Кайра товстодзьоба
| Кайра товстодзьоба | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класиф��кація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Uria lomvia (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Alca lomvia Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Кайра товстодзьоба[2] (Uria lomvia) — вид сивкоподібних птахів родини алькових (Alcidae).
Гніздиться у великих колоніях на островах, скелях і скелястих берегах у полярних і субполярних районах Північної півкулі. Поширений на Алясці, півночі Канади, в Гренландії, Ісландії, на Шпіцбергені, на півночі Норвегії, островах Арктичного океану, узбрежжі та островах Охотського моря, на Сахаліні та Хокайдо. Зимує в Північній та Західній Європі, Росії, Японії, на західному узбережжі США, на півострові Лабрадор та на деяких островах Північної Атлантики, таких як Ньюфаундленд та Фарерські острови.
Найбільший сучасний представник родини. Тіло завдовжки 40-48 см, розмах крил 60-81 см. Вага — 730—1480 г. Птахи з тихоокеанської популяції більші за атлантичних. Верхня частина тіла чорного кольору, нижня — біла. Дзьоб довгий та товстих, з білою смугою по боках.
У негніздовий період живе у морі, де температура води не перевищує 8 °C. Живиться рибою, ракоподібними, молюсками. За здобиччю пірнає у воду. Птах може затримувати дихання на 4 хв та пірнати на глибину до 150 м (зазвичай 20-40 м). Гніздиться у великих галасливих колоніях на скелястих островах та узбережжях. Щільність у деяких колоніях сягає 2-3 гнізд на 1 м². Єдине яйце відкладає прямо серед голого каміння. Насиджують обидва батьки. Пташеня у гнізді перебуває 18-25 днів. Дочекавшись нічного припливу пташеня зістрибує зі скелі у море разом з самцем. У морі самець і пташеня залишаються разом близько 8 тижнів.
- ↑ BirdLife International (2018). Uria lomvia: інформація на сайті МСОП (версія 2020.2) (англ.) 12 серпня 2020
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Federn der Dickschnabellumme [Архівовано 22 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
