили світ, і в сучасних кулінарних книгах можна знайти багато цікавих переписів. Для прикладу, в книзі Дарії Цвек “Солодке печиво” ви знайдете перепис “оленячих ріжків”. Все ж півмісяці, або печиво-ріжок відрізняються від рогаликів, бо їх готують із крухого горіхового тіста, з якого роблять валки і які вкладають у формі півмісяця на бритванку перед випіканням. Готові півмісяці, або кіпферл, притрушують цукровою пудрою. 


Натомість рогалики готують здебільшого з дріжджового тістатіста та тіста на сметані  з розмаїтими і багатими начинками, такими як абрикосове варення, сухофрукти чи горіхи.


Тісто розкачували досить тонко і вирізали або смужками, які ділились на трикутники (такий спосіб змалювала Дарія Цвек), або ж вирізали велике коло і його ділили на сегменти. Чим більше поділене коло, тим акуратніші й менші роґалі. Тоді на кожен рогалик викладали начинку і, починаючи з ширшого краю, скручували рогалик. Кінці рогалика загинали всередину і випікали смачні тістечка. Рогалики настільки полюбились європейцям, що дуже скоро ні Різдво, ні Ханука у євреїв не проходили без приготування цих чудових смаколиків.


З часом, коли почалась еміграція європейців в Америку, тісто для рогаликів почали замішувати на вершковому сирі (cream cheese), що зробило виріб більш пухким і таким що тане в роті..

Чи ви любите рогалики так як їх люблю я? Я напевне приготувала вже щонайменше шість різних переписів, і думала що вже бачила все, але недавно мені чоловік подарував одну американську книгу з переписами де я знайшла цікавий і досить простий перепис рогаликів. Отож приєднуйтесь до нас наступного тиждня, коли ми з вами зробимо два переписи  рогаликів. Обіцяю, що обидва будуть вам не лише цікаві а й потішать ваших рідних.



Дякую, що завітали!

Фото мої і з нету.

Saturday, October 1, 2011

Kids, school and myself :) / Маруся, школа і діти :)


To brighten up your day, my youngest wants to say HI!
(sorry, for the poor picture quality, but I think that the shot is great, even if the picture itself is not the sharpest one.) and I want to tell you about my teaching days.

Моя манюня Андріаночка засилає вам всім віта��ня! Ой... то моя ціпонька, яка як кажуть американці може вийти сухою з води навіть за вбивство. Це мається на увазі, що вона моя приліпочка і дуже гарно вміє мамою маніпулювати. Але це тільки найменша.... а є ще і старші. Але сьогодні я вам хочу розповізти трошки про те яку наснагу дають мені діти і вчителювання. Адже ніби день вчителя, чи не так :)

Wednesday, August 10, 2011

Crazy for lace / Хворію мереживом

One of my friends is participating in a candy from Lena (Kerrollan), and every time I see this much of lace on the same picture, it makes me want to jump on the bus and hit the Garment District in NYC. After working there for more than 10 years I miss that place, especially now when I decided to try myself at scrapbooking. Don't you LOVE this picture?

and this is how the lace wall looks in one of the stores in Garment District in NYC.


Miss it much! This weekend I MUST be there!!!
and spend half, ok 1/3 of my salary in those stores :))))

Мар’яна, це все ти винна в тому що я так страшенно хочу поїхати в Нью Йорк в район так званний Швейний Район Нью Йорку. Там такі прекрасні магазини з матеріями, мереживом, бісером, ґудзиками... Я буду хвора аж поки не поїду і не потрачу пів, або цілу зряплату в цих магазинчиках.