Вікіджерела:Скрипторій

Додати нове обговорення

Уже давно думав над проблемою багатозначних назв. Власне, питання в тому, чи правомірне існування у Вікіджерелах статей-дизамбігів. У енциклопедії вони можуть бути, позаяк там мають широку перспективу розширення. Тобто в енциклопедії ми, в принципі, описуємо різні поняття. Тут же подаємо сирі джерела, й аби не засмічувати простір, статей-дизамбігів, як на мене, не повинно існувати. Власне, бачу тут три варіанти вирішення цього питання:

1. все ж залишити статті-дизамбіги (на кшталт Доля - список художніх творів, які мають назву "Доля"; в принципі, можу стосуватися і документів, різного роду законів, хоча я не можу привести прикладів)
2. вилучати статті-дизамбіги - усі назви, які містять шукане слово будуть у результатах пошуку ставити на перші місця
3. залишати "м'які перенаправлення" на Вікіпедію - не про всі художні твори можна писати статті, проте позаяк багатозначними є переважно широковживані слова, у Вікіпедії до назв художніх творів можуть ще додатися й інші назви та поняття.

Є ще четвертий, менш ймовірний та й не дуже раціональний варіант - перенесення такого роду статей у окремий простір. Але для того треба буде замовляти його на баґзіллі, а там до таких речей не дуже охочі (он простір Wikisource уже тиждень перейменовують)...

Отож, прошу ласкаво спільноту висловити свої думки з того приводу --Tomahiv 00:28, 26 березня 2010 (UTC)Відповісти

Не бачу жодної специфіки щодо дизамбігів у Вікіджерелах. Тобто підтримую перший варіант "все ж залишити статті-дизамбіги" і не розумію "статей-дизамбігів… не повинно існувати". Тобто як у Вікіпедії омоніми описуємо дізамбігами, так і у Вікіджерелах те саме. --pavlosh 15:09, 26 березня 2010 (UTC)Відповісти

Можливо, не розумію суті проблеми, але мені здається найбільш підходящим перший варіант. --Mr.Rosewater 15:32, 6 березня 2011 (UTC)Відповісти

Шановні Вікіпедисти, через те, що планую наступним часом активно зайнятися Вікітекою, хотів одразу обговорити частину "за" і "проти". Назви розділів у творах, щоб уніфікувати пропоную брати у дужки. Як на мене, то більш естетично. --ДмитрОст 13:57, 21 березня 2010 (UTC)Відповісти

• Проти За отим / традиційно закріпилося позначення ієрархії. Якщо у нас кількарівневий поділ на розділи, то зручніше це написати Твір/Глава/Розділ, ніж Твір (Глава (розділ)). Окрім того, якось треба позаначати багатозначність. Наприклад, творів з назвою Колискова є багато, тому, коли маємо на увазі "Колискову" Лесі Українки, назвемо статтю Колискова (Леся Українка). Бо інформація в дужках - додаткова, уточнююча. Не будемо ж ми уникати багатозначностей за допомогою назв типу Колискова, Леся Українка, бо коми, в принципі, часто використовуються у назвах літературних творів. До того ж, у іншомовних Вікіджерелах пішли саме цим шляхом (en:Bull-dog Drummond/Chapter 3, ru:Словарь рифм/Односложные рифмы/-до (-дё) - узяв випадкові статті) --Tomahiv 14:08, 21 березня 2010 (UTC)Відповісти
  • Ну так я то і мав на увазі, що Лесіна "Колискова" буде так називатися або які інші твори. Томахіве, ви можете більш чітко пояснити, що САМЕ ви хочете, як ви хочете називати. Я поважаю вас авторитет, як скажете, так і будемо робити :-) --ДмитрОст 14:31, 21 березня 2010 (UTC)Відповісти

Коротко кажучи, треба визначитися який варіант має стати офіційним Бондарівна/Дія третя чи Бондарівна (дія третя); Захар Беркут/частина шоста чи Захар Беркут (частина шоста)? --Tomahiv 14:39, 21 березня 2010 (UTC)Відповісти

Мені більше довподоби Захар Беркут (частина шоста), а вам? --ДмитрОст 14:43, 21 березня 2010 (UTC)Відповісти

Та от власне зверху спробував навести деякі аргументи на користь протилежного варіату - Захар Беркут/частина шоста. Власне, маємо тому визначитися --Tomahiv 14:46, 21 березня 2010 (UTC)Відповісти

За Усе, тепер зрозумів. Ну да, давайте через /, тим більше якщо це загальноприйнята практика. Я підтримую цю пропозицію. Якщо це остаточне рішення, то я пройдуся по тих статтях, з якими вже працював та уніфікую.--ДмитрОст 14:51, 21 березня 2010 (UTC)Відповісти

Дякую за швидке порозуміння! Мабуть, обговорення дійсно можна закрити. --Tomahiv 14:59, 21 березня 2010 (UTC)Відповісти

Та хоч би дочекалися мого коментаря :) --pavlosh 16:57, 21 березня 2010 (UTC)Відповісти

• Проти, погоджуючись з логікою Tomahiv:
  • Дійсно, "За отим / традиційно закріпилося позначення ієрархії" серед іншого і у світі різних Вікі також;
  • дужки вже "зайняті" для іншого — для "інформація в дужках - додаткова, уточнююча", але не щодо уточнення розділу (таке теж можна вважати уточненням :) ), а щодо автора тощо.

  --pavlosh 16:57, 21 березня 2010 (UTC)Відповісти

За порадою Ahonc'а, гляньте, будь ласка, сюди --AS ^sa 11:14, 25 липня 2008 (UTC)Відповісти

глянув, залишив запитання (власне запит на розтлумачення). --pavlosh 21:27, 28 липня 2008 (UTC)Відповісти

Please see oldwikisource:Category:Ukrainian, it seems there are some pages in Ukrainian that have been forgotten there. Please let us know if we can delete them. Answer please to oldwikisource:User talk:-jkb-. Thanks, -jkb- 09:33, 12 березня 2009 (UTC)Відповісти

Цьому голосуванню передувала дискусія на сторінках Кнайпи у Вікіпедії (подивитися).

Пропонується два варіанти. Аргументи наводити не обов'язково.

1. --Ahonc 20:54, 1 червня 2009 (UTC)Відповісти
2. --Ahnode 23:37, 1 червня 2009 (UTC)Відповісти
3. --Вальдимар 17:27, 16 червня 2009 (UTC)Відповісти
4. --Albedo 11:19, 23 січня 2010 (UTC)Відповісти

1. --Tomahiv 20:53, 1 червня 2009 (UTC)Відповісти
2. Нащо вигадувати велосипед, коли можна нормально перекласти оригінальну назву, на відміну від тих же росіян, де Викиисточники звучать криво, Вікіджерела звучать нормально і вже прижилися як офіційна назва. Вікітека ж має право на існування, але як розмовна назва — NickK 21:05, 1 червня 2009 (UTC)Відповісти

   Звучать нормально обидва слова. А якщо подумати про зміст: Вікітека = вікі + бібліотека, вікіджерела = вікі + джерела. Бібліотека — збірник книг, журналів та ін. А що таке джерела?--Ahonc 21:18, 1 червня 2009 (UTC)Відповісти

   Так це не зовсім бібліотека, це збірка джерел, оригінальних творів, документів тощо, а не всіх існуючих журналів. Плюс Вікітека особисто в мене викликає асоціації з Вікі+тека, а тебе ж не влаштовує слово «тека» — NickK 21:24, 1 червня 2009 (UTC)Відповісти

   А ще можна «вікірела» --Drundia 22:27, 1 червня 2009 (UTC)Відповісти

   Тоді Вікіпедія = вікі+педія. Слово «педія» також може викликати погані асоціації в когось.--Ahonc 21:26, 1 червня 2009 (UTC)Відповісти

   Ну хіба в дуууже хворих людей (це щодо "педія"). А щодо обгунтування "джерел" - per NickK (та й AlexK багато і добре про це пояснював, відправив би вас, Агонку до нього по пояснення, але не буду - я знаю, чим закінчуються ваші з ним "зустрічі" :( ). Тобто "джерела" - це саме оригінальні тексти історичних (в розумних межах та обгрунтованих випадках - сучасних) документів та творів культури. …те, що в "списках літератури" називається першоджерела. --pavlosh 22:05, 1 червня 2009 (UTC)Відповісти

   Дозвольте з вами не погодитися щодо оригінальних. Проект є вільним, будь-хто може виправити текст (там кому поставити, там закінчення змінити) і він буде вже не оригінальним.--Ahonc 22:20, 1 червня 2009 (UTC)Відповісти

   Я написав, для чого проект призначений, його мету. Ви ж вказали на проблему, яка ускладнює досягнення тієї мети (але не змінює мети). Засіб вирішення проблеми - такий самий як з ванадалізмом у інших проектах. --pavlosh 00:38, 2 червня 2009 (UTC)Відповісти

3. --pavlosh 22:05, 1 червня 2009 (UTC)Відповісти
4. Оригінальна назва Wikisource чудово і милозвучно перекладається українською. Вікітека мені не подобається, бо є 1) калькою оригінальної назви з російського проекту (прийняття цієї назви свідчитиме про те, що український проект є похідним від російського, що насправді не відповідає дійсності); 2) "вікітека" у мене особисто асоціюється з "дискотекою" і ніяк не "бібліотекою". "Тека" без "бібло-" (книг) може бути будь чим. Оскільки цей проект пов'язаний з книгами, джерелами, документами наголос треба робити на "бібло-", а не "теці". Саме такий наголос зберігається у слові "Вікіджерела" і відсутній у "Вікітеці".--Alex K 14:06, 4 червня 2009 (UTC)Відповісти

   Тобто виходить, ваш основний аргумент — шоб було не так як у росіян. Якщо основне «бібліо», так давайте назвемо «бібліовікі».--Ahonc 15:59, 4 червня 2009 (UTC)Відповісти

   Дивуюсь вашій неспроможності визначати головну думку з тексту повідомлень. Мій головний аргумент написаний на самісінькому початку: варто слідувати оригінальній назві Wikisource, бо звучить гарно.--Alex K 18:07, 4 червня 2009 (UTC)Відповісти

5. --AS ^sa 16:18, 5 червня 2009 (UTC)Відповісти
6. Довго шукав наші вікіджерела, поки не зрозумів, що вони чомусь називаються Вікітекою --Perohanych 19:55, 24 серпня 2009 (UTC)Відповісти

• Голосування тривало від 1 червня минулого року. Думаю, висловилися усі, хто хотіли. За результатами, назва "Вікіджерела" здобула більшу підтримку --Tomahiv 00:15, 20 березня 2010 (UTC)Відповісти

Як краще називати категорії за роками написання текстів — [Категорія:1919], [Категорія:Література 1919 року], [Категорія:Тексти 1919 року] (чи без року в останніх двох)? Пропоную перший варіянт, оскільки з роками у Вікіджерелах навряд чи ще щось можна пов'язати окрім текстів (тому уточнення, на мою думку, зайве).--Terek 19:50, 18 квітня 2010 (UTC)Відповісти

Так, на мою думку, перший варіант оптимальний --Tomahiv 15:42, 21 квітня 2010 (UTC)Відповісти

Варто напевне видалити всі його твори. Тексти взято невідомо звідки, хто перекладачі - невідомо, напевне всі ці переклади захищені авторським правом. --Leonst 15:09, 21 квітня 2010 (UTC)Відповісти

Напевне всі взяті звідси. Автор перекладів - Первомайський Леонід Соломонович, помер аж у 1973, нажаль, всі потрібно видалити. --Leonst 15:14, 21 квітня 2010 (UTC)Відповісти

Тим часом, може вдасться відшукати раніші, PD-переклади Гайне? --Tomahiv 15:44, 21 квітня 2010 (UTC)Відповісти

Може вдасться, коли небудь, тим часом існуюче неподобство варто видалити негайно, його присутність жодним чином не допоможе завантажувати вільні перекулади Гейне.--Leonst 15:53, 21 квітня 2010 (UTC)Відповісти

Виконано. Дякую, що помітили порушення авторських прав! --Tomahiv 16:22, 21 квітня 2010 (UTC)Відповісти

Думаю, для поетичних творів, як і для документів, треба давати паралельно оригінал і переклад. Що думає о тім шановна спільнота? --Tomahiv 15:46, 21 квітня 2010 (UTC)Відповісти

Треба, посиланням на відповідну статтю у відповідній вікітеці. Взагалі-то все придумано до нас.--Leonst 16:02, 21 квітня 2010 (UTC)Відповісти

Ні, посилання на відповідні розділи Вікітеки - це інтервікі. Я маю на увазі дві окремі колонки, як придумано тут --Tomahiv 16:06, 21 квітня 2010 (UTC)Відповісти

Ні, не інтервікі, подивіться вгору там написано "Язык оригинала: немецкий. Название в оригинале: Die Grenadiere.". Те що виділено жирним - це посилання на статтю у відповідній вікітеці.--Leonst 16:24, 21 квітня 2010 (UTC)Відповісти

Отож... :) --Tomahiv 16:26, 21 квітня 2010 (UTC)Відповісти

Що?:)--Leonst 16:30, 21 квітня 2010 (UTC)Відповісти

Що лише посилання (інтервікі чи ні — несуттєво), а не поряд розташований (та ще й абзац до абзацу чи строфа до строфи) текст оригіналу як у наведеному Томахівим прикладі. --pavlosh 16:39, 21 квітня 2010 (UTC)Відповісти

Читаєте японською?--Leonst 17:30, 21 квітня 2010 (UTC)Відповісти

Я — ні, але піклуюся про тих, хто читає. Крім того, у випадку текстів хокку мені подобається їх розглядати — як ілюстративний матеріал. --pavlosh 19:29, 21 квітня 2010 (UTC)Відповісти

За Підтримую (і мрію про хокку отак оформлені). --pavlosh 16:39, 21 квітня 2010 (UTC)Відповісти

Проти Категорично. Це українська вікітека і відповідно тексти тут мають розміщуватись виключно українською. Покажіть будь ласка де у нормальних розвинених вікітеках таке практикується. Посилань (при хорошому оформленні - кількох) цілком достатньо.--Leonst 16:50, 21 квітня 2010 (UTC)Відповісти

Зате застосовується у друкованій практиці. Є багато видань із паралельними текстами, що дозволяє порівнювати переклад і оригінал. Це українські вікіджерела, але на те вони власне джерела, що тут поміщаються оригінальні тексти. --Tomahiv 17:01, 21 квітня 2010 (UTC)Відповісти

Думаю у вікіджерелах варто дотримуватись саме практики вікіджерел. Якщо хтось захоче порівняти два тексти він зможе їх порівнювати відкривши сторінки з двох мовних розділів паралельно. Існують на кілька порядків розвиненіші вікітеки за нашу, скільки там всіляких інструментів поробили, а для цієї мети і не зробили. Напевне практично це невиправдано та й суперечить правилам і здоровому глузду. Думаю ми не в тому стані аби вигадувати велосипед.--Leonst 17:30, 21 квітня 2010 (UTC)Відповісти

• Проти Це непотрібно, бо на Вікіджерелах для цього є вбудована системна функція. Її робота виглядає приблизно так. Залишилося знайти скрипт, який розставив би посилання на неї біля інтервік — NickK 18:38, 13 травня 2010 (UTC)Відповісти

Був реабілітований у 1956 році. А це означає, що строк авторських прав слід рахувати від цього року. Принаймні в РФ так, у нас мабуть так само.--Leonst 17:51, 21 квітня 2010 (UTC)Відповісти

А у нас так само.--Leonst 18:00, 21 квітня 2010 (UTC)Відповісти

Вікіфіковані тексти п'єс можна перенести тимчасово на цей сайт.--Leonst 18:02, 21 квітня 2010 (UTC)Відповісти

Шановні користувачі, хто-небудь знає причину з якої в шаблоні у цій статті не відображається оригінальна назва і мова твору?--Leonst 21:39, 21 квітня 2010 (UTC)Відповісти

Якщо вірити цьому шаблону, то виходить що твори Тичини вперше опубліковані в Російській імперії перебувають в суспільному надбанні. Значить потрібно повернути ті вилучені, що відповідають цьому критерію.--Leonst 02:23, 22 квітня 2010 (UTC)Відповісти

Просьба проверить, правильно ли я определил немецкие оригиналы для:

• Як станеш ти, любко, подружжям моїм (Гейне/Старицька)
• На скелі похмурій край моря сиджу (Гейне/Старицька)

-- Sergey kudryavtsev 13:23, 11 травня 2010 (UTC)Відповісти

Правильно — NickK 18:39, 13 травня 2010 (UTC)Відповісти

В нас у цій категорії зібрано твори вже трьома мовами, відмінними від українською, в той час як ідея Вікіджерел якраз і полягає в створенні проекта з творами (або їх перекладами) однією мовою. Твори Шашкевича польською, в принципі, ще якось вписуються в рамки, а от п'єса Янки Купали та вірші удмуртського поета, який взагалі помер 1978 року, і які ніколи не перекладалася українською, без українського перекладу здаються в україномовних Вікіджерелах трохи недоречними — NickK 15:01, 20 травня 2010 (UTC)Відповісти

Цілком підтримую, розміщувати тут твори іноземних авторів, іншими мовами - це просто абсурдно, а у випадку з удмуртським автором ще й злочинно, адже строк дії авторських прав на його твори минає через сорок лише років.--Leonst 12:31, 22 травня 2010 (UTC)Відповісти

До речі Флор Васильєв для удмуртів, як для українців Франко чи Тичина. У нас їх багато, а у них на пальцях перелічити. Те, що твори на удмуртській мові, то не так вже й страшно. Переклади віршів є, але це рідкість і знайти їх дуже важко. Але ниточку все ж таки вдалось відкопати. В Сумах є архів, де зберігається переписка удмуртського поета з українським Даньком, там же ж є і переклади його віршів (український поет їх перекладав по-товариськи). На 5 каналі працює пан Мартинюк, з яким я тримаю зв'язок, і який хоче допомогти в тому, щоб у Вікі з'явилась ціла низка удмуртських творів і біографічні дані про удмуртських письменників. Він обіцяв, що я матиму змогу отримати доступ до Сумського архіву, але це все не так швидко робиться. Якщо вікіспільноті не чекається, то можете прибрати всі ці твори, але тоді Вікі втратить дійсно рідкісні екземпляри удмуртського письменництва. Тут все написано. --Вальдимар 14:42, 27 травня 2010 (UTC)Відповісти

Все що Ви написали - це дуже гарно, проте не має стосунку до суті справи. Проекти вікімедіа створюються за мовним принципом, тому в українських вікіджерелах мають бути тексти, хоч як це й не дивно, українською мовою. Проте ж ніхто Вам не заважає створити вікіджерела удмуртською мовою. Але є ще один нюанс: твори Васильєва захищені авторським правом ще років на сорок, то про яке узагалі їх розміщення у проектах Фонду може йти мова? Це ж справжній злочин, за це можуть подати 100% виграшний позов проти Вікімедіа. Хочете аби вони були в інтернеті - вивісьте їх на якомусь іншому сайті або блозі, це ж зовсім не складно, а тут їх не можна розміщувати апріорі.--Leonst 11:59, 28 травня 2010 (UTC)Відповісти

Твори неукраїнською мовою потрібно викладати на вікіджерелах відповідною мовою, якщо цією мовою Вікіджерел нема, то є oldwikisource:. Твори, термін дії авторських прав на які не сплинув (письменник помер після 1951 в Україні або після 1940 за кордоном), можна перенести на сайт www.wikilivres.info, який влаштований так само, як і Вікіджерела, але з причин авторських прав виведений зі складу проектів Фонду. Щодо конкретно Васильєва, можна поставити поки що в статті посилання на першоджерело. Якщо з'являться твори удмуртською інших письменників, не опубліковані в Інтернеті, то або oldwikisource:, або wikilivres. Я не проти удмуртської літератури, але, вибачте, українські Вікіджерела не призначені для розміщення творів удмуртською (бо не українською) письменників, термін дії АП на твори яких не сплинув (бо така політика Фонду) — NickK 18:14, 28 травня 2010 (UTC)Відповісти

http://uk.wikisource.org/wiki/Спеціальна:Contributions/Inhabitant Значимость?--Deus ex machina

Дякую за підказку, два тексти з трьох видалено. --pavlosh 20:53, 13 липня 2010 (UTC)Відповісти

Hello Wikimedians, my name is Sam and I am working for the Wikimedia Foundation during the 2010 Fundraiser. My job is to be the liaison between the Ukrainian community and the Foundation. This year's fundraiser is intended to be a collaborative and global effort; we recognize that banner messages which may perform well in the United States don't necessarily translate well, or appeal to international audiences.

I am currently looking for translators who are willing to contribute to this project by helping translate and localize messages into Ukrainian and suggesting messages that would appeal to Ukrainian readers on the Fundraising Meta Page. We've started the setup on meta for both banner submission, statistical analysis, and grouping volunteers together.
Use the talk pages on meta, talk to your local communities, talk to others, talk to us, and add your feedback to the proposed messages as well! I look forward to working with you during this year's fundraiser. If someone could translate this message I would really appreciate it so that everyone is able to understand our goals and contribute to this year's campaign.
Sam Chapman 17:36, 21 жовтня 2010 (UTC)Відповісти

Случайно обнаружил, что 1840 и Думи мої, думи мої дублируют друг друга, наверное, одно из них нужно удалить... -- Sergey kudryavtsev 10:46, 2 листопада 2010 (UTC)Відповісти

Я з Вами погоджуюсь, але варто було б, щоб втрутився знавець творчості Шевченка. --pavlosh 19:49, 2 листопада 2010 (UTC)Відповісти

У нас останнім часом стали з'являтися бібліографії. За минулий тиждень в нас є 4 нових Огірки: Ігор Огірко, Огірко Олег Васильович, Огірко Ольга Ігорівна та Романюк-Огірко Леся. Мені здається, що бібліографії без самих творів не лежать у сфері діяльності Вікіджерел. Яка буде думка інших з цього приводу? — NickK 20:30, 11 січня 2011 (UTC)Відповісти

• Я згідний. Немає сенсу поміщати списки творів, публікувати які можна буде через століття --Tomahiv 20:37, 11 січня 2011 (UTC)Відповісти
• Формально кажучи, бібліографія творів певного автора є твором сама по собі (є такі окремі видання, як бібліографії), але це не повинно створювати можливості для перетворення Вікіджерел у самвидав та/або "ярмарок марнославства"
  Себто я теж згоден, що означені бібліографії повинні бути видалені. --pavlosh 22:23, 15 січня 2011 (UTC)Відповісти

• В іншомовних Вікіджерелах є механізм коли автори дають дозвіл на розміщення своїх матеріалів на умовах ліцензій CC-BY-SA та GFDL. Можна почитати тут. Чи є такий спосіб у Вікіджерелах? -- Oleandr 15:48, 22 жовтня 2011 (UTC)Відповісти

Чи є можливим, і, взагалі, правильним, посилання звідси на вікіпедію. Наприклад, в статті про пісню є інформація, що ця пісня записана в такому-то селі такого-то повіту. Вперше опублікована в такому-то часописі. Зробити перенаправлення на село і часопис у вікіпедії. --Mr.Rosewater 15:52, 6 березня 2011 (UTC)Відповісти

Як на мене, так, звісно, в міру, у зазначених випадках посилання виглядають цілком слушними — NickK 00:00, 11 березня 2011 (UTC)Відповісти

Панове, я завантажив на Вікіджерела шість книжок збірника "За сто літ". Це збірники Комісії новітньої історії України ВУАН (підзаголовок - «Матеріали з громадського й літературного життя України 19 і початків 20 ст.») . Але у мене виникла проблема з категоризацією саме через те, що це збірники досить широкого профілю. Чи не могли би ви допомогти проставити категорії? Kubaichuk 12:12, 9 червня 2011

The Wikimedia Foundation, at the direction of the Board of Trustees, will be holding a vote to determine whether members of the community support the creation and usage of an opt-in personal image filter, which would allow readers to voluntarily screen particular types of images strictly for their own account.

Further details and educational materials will be available shortly. The referendum is scheduled for 12-27 August, 2011, and will be conducted on servers hosted by a neutral third party. Referendum details, officials, voting requirements, and supporting materials will be posted at Meta:Image filter referendum shortly.

Sorry for delivering you a message in English. Please help translate the pages on the referendum on Meta and join the translators mailing list.

For the coordinating committee,
Philippe (WMF)
Cbrown1023
Risker
Mardetanha
PeterSymonds
Robert Harris

Прошу звернути увагу на незрозумілий внесок. Дякую. --194.44.32.228 12:56, 25 серпня 2011 (UTC)Відповісти

Канонічний формат (ім'я + по батькові + прізвище) є загальновживаним в іншомовних вікіджерелах... Хоча половина сторінок авторів в українських вікіджерелах були створені в форматі прізвище + ім'я - скоріш за все для того, щоб список авторів був в алфавітному порядку. Без картки автора він сортується по іменам. Пропоную нові сторінки створювати в канонічному форматі ім'я + по батькові + прізвище... Як вважає спільнота? -- Oleandr 17:29, 21 жовтня 2011 (UTC)Відповісти

Пропоную називати у відповідності до назви у Вікіпедії. 1). Там правила сформульовані чітко 2). Це полегшить інтеграцію обох проектів --Tomahiv 19:39, 21 жовтня 2011 (UTC)Відповісти

1). У Вікіпедії діє система перенаправлень з канонічного вигляду. 2) Правила чітко сформульлвані наприклад в російскій Вікітеці - "названия страниц авторов (псевдонимы, братья, перенаправления) Все статьи об авторах в Викитеке положено именовать в естественном порядке, например: Александр Сергеевич Пушкин, Михаил Юрьевич Лермонтов. Заголовки наподобие «Пушкин, Александр Сергеевич» (принятый в Википедии порядок именования) могут быть сделаны в качестве перенаправлений на страницы на основные страницы." повний текст див тут. Тому пропоную не вигадувати свій українській велосипед, а дотримуватся вже загальноприйнятих вікітечних правил. Також треба створити відповідний розділ в Довідці, щоб не було невизначенності... -- Oleandr 11:17, 22 жовтня 2011 (UTC)Відповісти

Не розумію, чому некопіювання Вікітєки вважається вигадуванням велосипеда. В Українській Вікіпедії чітко розроблені правила іменування статей про персоналії. У Вікіпедії є такий шаблон w:Шаблон:Вікіпосилання. Для чого усе заплутувати, коли можна обрати спільну назву для всіх україномовних проектів для полегшення їх інтеграції? --MaryankoD 08:32, 25 жовтня 2011 (UTC)Відповісти

Тут не вікітека, а вікіджерела. Російські правила не є "загальноприйнятими". Пошукайте інші аргументи, аби переконати опонентів. --Alex K 15:41, 22 жовтня 2011 (UTC)Відповісти

• Всі слов`яномовні Вікіджерела використовують канонічний стиль(Польска, Болгарська, Словенська, Російська та інші...). Також найбільші розділи (Англійська, Німецька, та інші...) як не дивно, також дотримуються цього стилю...) Шановний Alex К може ви наведете мовні розділи Вікіджерел (крім Українського звичайно)) які не дотримуються в назвах сторінок авторів канонічного стилю? -- Oleandr 16:16, 22 жовтня 2011 (UTC)Відповісти

• Що таке "канонічний стиль"? --Alex K 10:21, 23 жовтня 2011 (UTC)Відповісти

• Шановний Alex K, думав Ви в курсі теми нашої розмови...) Ви ж ніби щось коментували, робили мені зауваження... Вище наведені приклади імен різних авторів в канонічному стилі. Але спробую ще раз пояснити: канонічний формат, вигляд, стиль - коли на першому місці йде ім'я і по батькові, а потім прізвище. Не канонічний відповідно навпаки - спочатку прізвище потім ім'я. -- Oleandr 20:07, 23 жовтня 2011 (UTC)Відповісти

• Просто не зрозумів чому саме "канонічний". Ніби до Церкви відношення не має.--Alex K 23:02, 23 жовтня 2011 (UTC)Відповісти

I apologize that you are receiving this message in English. Please help translate it.

Hello,

The Wikimedia Foundation is discussing changes to its Terms of Use. The discussion can be found at Talk:Terms of use. Everyone is invited to join in. Because the new version of Terms of use is not in final form, we are not able to present official translations of it. Volunteers are welcome to translate it, as German volunteers have done at m:Terms of use/de, but we ask that you note at the top that the translation is unofficial and may become outdated as the English version is changed. The translation request can be found at m:Translation requests/WMF/Terms of Use 2 -- Maggie Dennis, Community Liaison 01:22, 27 жовтня 2011 (UTC)Відповісти

Створив Довідку з редагування. Виношу на обговорення спільноти... -- Oleandr 15:29, 27 жовтня 2011 (UTC)Відповісти

"Говорили, балакали...". У правилах іменування слід замінити навпаки - іменуємо згідно з назвою у Вікіпедії, створюємо перенаправлення з усіх інших варіантів назв --MaryankoD 01:24, 28 жовтня 2011 (UTC)Відповісти

Не згоден, вважаю, що навпаки змінювати не слід. Ви так і не навели приклад іншомовних Вікіджерел які б не дотримувалися канонічного стилю... Вважаю що вигадування власного "українського велосипеда" ускладнить інтеграцію з іншомовними проектами і призведе до плутанини і незручностей... --Oleandr 06:37, 28 жовтня 2011 (UTC)Відповісти

Думаю існує причина того, що всі іншомовні Вікіджерела дотримуються цього правила. Так історично склалося, що в літературі на відміну від енциклопедій, імена авторів творів завжди записувалися саме в такому порядку - спочатку ім'я, потім прізвище. Якщо зробити навпаки, то такий незвичний порядок - буде дуже різати око... --Oleandr 07:03, 28 жовтня 2011 (UTC)Відповісти

Гарна довідка. Дякую за розробку. Я за "європейський порядок" (ІПБ) написання. Але не проти і проти "азійського" (ПІБ) щодо російських персоналій. --Alex K 05:54, 29 жовтня 2011 (UTC)Відповісти

Маркери <div class="indent"> та <div class="text"> використовуються в іншомовних вікіджерелах для більш зручного для читача оформлення творів. Але в україномовних Вікіджерелах вони, на жаль, не працюють. Як можна зробити щоб вони стали активні? Я так розумію, що на відміну від шаблонів, міняти та визначати маркери мають право тількі адміністратори? --Oleandr 12:29, 29 листопада 2011 (UTC)Відповісти

Виноситься на обговорення наступна теза:

Матеріали, розміщені у Вікіджерелах, повинні вільно поширюватися за законами США, де, в штаті Флоріда, розташовані основні сервери проектів Фонду Вікимедіа. Також, всі учасники Вікіджерел зобов'язані дотримуватися закону своєї країни.

--Oleandr 17:32, 7 грудня 2011 (UTC)Відповісти

За --Максим Пе 15:00, 4 лютого 2012 (UTC)Відповісти

Це незручне правило. Твори мають бути передусім вільними в країні походження, і лише потім (URAA, на жаль, вимагає і сильно нас цим обмежує) в штаті Флорида. Наприклад, якщо український автор був розстріляний у 1937 році, його твори могли б уже бути в суспільному надбанні, але якщо він був реабілітований в 1950-ті, то його твори в Україні ще не перейшли до суспільного надбання. З іншого боку, можуть виникнути проблеми з обґрунтуванням законів та інших урядових документів, які в Україні взагалі не охороняються авторським правом. Пункт з законом своєї країни надзвичайно тонкий, по-перше, це сильно обмежить користувачів з незвичайним законодавством про авторські права (наприклад, тих, де термін авторських прав понад 70 років), по-друге, в країнах з тим чи іншим видом репресій до користувачів будуть ще жорсткіші вимоги. Хоча, звісно, треба мати здоровий глузд і не розповсюджувати російським користувачам матеріали зі списку екстремістських. Тож первинним є вільне поширення в країні походження, вторинною є Флорида (і то лише через URAA), а країна дописувача має найменший стосунок — NickK 19:02, 8 лютого 2012 (UTC)Відповісти

Довідка:Авторські права — додав 8 інтервік. Це має поглибити поняття про АП.--Максим Пе 19:00, 9 лютого 2012 (UTC)Відповісти

I apologize that you are receiving this message in English. Please help translate it.

• Do you want to help attract new contributors to Wikimedia projects?
• Do you want to improve retention of our existing editors?
• Do you want to strengthen our community by diversifying its base and increasing the overall number of excellent participants around the world?

The Wikimedia Foundation is seeking Community Fellows and project ideas for the Community Fellowship Program. A Fellowship is a temporary position at the Wikimedia Foundation in order to work on a specific project or set of projects. Submissions for 2012 are encouraged to focus on the theme of improving editor retention and increasing participation in Wikimedia projects. If interested, please submit a project idea or apply to be a fellow by January 15, 2012. Please visit https://meta.wikimedia.org/wiki/Wikimedia_Fellowships for more information.

Thanks!

--Siko Bouterse, Head of Community Fellowships, Wikimedia Foundation 03:09, 22 грудня 2011 (UTC)Відповісти

Distributed via Global message delivery. (Wrong page? Fix here.)

Дуже дякую за Біблію!
Але цей твір (переклад Огієнка) зараз перебуває під охороною авторських прав:
© United Bible Societies, 1962
© Українське Біблійне Товариство, 2002
Проф. Іван Огієнко, громадянин Канади, помер у 1972 р., і за канадським законодавством його твори перейдуть до суспільного надбання тільки у 2022 р. Тоді можна буде розмістити Біблію на сайті Wikilivres. А зараз перебування цього твору у Вікіджерелах, де діє закон: "протягом усього життя автора і 70 років після його смерті", не зовсім правомірно, на жаль.--Максим Пе 19:08, 9 січня 2012 (UTC)Відповісти

А це досить цікаве питання. Якщо написано © United Bible Societies, 1962, то власником авторських прав є організація United Bible Societies, яка зареєструвала авторські права на цей твір у 1962 році (Українське Біблійне Товариство засноване 1991 року та явно не перетиналося з Огієнком). Питання в тому, як United Bible Societies отримали права від Огієнка. Наскільки я розумію, чинне на 1962 рік канадське законодавство (можливо, були незначні зміни, версії саме цього року я не знайшов, але в них тоді діяв Британський імперський закон 1922 року) дозволяло United Bible Societies стати правовласником одним-єдиним способом — найнявши на роботу Огієнка та оплативши його роботу з підготовки цього твору (за інших умов Огієнко був би правовласником або співвласником авторських умов). І за таких умов за канадським законодавством термін авторських прав, справді, ще не сплив, але він сплине 31 грудня 2012 року. Можливо, я десь помиляюся, але з того, що я знайшов, ситуація саме така — NickK 22:39, 19 січня 2012 (UTC)Відповісти

Якщо дивитися з точки зору видавництва. Організація "Об'єднані біблійні товариства" (United Bible Societies) заснована у Великобританії 1946 р. Біблія Огієнка вийшла в Лонодоні 1962 р. За англійським законом (The 1988 Copyright, Designs and Patents Act) строк копірайту — 70 років від смерті автора або, коли автор невідомий, від року створення продукту (незважаючи на рік оприлюднення).

А з точки зору громадянства — 50 років (Канада). Ось і гадайте :-) Ні, тут треба фахівців.--Максим Пе 18:34, 11 лютого 2012 (UTC)Відповісти

Це ви говорите про оригінал, але ж переклад, на скільки я розумію, робило саме УБТ. При перекладі права автора не втрачаються, але додаються авторські права перекладача.--Ahonc 19:02, 12 лютого 2012 (UTC)Відповісти

Wikimedia Foundation is getting ready to push out 1.19 to all the WMF-hosted wikis. As we finish wrapping up our code review, you can test the new version right now on beta.wmflabs.org. For more information, please read the release notes or the start of the final announcement.

The following are the areas that you will probably be most interested in:

• Faster loading of javascript files makes dependency tracking more important.
• New common*.css files usable by skins instead of having to copy piles of generic styles from MonoBook or Vector's css.
• The default user signature now contains a talk link in addition to the user link.
• Searching blocked usernames in block log is now clearer.
• Better timezone recognition in user preferences.
• Improved diff readability for colorblind people.
• The interwiki links table can now be accessed also when the interwiki cache is used (used in the API and the Interwiki extension).
• More gender support (for instance in logs and user lists).
• Language converter improved, e.g. it now works depending on the page content language.
• Time and number-formatting magic words also now depend on the page content language.
• Bidirectional support further improved after 1.18.

Report any problems on the labs beta wiki and we'll work to address them before they software is released to the production wikis.

Note that this cluster does have SUL but it is not integrated with SUL in production, so you'll need to create another account. You should avoid using the same password as you use here. — Global message delivery 16:39, 15 січня 2012 (UTC)

Hello, and first sorry for this automatic delivery message.

An export tool for Wikisource books, Wsexport, is currently in active development. It is a tool for exporting Wikisource's texts in EPUB, ODT and other file formats. It was created for French Wikisource, but it's also available for the other Wikisource subdomains. It can be used directly from its page on Toolserver.org (for texts in all languages, use "www" for oldwikisource), or browsing http://wsexport.fr.nf (currently only for French Wikisource's texts).

In order to work, the tool need some configuration from your Wikisource subdomain, This page explains how to do it. Currently French, Italian, English, and German Wikisource does it.

You will find more information on The global Scriptorium. Ask here for all question.

This message was distributed to all Wikisources using the Global message delivery system. If you want to use it to send your messages, ask for permission here. () 21:19, 15 січня 2012 (UTC)

Вітаю!
В інтернеті з’явилося оцифроване зібрання творів Івана Франка! Див.:
Франко І. Твори в 50-ти томах+доповнення (У 56-и томах) (djvu, pdf) — торент
--Максим Пе 14:50, 4 лютого 2012 (UTC)Відповісти

Цікава ідея. Франко повністю в суспільному надбанні, тому можна зробити ще одну добру справу і оцифрувати його твори. Наскільки я знаю, в англійських та французьких Вікіджерелах вже успішно працює розширення з розпізнавання і вичитки тексту djvu, тож можна було б за допомогою нього пришвидшити цю роботу — NickK 18:52, 8 лютого 2012 (UTC)Відповісти

Можна завантажити djvu/pdf до Вікісховища. До Ніка: і в російських ніби теж.--Ahonc 11:11, 9 лютого 2012 (UTC)Відповісти

Так, в них 26 січня перша книга з'явилася — NickK 22:58, 11 лютого 2012 (UTC)Відповісти

Повний комплект (50 т. + 6 додатк.) є у DjVu, обіймає 765,8 МБ. А Вікісховище не "гумове". Є приклад німецьких Вікіджерел — de:Johann Wolfgang von Goethe: "Твори Ґете" (Goethe’s Werke) розміщено на серверах "Google books" та/або "Internet Archive", а у Commons переважно скани для окремих творів. Тому і я пропоную: спершу звернутися до "Google books" (чи "Internet Archive"), а до Вікісховища завантажувати ілюстрації (фото, автографи, титульні сторінки першодруків та ін.).

Мені здається, тут треба адміністративне рішення. --Максим Пе 16:04, 9 лютого 2012 (UTC)Відповісти

Не зрозумів. Ну відкрив я ваше посилання про Ґете, відкрив навмання перше ліпше посилання на гугл-букс і як ту книгу прочитати? При наявності файлу на ВікіСховищі буде зручніше оцифровувати (можна буде зробити, наприклад отак, коли у вас на сторінці текст, а поруч сторінка із книги, і ви можете їх порівняти.--Ahonc 20:59, 9 лютого 2012 (UTC)Відповісти

Шановний пане Максиме, як Вам відомо у Вікіджерелах (чи Вікісховищі) можна поміщати лише твори, не захищені авторським правом. Твори Івана Франка, звісно, уже давно не захищаються АП, але 50-томне видання їх, здійснене у 1970-их, захищається. Тому djvu чи pdf файли цих видань завантажувати не можна (Адже окрім власне творів Франка там є ще коментарі, передмови тощо). Те, що насправді потрібно додати до Вікіджерел, - тексти цих творів. Якщо ж у Вас є раніші (наприклад довоєнні видання Франка), тоді можна завантажувати й цілі книги. З повагою, --MaryankoD 11:33, 10 лютого 2012 (UTC)Відповісти

Так. De iure твори Франка — суспільне надбання. А de facto половина надбання — це раритет:

• Т. 1 — 50 000 прим.
• Т. 26 — 6 800 --
• Т. 50 — 4 000 --
• Т. 54 — 2 000 --

Також, 50-томове видання таки є об’єктом авторського права (Закон "Про авторське право і суміжні права", ст. 8, п. 15). Але ж це не вирок! Бо за тим самим законом: "Автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору." (Ст. 32, п. 1)

Тобто: «Вікімедіа Україна» може укласти такий договір з «Науковою думкою» на використання видання Франка! І ви, як адміністратор Вікіпедії, можете посприяти цьому. Отож, будь ласка... :-)

З повагою, --Максим Пе 17:59, 10 лютого 2012 (UTC)Відповісти

P.S. Та я й не збирався завантажувати djvu / pdf до Вікіджерел (Вікісховища). Просто пропоную використати це видання.

Отже, ще раз. Твори Івана Франка - суспільне надбання. І це абсолютно без сумніву. 50-томне видання - ні. Дуже сумніваюся, що організація Вікімедія Україна зможе укласти такий договір. Почитайте текст ліцензію. Цим виданням, звісно ж, можна скористатися, як і будь-яким іншим виданням творів Франка. З повагою, --MaryankoD 14:19, 11 лютого 2012 (UTC)Відповісти

По-перше, GNU FDL призначена переважно для супровідної документації до програмного забезпечення. А для художніх та інших літературних творів застосовується CC-BY-SA.

По-друге, як це: ще нічого не зробити, а вже "сумніватися"?! Треба спочатку зробити відповідний запит до фонду. Потім фонд може спробувати звернутися до "Наукової думки" щодо використання видання "повністю чи частково" (напр., без коментарів та ін.). А вже далі побачимо  :-) --Максим Пе 16:13, 11 лютого 2012 (UTC)Відповісти

Давайте спочатку з'ясуємо, кому належать авторські права на цей збірник. У п.3 статті 11 про АП сказано Особа, яка має авторське право (автор твору чи будь-яка інша особа, якій на законних підставах передано авторське майнове право на цей твір), для сповіщення про свої права може використовувати знак охорони авторського права. Цей знак складається з таких елементів: латинська літера «c», обведена колом, — (зображення знака не наводиться); ім'я особи, яка має авторське право; рік першої публікації твору. Знак охорони авторського права проставляється на оригіналі і кожному примірнику твору. Отже, знайдіть знак © у книзі (зазвичай його ставлять на другій сторінці) і подивіться, що написано біля нього (у мене зараз те посилання не відкривається, тож сам не може подивитися).--Ahonc 17:00, 11 лютого 2012 (UTC)Відповісти

Т. 1-50, Довідковий том: © Видавництво «Наукова думка», 1976-1989 рр.

Додаткові томи (Т. 51-54), Покажчик купюр: © <група авторів, бл. 15!>, 2008-2010. --Максим Пе 17:24, 11 лютого 2012 (UTC)Відповісти

Це зовсім не обов'язково правовласник (зараз і на Шевченка такий копірайт ставлять, і на кого завгодно). Видавництво «Наукова думка» явно не є правовласником творів Франка. Натомість група авторів справді може бути автором купюр та додаткових томів. Тому пропоную завантажити на Вікісховище всі томи (або з відрізаними цитатами з інших авторів) на Вікісховище (765,8 Мб ніяк не вплине на їх 12Тб інформації), подякувати «Толоці» й почати оцифровку — NickK 22:58, 11 лютого 2012 (UTC)Відповісти

NickK, твори письменників і видання цих творів - зовсім різні речі. Ми не маємо права завантажувати книги, видані за останні 70 років, бо окрім творів у книги є: 1). художнє оформлення (власник АП - художник) 2). верстка (власник АП - видавництво) 3). коментарі, вступ, передмова, післямова (власники АП - люди, які їх писали). На Шевченка ніхто немає права поставити знак ©, але на книгу з його творами - так --MaryankoD 18:42, 13 лютого 2012 (UTC)Відповісти

Наскільки я розумію, самі по собі твори Франка у суспільному надбанні, тож на них захист поширюватися не може. Інша справа - оформлення сторінок, вступне слово, примітки і таке інше, що не є текстом Франка - це все ми не маємо права використовувати принаймні без спеціального дозволу. Так що завантажувати pdf як є буде порушенням АП, а ось оцифрування і викладення текстів Франка власне текстом - не буде. --A1 08:56, 13 лютого 2012 (UTC)Відповісти

(Apologies if this message isn't in your language.) The Wikimedia Foundation is planning to upgrade MediaWiki (the software powering this wiki) to its latest version this month. You can help to test it before it is enabled, to avoid disruption and breakage. More information is available in the full announcement. Thank you for your understanding.

Guillaume Paumier, via the Global message delivery system (wrong page? You can fix it.). 15:22, 12 лютого 2012 (UTC)Відповісти