Перейти до вмісту

Неплюєв Микола Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Неплюєв Микола Іванович
Народився30 жовтня (11 листопада) 1825
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер17 (29) січня 1890 (64 роки)
Ямполь, Глухівський повіт, Черніговська губернія
Alma materМиколаївське кавалерійське училищеd
РідНеплюєви
БатькоНеплюєв Іван Іванович (1802-1858)
МатиBerta von Diebitschd
У шлюбі зAleksandra Neplyuyevad
ДітиНеплюєв Микола Миколайович
НагородиШаблон:Орден Святого Володимира 2 ступени
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Володимира 3 ступеня

Орден Святої Анни II ступеня з імператорською короною
Орден Святої Анни II ступеня з імператорською короною
Шаблон:Орден Святого Станіслава 2 ступеня з імператорською короною

Микола Іванович Неплюєв (нар. 11 листопада [30] жовтня 1825, Санкт-Петербург — пом. 29 [17] січня 1890, Чернігівська губернія) — таємний радник з роду Неплюєвих.

Походження

[ред. | ред. код]

Старший син І. І. Неплюєва. Хрещений був у церкві Мармурового палацу, хрещеник дружини Ф. В. Самаріна[1]. Виховувався у Швейцарії, потім у Школі гвардійських подпрапорщиков; у службі з 2 серпня 1843 року. З 1845 року служив у лейб-гвардії Драгунському і Кінно-гренадерському полках.

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

В 1863 році Микола Неплюєв обраний глухівським повітов��м предводителем дворянства. У цей час перебудував мурований одноповерховий будинок у Глухові[2]

В 1872—1890 роках був чернігівським губернським предводителем дворянства. За словами О. О. Половцова у Чернігові Неплюєв займав єдиний розкішний в місті будинок, який належав дворянству. Вважався реакціонером, стояв на чолі консервативної партії і постійно боровся з політикою Ф. Ф. Ліндфорса та І. І. Петрункевичем. Висловлюючи при цьому дуже виразно і незмінно свою позицію він користувався якщо не співчуттям, то повагою навіть своїх опонентів[3].

Олександра Миколаївна Неплюєва з дітьми

Після смерті батька отримав у спадок піддубський майорат (6000 десятин землі і містечко Ямпіль (30000 десятин); після смерті матері, баронеси Берти Василівни (уродж. Дібіч) — маєток у Пікардії.

Помер у 1890 році від апоплексичного удару, похований у своєму маєтку в містечку Ямпіль[4].

Нагороди

[ред. | ред. код]

З 8 вересня 1878 року — дійсний статський радник[5].

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина (з 23 квітня 1849) — баронеса Олександра Миколаївна Шліппенбах (17.7.1827—1917), нащадок шведського полководця Вольдемара Шліппенбаха, що був сподвижником Петра I.

У них було троє дітей:

Генеалогія

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ЦГИА СПб. Ф.19. — Оп.124. — Д.643. — С. 256.
  2. Сумщина в іменах. Енциклопедичний довідник. — Суми, 2003. — С. 318.
  3. Дневник А. А. Половцова // ЦИАМ. Ф. 583. — Оп. №. 1. — Ед. хр. 18.
  4. ГАЧО. Ф. 679 Оп.10 Д. 533. с. 10. // Метрические книги Спасо-Преображенского собора г. Чернигова.
  5. Неплюев Николай Иванович // Список гражданским чинам IV класса. Исправлен по 18 января 1879 года. — С. 1243—1244.
  6. «Заслуговує гідно облаштованої могили»: історик розповів про матір М. М. Неплюєва. www.yampil.info. Ямпіль.INFO. 1 квітня 2020. Процитовано 23 квітня 2020.

Література

[ред. | ред. код]
  • Витевский В. Н. Дети Ив. Ив. Неплюева, правнука основателя Оренбурга // И. И. Неплюев, верный слуга своего отечества, основатель Оренбурга и устроитель Оренбургского края: Биогр.-ист. очерк… — Каз.: тип. Имп. ун-та, 1891. — 230 c. (рос.)