Перейти до вмісту

Систематика

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Систематика (від грец. συστηματικός — впорядкований, що належить до системи) — приведення в систему, а також системна класифікація предмета вивчення. Часто систематика є допоміжною дисципліною, яка допомагає впорядковувати об'єкти, які вивчає дана наука; наприклад, біологічна систематика, мовна систематика.

Біологічна систематика

[ред. | ред. код]

Біологічна систематика — розділ біології, покликаний створити єдину струнку систему живого світу на основі виділення системи біологічних таксонів і відповідних назв, вибудуваних за певними правилами (номенклатура). Терміни «систематика» і «таксономія» часто використовують як синоніми[джерело?].

Напрями сучасної біологічної систематики: 1) Цифровий (фенетична систематика)- ґрунтується на загальній подібності організмів і може не відображати філогенетичні зв'язки. 2) Еволюційний (ейфілістика)- ґрунтується на знаннях еволюційних відносин між спорідненими групами і подібності багатьох ознак організмів. 3) Філогенетичний (кладистика)- визначає еволюційні взаємини між різними видами на Землі, сучасними та вимерлими.

Загальні принципи систематики

[ред. | ред. код]

Загальні принципи:

  • Присвоєння наукової назви або поняття.
  • Опис.
  • Виділення подібності та відмінності з близькими поняттями.
  • Класифікація.
  • Схожість

Систематика як наука

[ред. | ред. код]

Практична загальна систематика

[ред. | ред. код]
  • аналітична, або ідіографічна, систематика;
    • Опис видів та інших таксономічних одиниць;
    • Розмежування видів та інших таксономічних одиниць;
    • Питання про таксономічні одиниці різного порядку.
  • Синтетична або номографічна, систематика.

Теоретична загальна систематика

[ред. | ред. код]
  • Номотетична систематика
  • Філогенія і систематика
  • Логіка систематики
  • Філософія систематики

Системний підхід

[ред. | ред. код]

Див. докладніше Системний підхід.

Напрям методології наукового пізнання і соціальної практики, в основі якого лежить розгляд складних об'єктів як цілісних систем, що складаються з сукупності структурних одиниць нижчого рівня, що взаємодіють між собою та зі зовнішнім середовищем. Системний підхід використовує ряд категорій і понять високого рівня спільності.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література і джерела

[ред. | ред. код]