Ткачик золотолобий

?

Ткачик золотолобий

Самець золотолобого ткачика (підвид P. b. reichenowi)

Самиця золотолобого ткачика (підвид P. b. reichenowi)

Охоронний статус

Найменший ризик (МСОП 3.1)^[1]

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Ткачикові (Ploceidae)
Підродина:	Ткачичні (Ploceinae)
Рід:	Ткачик (Ploceus)
Вид:	Ткачик золотолобий

Біноміальна назва

Ploceus baglafecht
(Daudin, 1802)

Підвиди

(Див. текст)

Посилання

Вікісховище:	Ploceus baglafecht
Віківиди:	Ploceus baglafecht
ITIS:	562285
МСОП:	22718761
NCBI:	241771

Тка́чик золотолобий^[2] (Ploceus baglafecht) — вид горобцеподібних птахів ткачикових (Ploceidae). Мешкає в Східній і Центральній Африці^[3]^[4].

Опис

Довжина птаха становить 15 см, вага 24-37 г. На обличчі чорна маска, що доходить до скронь. Забарвлення верхньої частини тіла варіюється від сірувато-коричневого до жовтувато-зеленого, спина легко поцяткована темними смужками. Горло і груди яскраво-жовті, гузка білувата. Хвіст сірувато-коричневий. Дзьоб чорний, лапи жовтуваті, лапи рожеві. Самці підвидів P. b. reichenowi, P. b. emini і P. b. baglafecht мають золотисто-жовтий лоб і передню частину тімені, задня частина тімені і потилиця у них сірі, у самиць цього підвиду верхня частина голови чорна. І самці, і самиці підвидів P. b. stuhlmanni і P. b. sharpii мають чорну верхню частину голови.

Підвиди

Виділяють вісім підвидів:^[5]

P. b. baglafecht (Daudin, 1802) — Ефіопське нагір'я і західна Еритрея;
P. b. neumanni (Bannerman, 1923) — східна Нігерія, Камерун, ЦАР;
P. b. eremobius (Hartlaub, 1887) — південний захід Південного Судану і північний схід ДР Конго;
P. b. emini (Hartlaub, 1882) — південний схід Південного Судану, південно-західна Ефіопія і північна Уганда;
P. b. reichenowi (Fischer, GA, 1884) — східна Уганда, Кенія і північна Танзанія;
P. b. stuhlmanni (Reichenow, 1893) — від сходу ДР Конго і південної Уганди до західної Танзанії;
P. b. sharpii (Shelley, 1898) — південна і південно-західна Танзанія;
P. b. nyikae (Benson, 1938) — плато Ньїка^[en] (Замбія і Малаві).

Поширення і екологія

Золотолобі ткачики мешкають в Ефіопії, Еритреї, Південному Судані, Нігерії, Камеруні, Центральноафриканської Республіки, Демократичній Республіці Конго, Уганді, Руанді, Бурунді, Кенії, Танзанії, Замбії і Малаві. Вони живуть в сухих і вологих тропічних лісах і чагарникових заростях, на узліссях і болотах, луках і полях, в парках і садах^[6]^[7]. Живляться комахами, плодами, насінням і нектаром. Сезон розмноження триває з липня по листопад. Золотолобі ткачики є моногамним видом, гніздяться парами. В кладці від 1 до 3 яєць^[6].

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Ploceus baglafecht.
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Zimmerman, Dale A. та ін. (1999). Birds of Kenya and Northern Tanzania. Princeton University Press. с. 660—661. ISBN 0691010226.
↑ Borrow, Nik; Demey, Ron (2001). Birds of Western Africa. A & C Black. ISBN 0-7136-3959-8.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Old World sparrows, snowfinches, weavers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 березня 2022.
↑ ^а ^б Sinclair, Ian; Ryan, Peter (2003). Birds of Africa south of the Sahara. Struik. ISBN 1-86872-857-9.
↑ Aerts, R.; Lerouge, F.; November, E. (2019). Birds of forests and open woodlands in the highlands of Dogu'a Tembien. In: Nyssen J., Jacob, M., Frankl, A. (Eds.). Geo-trekking in Ethiopia's Tropical Mountains - The Dogu'a Tembien District. SpringerNature. ISBN 978-3-030-04954-6.

Джерела

Baglafecht Weaver - Species text in Weaver Watch.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). Ploceus baglafecht.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[zim-3] Zimmerman, Dale A. та ін. (1999). Birds of Kenya and Northern Tanzania. Princeton University Press. с. 660—661. ISBN 0691010226.

[Borrow_&_Demey-4] Borrow, Nik; Demey, Ron (2001). Birds of Western Africa. A & C Black. ISBN 0-7136-3959-8.

[ioc-5] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Old World sparrows, snowfinches, weavers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 березня 2022.

[Sinclair_&_Ryan-6] а ^б Sinclair, Ian; Ryan, Peter (2003). Birds of Africa south of the Sahara. Struik. ISBN 1-86872-857-9.

[ALN2019-7] Aerts, R.; Lerouge, F.; November, E. (2019). Birds of forests and open woodlands in the highlands of Dogu'a Tembien. In: Nyssen J., Jacob, M., Frankl, A. (Eds.). Geo-trekking in Ethiopia's Tropical Mountains - The Dogu'a Tembien District. SpringerNature. ISBN 978-3-030-04954-6.

[1]