Лиликові

Лиликові Період існування: Іпр — сьогодення
Corynorhinus townsendii
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Рукокрилі (Chiroptera)
Надродина:	Лиликуваті (Vespertilionoidea)
Родина:	Лиликові (Vespertilionidae) Gray, 1821
Підродини, триби, роди
Vespertilioninae Incertae sedis Rhyneptesicus Antrozoini Antrozous Bauerus Rhogeessa Eptesicini Arielulus Eptesicus Glauconycteris Hesperoptenus Histiotus Ia Lasionycteris Scoteanax Scotomanes Scotorepens Thainycteris Lasiurini Aeorestes Dasypterus Lasiurus Nycticeiini Nycticeius Perimyotini Parastrellus Perimyotis Pipistrellini Glischropus Nyctalus Pipistrellus Scotoecus Scotozous Vansonia Plecotini Barbastella Corynorhinus Euderma Idionycteris Otonycteris Plecotus Scotophilini Scotophilus Vespertilionini Afronycteris Cassistrellus Chalinolobus Falsistrellus Hypsugo Laephotis Mimetillus Mirostrellus Neoromicia Nycticeinops Nyctophilus Pharotis Philetor Pseudoromicia Tylonycteris Vespadelus Vespertilio Myotinae Eudiscopus Myotis Submyotodon Murininae Harpiocephalus Harpiola Murina Kerivoulinae Kerivoula Phoniscus
Вікісховище: Vespertilionidae

Лиликові (Vespertilionidae Gray, 1821) — родина ссавців з підряду кажанів ряду лиликоподібних, або рукокрилих (Vespertilioniformes, seu Chiroptera). Понад 500 видів розподілені по всьому світу, на всіх континентах, окрім Антарктиди. Родина отримала свою назву від лат. Vespertilio — «кажан», а те в свою чергу від лат. vesper — «вечір». Типовий рід родини — лилик (Vespertilio).

Більшість видів комахоїдні, деякі полюють на рибу, використовуючи свої задні ноги, а щонайменше два види, Nyctalus lasiopterus і Ia io полюють на малих пташок. Більшість видів спочивають у печерах, хоча деякі використовують дупла дерев, скелясті ущелини, тваринні нори або інші форми укриття. Розміри колонії також сильно відрізняються: деякі види солітарні, інші ж утворюють колонії до мільйона особин. Види з помірних широтах зазвичай впадають у зимову сплячку, а деякі з тропічних видів впадають в літню сплячку. Як і більшість кажанів, лиликові ведуть нічний спосіб життя.

У польоті вони покладаються в основному на ехолокацію, але вони не мають збільшеного носа, як деякі кажани для поліпшення ультразвукового променя, і натомість лиликові «кричать» через відкриті роти, щоб спрямовувати пучки ультразвуку. Як компенсацію, багато видів мають відносно великі вуха.

Вони, як правило, коричневого або сірого кольору, але деякі мають яскраво забарвлене хутро: червоне, помаранчеве, жовте та інші, і багато з них мають білі плями або смуги. Очі маленькі, на відміну від вух, які можуть бути дуже великими.

Це зазвичай невеликі кажани, вагою 4—83 грами й розмахом крил 200–400 мм. Зубна формула коливається між видами:

Розрізняють кілька підродин:

• Vespertilioninae з типовим родом лилик (Vespertilio), 39 родів та 251 вид;
• Murininae з типовим родом «муріна» (Murina); 3 роди і 27 видів;
• Myotinae з типовим родом нічниця (Myotis); 1 рід (інколи як три — Leuconoe, Myotis, та Selysius), 103 види,
• Kerivoulinae з типовим родом «керівоула» (Kerivoula), 2 роди, 25 видів,
• Miniopterinae з типовим родом довгокрил (Miniopterus); 1 рід і 19 видів (нерідко як окрема родина).

Лиликові представлені у фауні України близько 23–25 видами і є загалом однією з найрізноманітніших за видовим складом родин ссавців. Зокрема, до цієї родини відносять такі роди кажанів української фауни:

підродина лиликові (Vespertilioninae)

триба вухані (Plecotini):

• Вухань (Plecotus) — 2 види
• Широковух (Barbastella) — 1 вид

триба нетопирі (Pipistrellini):

• Вечірниця (Nyctalus) — 3 види
• Нетопир (Pipistrellus) — 4 види

триба пергачі (Eptesicini):

• Пергач (Eptesicus) — 2 види

триба лилики (Vespertilionini):

• Лилик (Vespertilio) — 1 вид
• Гіпсуг (Hypsugo) — 1 вид

підродина нічницеві (Myotinae)

• Нічниця (Myotis) — ≈ 10 видів

• Загороднюк І. Контрольний список родів і видів кажанів України // Міграційний статус кажанів в Україні / За ред. І. Загороднюка. — Київ: Українське теріологічне товариство, 2001. — С. 42-46. — (Novitates Theriologicae. Pars 6). [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Кажани України та суміжних країн: керівництво для польових досліджень [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.] / Загороднюк І., Годлевська Л., Тищенко В., Петрушенко Я. — Київ, 2002. — 108 с. (Серія: Праці Теріологічної школи, випуск 3).
• Сайт Українського центру охорони кажанів [Архівовано 24 березня 2022 у Wayback Machine.]
• Список ссавців України (види, відомі за останні два століття) [Архівовано 18 січня 2011 у Wayback Machine.] // «Теріологічна школа»: вебсайт Українського теріологічного товариства
• Family Vespertilionidae. Wilson, Reeder. Mammal Species of the World 2005 [Архівовано 24 червня 2011 у Wayback Machine.]
• Terry A. Vaughan, James M. Ryan, Nicholas J. Czaplewski. Mammalogy. — Jones & Bartlett Learning, 2011. — С. 289. — ISBN 0763762997.

Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.