| dbo:abstract
|
- The geology of New Caledonia includes all major rock types (igneous, sedimentary, and metamorphic), which here range in age from ~290 million years old (Ma) to recent. Their formation is driven by alternate plate collisions and rifting. The mantle-derived Eocene Peridotite Nappe is the most significant and widespread unit (labelled as "Ophiolites" and coloured in bright green in Fig. 1). The igneous unit consists of ore-rich ultramafic rocks thrust onto the main island. Mining of valuable metals from this unit has been an economical pillar of New Caledonia for more than a century. Currently, New Caledonia is located on the Indo-Australian Plate and the largely submerged continent of Zealandia. After New Zealand, it is the second-largest subaerial landmass, and the northernmost part of this continent. As shown on the map, the landmass is elongated in a NW-SE orientation, which is similar to the distribution patterns of most of the geological units. Thrusting, exhumation and folding of some of the units have contributed to the rugged topography of the elongated main island, with Mont Panié and Mount Humboldt being the highest points (over 1,600 m). (en)
- Геологічна будова Нової Каледонії. Острів Нова Каледонія складений дислокованими товщами перев. мезозойських осадових порід, що формують антиклінорій, витягнутий вздовж острова. Найдревніші утворення (перм) виходять на поверхню південніше м. Моїнду. Перекриваюча їх товща тріасово-юрських ґрауваккових пісковиків, збагачених титано-магнетитом, і глинистих сланців займає центр. частину о-ва, іноді досягаючи сх. і зах. узбережжя. Породи місцями слабо метаморфізовані. Відклади крейди представлені могутньою товщею глинистих сланців з лінзами пісковиків і переривистими пластами кам. вугілля. У основі товщі на зах. узбережжі зустрічаються кварцові і аркозові пісковики або конґломерати. На півн.-сх. крейдові породи інтенсивно метаморфізовані і перекриті товщею кристаліч. сланців крейди-еоцену, серед яких зустрічається мідна, свинцево-цинкова і золота мінералізація. До еоцену належить флішоїдна товща пісковиків і глинистих сланців з прошарками вапняків на заході, до палеоцен-еоцену — тов��а кременистих сланців з лінзами марганцевих руд, вапняків і туфів на сході. Відклади верх. еоцену-олігоцену представлені потужною товщею толеїтових базальтів з прошарками туфів, глинистих сланців і аргілітів, що заповнюють ряд западин вздовж зах. узбережжя о-ва, створюють прибережні скелі на сх. узбережжі. Бл. 1/3 тер. о-ва займають тектонічно переміщені масиви ультраосновних порід кінця олігоцену (перидотитів, дунітів), що складають найбільш високі гори. До них приурочені магматичні родов. і рудопрояви хромових руд, а також латеритні родов. нікелю, кобальту і заліза в корах вивітрювання. Дрібні штоки і дайки еоценових ґранодіоритів проривають метаморфічні породи крейди-еоцену. З ними пов'язані вияви вольфрамової і молібденової мінералізації. Гол. епоха формування складчасто-насувних структур і метаморфізму порід датується олігоценом. Осадонакопичення після швидкого постолігоценового підняття тер. здійснювалося у відносно стабільній тектонічній обстановці. Майже не дислоковані міоценові відклади представлені мілководними органогенними вапняками. У пліоцен-четвертинний період формувалися прибережно-морські і континентальні відклади, коралові рифи, кори вивітрювання на ультраосновних породах. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- The geology of New Caledonia includes all major rock types (igneous, sedimentary, and metamorphic), which here range in age from ~290 million years old (Ma) to recent. Their formation is driven by alternate plate collisions and rifting. The mantle-derived Eocene Peridotite Nappe is the most significant and widespread unit (labelled as "Ophiolites" and coloured in bright green in Fig. 1). The igneous unit consists of ore-rich ultramafic rocks thrust onto the main island. Mining of valuable metals from this unit has been an economical pillar of New Caledonia for more than a century. (en)
- Геологічна будова Нової Каледонії. Острів Нова Каледонія складений дислокованими товщами перев. мезозойських осадових порід, що формують антиклінорій, витягнутий вздовж острова. Найдревніші утворення (перм) виходять на поверхню південніше м. Моїнду. Перекриваюча їх товща тріасово-юрських ґрауваккових пісковиків, збагачених титано-магнетитом, і глинистих сланців займає центр. частину о-ва, іноді досягаючи сх. і зах. узбережжя. Породи місцями слабо метаморфізовані. Відклади крейди представлені могутньою товщею глинистих сланців з лінзами пісковиків і переривистими пластами кам. вугілля. (uk)
|
.png?width=300)
.JPG){kind=link}
.png){kind=link}
.jpg){kind=link}
.png){kind=link}
