Це ще одна книжка про націоналізм. Від попередніх вона відрізняється своїм характером і жанром. За характером вона є біографією, за жанром - мікроісторією. Союз між біографією та мікроісторією не є аж таким незвичним. Навпаки: мікроісторія як жанр саме з біографій і виникла. Але з біографій особливого роду: простих малоосвічених людей (селян, мельників, проституток, монахів та ін.), про яких ніхто ніколи б не дізнався, якби їхні життєві історії не віднайшли в архівах пізніші дослідники. Головний герой цієї книжки Іван Франко належав до іншого калібру. Його літературна, наукова та публіцистична спадщина складається приблизно з чотирьох тисяч творів. Декілька з них уведено в навчальну програму і в канон української літератури. Про нього неможливо було не знати. Він був відомим за життя й уславленим після смерти. Такі, як Франко, заслуговують на великі історії, подібні до біографій, написаних про інших великих авторів - Шекспіра, Вольтера, Достоєвського та інших. Ця книжка розглядає Франкове життя на тлі дуже малих спільнот: його сім’ї, рідного села, товаришів у навчанні, редакцій газет і журналів, у яких він працював, нелегальних гуртків, серед яких він вів свою пропаганду, тощо. Інакше кажучи, вона пробує показати співвідношення між особистим і суспільним у творенні модерних ідентичностей. Франко народився в реґіоні, який на межі XIX XX століть відігравав особливу роль у націотворенні. Його рідна Галичина - прикордонна австрійська провінція, за яку впродовж Франкового життя (1856-1916) точилося гостре протиборство між Габсбурґами та Романовими - була також об’єктом особливих сподівань українського, польського, єврейського та російського націоналізмів. Жодні зірки на небі не могли вказати на підсумок їхніх зусиль. Усе було неясним і залежало від випадковостей - як і личить націотворенню на пограниччі. Однак від його розв’язки в останню третину XIX ст. залежало, як виглядатиме геополітичний порядок у Центральній та Східній Квропі у XX ст.
Yaroslav Hrytsak is a leading Ukrainian historian and public intellectual. He is the author of numerous publications in modern history of Eastern Europe. He has taught at Columbia University, Harvard University, and the Central European University (Budapest), and has been awarded various Ukrainian and foreign awards for academic achievements and public endeavors.
Народився 1 січня 1960 р. у с. Довге, Стрийського району Львівській області. Доктор історичних наук з 1996 р. Професор Львівського університету ім. І. Франка. Директор Інституту історичних досліджень Львівського державного університету ім. І. Франка, гість-професор Центрально-європейського Інституту в Будапешті, Сенатор і завідувач кафедрою історії України Українського Католицького Університету (м. Львів), Перший віце-президент Міжнародної асоціації україністів (МАУ). Співредактор часопису «Україна модерна». Автор цілої низки книг з історії України. Декілька років викладав у Колумбійському університеті і Гарварді. Автор книги «Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота», яка зайняла перше місце у рейтингу «Краща українська книга» у жанрі документалістики журналу Кореспондент за 2007 р. Ярослав Грицак є одним з істориків України, який працює найактивніше і найпродуктивніше (понад 400 публікацій), відомий також своїми публіцистичними творами. Проживає у Львові.
Про цю книжку мало сказати, що вона там чудова, цікава... - вона ще й якось на диво інформаційно наповнена (у мене таке враження склалось))) По-перше, автор розповідає про Франка не просто як про поета з канонічної Трійці української літератури (Франко, Шевченко, Леся Українка), а про те, що ж це означає - що він писав, що він робив, які ідеї утверджував, за що власне у цей канон потрапляють)). По-друге, це те, як описано і біографію і світогляд Франка - у широкому контексті подій, ідей, людей, і альтернатив, які існували перед молодим поетом. Особливо тут мені цікавою видалася думка, про зв'язок людини, її покоління з літературою, яку вони читають і яка є для них актуальною. Ну і по-третє, це Галичина - що являв собою цей край у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст, які там жили люди, ким вони себе уявляли, як взаємодіяли між собою представники різних релігій і етнічних спільнот, яких зусиль треба було докласти, щоб цей край став Україною, які ідеологічні суперечки точилися серед освіченого галицького суспільства... Хоча у книзі розглянуто лише перші 30 років життя Франка, але, як пише автор, у цьому віці формується світогляд людини, який і визначає її подальше життя, а також те, що і за цей час, Франко залишив помітний слід у суспільному і літературному житті, і зміг стати "пророком у своїй Вітчизні".