Злотий
| Злотий пол. złoty | |
|---|---|
 Банкнота 200 злотих (2013) | |
| Держава(и) |  Польща |
| Банкноти | 10, 20, 50, 100, 200, 500 злотих |
| Монети | 1, 2, 5, 10, 20, 50 грошів, 1, 2, 5 злотих |
| Символ | zł (злоті), gr (гроші) |
| Літерний код | PLN |
| Цифровий код | 985 |
| Центральний банк | Національний банк Польщі |
| Вебсайт | www.nbp.pl |
| Валютні курси | |
| 1 EUR = | 4,342 PLN (6 листопада 2024) |
| 1 USD = | 4,06 PLN (6 листопада 2024) |
| 10 UAH = | 0,9616 PLN (6 листопада 2024) |
| Інфляція | 11,4 % (2023)[1] |
 Злотий у Вікісховищі | |
Зло́тий (пол. złoty) — національна валюта Польщі. У минулому — назва золотих, потім срібних монет, також — грошово-рахунковий термін.[2] Код валюти: PLN, скорочене позначення: zł. Поділяється на 100 гро́шів (пол. grosz). Сьогодні в обігу перебувають монети номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50 грошів і 1, 2, 5 злотих та банкноти номіналом 10, 20, 50, 100, 200 і 500 злотих. Центральний банк — Національний банк Польщі.
Безпосередніми попередниками злотого як базової грошової одиниці Польщі були польська марка (або гривня) та копа. Марка (гривня) стала використовуватись на території Польщі як грошово-вагова одиниця, еквівалентна приблизно 210 г срібла, у XI столітті. З XIV століття вона поступилася місцем краківській гривні, що дорівнювала приблизно 198 г срібла. Тоді ж, у XIV столітті, спочатку на додаток до гривні, а потім замість неї як основна одиниця грошового рахунку стала використовуватися копа, яка була запозичена з Чехії разом із празьким грошем. Гривня дорівнювала 48 польським грошам, які почали карбувати з середини XIV століття у наслідування празьким грошам. Одна копа дорівнювала 60 грошам[3][4][5].
Термін «злотий» (від польськ. «złoto» — «золото») з'явився приблизно у XV столітті як повсякденна назва золотих монет іноземного карбування, що надходили до Польщі, в основному дукатів (на Русі з XV століття їх називали «золотими»[6]), які за вартістю спочатку дорівнювали 12—14 срібним польським грошам. Згодом вміст срібла у грошах зменшувалася, і до середини XV століття один золотий дукат став фактично дорівнювати 30 грошам. Зниження вартості гроша тривало і далі: на початку XVI століття дукат відповідав уже 32 грошам, а в середині XVI століття — 50 грошам[7]. Однак у 1496 році польський сейм затвердив тверде співвідношення розрахункового злотого та гроша, як 1:30[8]. Злотий став еквівалентом половини копи, а золоті дукати почали називати «червоними злотими». В результаті грошової реформи 1526—1528 років основною грошовою одиницею Польщі став саме розрахунковий злотий, який дорівнював 5 шостакам, 10 троякам, 30 грошам або 90 шелягам[7][9]. Спостерігаючи за знеціненням гроша, беручи активну участь у підготовці грошової реформи 1526—1528 років, польський астроном, математик і економіст Миколай Коперник написав у своєму Трактаті про карбування монет:
Хоча нема числа лих, від яких гинуть королівства, князівства і республіки, на мою думку чотири головні з них це: розбрат, смертність, неродючість землі і псування монети. Перші три настільки очевидні, що їх ніхто не заперечує, але четверте визнається лише небагатьма, які глибше вникають; воно спричиняє падіння держави не відразу і різко, а поступово і потай— Коперник М. Трактат про карбування монет[10]
Там же було сформульовано один із основоположних законів грошового обігу, який пізніше отримав назву Закон Коперника — Грешема і який у своєму класичному формулюванні говорить: «Найгірші гроші витісняють із обігу найкращі», що підтвердилося і подальшою історією злотого.
У вигляді срібної монети злотий був уперше викарбуваний у Вільнюсі 1564 року із зазначенням номіналу — «ХХХ», тобто 30 грошей[7]. Масове карбування срібних злотих почалося 1663 року під час правління короля Яна II Казимира. При загальній вазі у 6,726 г монета містила лише 3,36 грама чистого срібла, що було еквівалентно 12 грошам. За прізвищем автора проєкту німця Андреаса Тимфа, монета отримала назву «тимф» (друга назва — «злотувки»). Будучи по суті кредитною монетою (її номінальна вартість була встановлена у 30 грошей), тимф поряд з мідним шелягом (боратинкою) призвів до повного розладу грошового обігу Речі Посполитої, але проіснував в обігу до 1776 року[7][11][12].
1766 року король Станіслав Понятовський провів грошову реформу, згідно з якою Річ Посполита перейшла на кельнську монетну стопу. Злотий або «злотувка» містив 2,9232 г чистого срібла й був прирівняний до 30 мідних або 4 срібних грошей[7]. Тоді ж було засновано Варшавський монетний двір[13].
Радикальні зміни у польській грошовій системи відбулися за часів повстання Костюшка. Другий поділ Речі Посполитої призвів до втрати приблизно 200 000 кв км території та прискорив економічний колапс. Гостра нестача коштів для фінансування оборони решти польських територій, та неможливість карбування монет у достатніх обсягах, змусили повстанський уряд шукати інші альтернативи, в результаті чого з'явилися перші польські паперові гроші. У червні 1794 року Тадеуш Костюшко наказав друкувати банкноти номіналом у 5, 10, 25, 50, 100, 500 і 1000 злотих, які вийшли в обіг 13 серпня того року.
Коли злотий було введено в обіг, він був прив'язаний до долара США. Польський парламент на той час був слабким, що позначилося на його здатності вжити необхідних заходів для підтримки фінансової стабільності в країні. Політичні партії чинили постійний тиск на уряд з метою виділення державних коштів на статті видатків, не передбачених бюджетом. Виник дефіцит бюджету, і інфляція почала зростати стрімкими темпами. Уряд Польщі прагнув скоротити бюджетний дефіцит і проводив більш активні заходи, ніж у недавньому минулому, коли в країні була гіперінфляція. Щоб знайти кошти для боротьби з інфляцією, уряд випустив цінні папери, які були в обігу поряд із банкнотами банку Польщі. До кінця 1925 року урядові зобов'язання з цінних паперів стали завищені, можливості їх погасити в уряду не було, фінансова стабільність країни була підірвана. Станіслав Грабський відмовився від закордонної допомоги, він не хотів піддавати країну контролю з боку Ліги Націй. Польський прем'єр думав, що іноземці самі нададуть кредити (і, можливо, на більш вигідних умовах), як тільки національна валюта стане стабільною[14]. Але цього не сталося, оскільки європейські країни ще не довіряли економіці Польщі і не поспішали вкладати в неї гроші. У той час як Ліга Націй виділила кошти для здійснення фінансової стабілізації в Австрії та Угорщині, Польщі довелося вдаватися до різних заходів для залучення в країну коштів. Уряд пішов на продаж частини національного майна, яке було продано на невигідних для країни умовах. Цей захід був марним і не допоміг польській економіці. Фінансовий ринок показав неспроможність реформи Грабського. Підсумком стало те, що злотий наполовину знецінився, а Грабський пішов у відставку. Проблеми почали з'являтися у різних галузях економіки, а не лише в державному господарстві. У 1920 році сформовано систему соціального страхування, яка була проблемою для уряду. За законодавством бізнес мав додаткові витрати, пов'язані з нею, і внески перераховані робітниками і роботодавцями, надходили не до державного бюджету, а до спеціального фонду, контрольованого соціалістичною партією. Соціалістична партія поставила на порядок денний питання щодо встановлення в країні нового консервативного режиму, що дозволяє здійснити так звану санацію. Політична криза, до якої Польща прийшла за сім років незалежності, дійшла до свого апогею. 14 листопада 1925 року Юзеф Пілсудський висловив президентові своє занепокоєння щодо подій, що відбуваються в країні[15].  Режим, встановлений Юзефом Пілсудським, отримав назву «санації». При режимі санації бюджет вже в третьому кварталі 1926 року було приведено в порядок, податкові надходження різко зросли, і політика Банку Польщі виявилася поставленою під жорсткіший контроль уряду, що, у поєднанні із взятою в США зовнішньою позикою, дозволило Польщі досягти певної фінансової стабільності. Як це вже було у випадку з Австрією та Угорщиною, до Польщі приїхала група експертів для спостереження за ходом стабілізації економіки на чолі з американським професором Кеммерером. Злотий, який почав знецінюватися з середини 1925 року, вже восени 1926 року стабілізувався (цьому сприяло значне зростання експорту польського вугілля), а в жовтні 1927 року його курс дещо стабілізувався, на півтора рази нижчому рівні, ніж 1924 року. Аж до 1933 року злотий вільно розмінювався на золото та іноземну валюту. Отриманий урок у роки інфляції політиками Польщі було враховано, і Польща запровадила золоте забезпечення національної валюти. Між 1924—1925 роками спостерігався значний відтік капіталу з країни. А вже після стабілізації національної валюти вклади в банках стали стабільно зростати. Більшість поляків була консервативна і зберігала свої заощадження в німецьких марках. Проте вже після стабілізації національної валюти іноземці почали вкладати свої гроші в польську економіку. Економіка, починаючи з першого кварталу 1926 року, почала успішно розвиватися, завдяки попиту, що розширився, на польське вугілля у Великій Британії і північних країнах Європи (Німеччина відмовилася приймати на свій ринок вугілля із Верхньої Сілезії, що ще недавно належала їй). Існував фактор, який дещо пригальмував економічний розвиток Польщі: завищений курс національної валюти — злотого. Наслідки цього не змусили на себе чекати: якщо 1926 року вдалося різко збільшити експорт вугілля, то вже 1927 року польський імпорт перевищив експорт через зростання внутрішніх цін. Експорт товарів із Польщі став невигідним через їхню дорожнечу, а імпорт приваблював поляків через те, що ціни на товари за кордоном стали меншими, ніж ціни у себе вдома. У цей час польська економіка вже знову перебувала в кризі, в якій вона знову опинилася після короткочасного підйому. Через падіння виробництва зростання економіки припинилося, у результаті приріст який був між 1926—1929 роками, не відчувався. Падіння виробництва стало результатом скорочення обсягу експорту. Криза польської економіки тривала дуже довго — аж до другої половини 1930-х років. Уряд вжив заходів щодо ліквідації бюджетного дефіциту зниженням витрат, не пов'язаних із обороною країни. У 1931—1933 роках витрати бюджету зменшилися на третину. Незважаючи на це, бюджет все одно залишався дефіцитним. Вітчизняний капітал, який надходив до скарбниці у вигляді податків, і мав допомогти вивести країну з кризи, йшов на погашення державного боргу. Уряд змушений був виплачувати іноземним банкам ті кошти, які були потрібні польській економіці. Незважаючи на труднощі, Польща, яка пам'ятала нещодавню гіперінфляцію, не хотіла відмовлятися від золотого забезпечення національної валюти. Для стабілізації економіки країни уряду необхідно було скоротити імпорт та збільшити експорт. Цьому заважав завищений курс злотого, який не дозволяв домогтися бажаного суто ринковим шляхом, держава пішла на підвищення імпортних мит, а експортерам були надані спеціальні субсидії. 1935 року Юзеф Пілсудський помер, що вплинуло на подальшу історію країни. Владу взяли військові. Вони зіткнулися з необхідністю регулювати економіку країни, яка перебувала в кризі. Економіка непокоїла керівництво країни. Порівняно зі своїми сусідами Польща залишалася переважно аграрною країною, де за статистикою 61 % населення (дані за 1931 рік) працювали у сільському господарстві. Уряд країни, щоб реформувати економіку, розглядав плани щодо подальшого втручання держави в економіку країни. Результатом стало те, що до кінця 1930-х років національна промисловість почала переходити під державний контроль. Уряд націоналізував близько сотні підприємств. Таким чином, вже в довоєнний час, Польща, як і Югославія, прийшла до повного переведення всієї економіки в державний сектор (крім аграрного сектору економіки), що згодом завершили комуністи.
Після початку Другої світової війни гітлерівці впровадили на території Генерального Губернаторства нові гроші з тією ж самою назвою, що й до війни — злотий. Використовувалася також окупаційна рейхсмарка.
Варшавський монетний двір карбував монети в 1, 5, 10, 20, 50 грошей. Монети карбувалися старими польськими штемпелями (1 грош — штемпелями 1939 року, 10 і 20 грошей — штемпелями 1923 року, 50 грошей — штемпелями пробної монети 1938 року, 5 грошей — оригінальними штемпелями на основі модифікованого дизайну 1939 року), але з інших металів (цинк, залізо). Гурт у всіх монет гладкий.
Після захоплення Польщі Червоною армією в країні був встановлений соціалізм. У 1944, Польським комітетом національного визволення були представленні нові банкноти. Старі обмінювалися на нові у співвідношенні 1:1, але з обмеженням в 500 злотих для приватних осіб та 2000 злотих для підприємств. Усі банкноти були відруковані в Держзнаку у Москві та містили синтаксичні помилки і росіянізми. У 1945 був заснований Національний банк Польщі, який почав випускати свої банкноти. Наприкінці 1940-х злотий девальвував і в 1950 р. була випущена зовсім нова серія банкнот та монет. Старі банкноти обмінювалися на нові за курсом 100:1. З встановленням соціалізму в Польщі, як і в решті країн Варшавського договору, були націоналізовані усі підприємства та фабрики. Однак малі підприємства, на відміну від СРСР, продовжували залишатися в приватній власності. На початку 1950-х в країні проводилася політика колективізації економіки. Більшість малих фермерів були об'єднані у великі державні фірми, а ті, що залишилися банкрутували, оскільки держава закуповувала їх продукцію за дуже малими цінами. В результаті сільське господарств�� занепадало. Ситуацію у 1956 поміняло нове керівництво на чолі Владислава Гомулка, яке послабило сталінську політику — державні ферми були реформовані, зменшені обсяги обов'язкових поставок, підвищено ціни державних закупівель. Відтоді в Польщі встановилася структура економіки, за якої промисловість була державною, а сільське господарство переважно приватним. На початку 1970-х нове керівництво на чолі Едварда Ґерека ініціювало серйозні реформи на які, однак, в уряду не вистачило грошей. Це було зумовлено великою заборгованістю Польщі перед СРСР та іншими країнами Варшавського договору, кредити від яких країна брала на стимулювання росту промисловості та збереження робочих місць. До кінця 1970-х зовнішній борг Польщі виріс до велетенських розмірів що породило фінансову кризу. Після економічного росту в 1971—1978 роках, країна увійшла в дуже глибоку рецесію. Дана криза тривала аж до початку 1990-х років і супроводжувалася великими розмірами інфляції. Так у 1982 вона становила більше 100 % (на тлі також введеного воєнного стану в країні), у середині 1980-х уповільнилася до 15 % річних, однак до кінця 1980-х знову збільшилася, і у 1990 р. вона становила більше 500 % річних. Як наслідок відбувалася девальвація злотого. У 1982 Центробанком Польщі стали друкуватися банкноти номіналом 5 тис. злотих, у 1988 — 10 тис., 1989 — 20 та 50 тис., у 1990—100, 200 та 500 тис. злотих. У 1988, паралельно з «Перебудовою» в СРСР, нове керівництво на чолі з Мечиславом Раковським було змушене погодитись на перехід державних підприємств в приватні руки. У 1989 новий віце-міністр Лешек Бальцерович запропонував ряд «шокових» реформ по переходу від державної до ринкової економіки, який отримав назву «План Бальцеровича». Під час втілення плану відбулось тимчасове падіння виробництва, зростання було досягнуто у 1992 році.
В 1995 році після досягнутої в 1993—1994 роках фінансової стабілізації була проведена деномінація, в результаті якої номінальна вартість валюти Польщі була зменшена в 10 000 разів. Для позначення нової валюти стали використовувати назву «новий злотий» (втім, «старі» злоті теж називались новими, коли їх ввели в 1950 році після попередньої деномінації). 1 січня 1995 року в грошовий обіг країни були випущені грошові знаки нового зразка — банкноти вартістю 10, 20, 50, 100 і 200 злотих (всі з профілями польських королів) і розмінні монети номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50 грошей. Нові банкноти були віддруковані в 1994 році, а нову розмінну монету карбували на Варшавському монетному дворі починаючи з 1990 року[17]. Одночасно із вводом в обіг нового злотого було прийнято рішення про поступове вилучення грошових знаків, що були в обігу в Польщі до деномінації. Старі злоті приймались як засіб оплати до 31 грудня 1996 року, а до 31 грудня 2010 року їх можна було обміняти в банківських установах.[18]. Протягом 2014—2017 рр, Національний банк Польщі ввів другу серію банкнот злотого. Від першої серії дизайн банкнот відрізняється лише деякими змінами (переміщена голограма, додане «Сузір'я Євріона», тощо), профілі королів, інші значні елементи, розміри та домінуючі кольори були залишені без змін. В другій серії була запроваджена нова банкнота номіналом 500 злотих. На банкноті забражений король Ян III Собеський.[19] Крім обігових, Нацбанк Польщі також періодично випускає різноманітні пам'ятні монети і банкноти. Нижче в таблицях описаний перелік обігових монет та банкнот нового злотого.
Польща як член Європейського Союзу зобов'язана раніше чи пізніше перейти на Євро. Наразі в країні ведуться дебати щодо дати переходу.[20][21] У березні 2017 повідомлялося про відсутність таких планів у найближчі 10 років.[22] З часу введення у 1995, Польща використовує плаваючий (ринковий) режим валютного курсу. Починаючи з 1999 року, на вартість злотого великою мірою впливає вартість Євро оскільки на країни Єврозони припадає значна частина зовнішньої торгівлі Польщі. Загалом з цього часу курс польської валюти відносно євро майже не змінився але мав значні коливання в певних роках, як наприклад в 2002—2004 рр. (до і після вступу Польщі в ЄС) та в 2008 (внаслідок світової фінансової кризи). Протягом 2012-2022 рр. вартість злотого плавно знижувалася з 4,1 до 4,7 злотих за 1 євро. Станом на 6 листопада 2024, валютний курс злотого (за даними НБУ, ЄЦБ та МВФ) становить 0,09616 злотого за 1 гривню (10,4 гривень за 1 злотий), 4,342 злотих за 1 євро та 4,06 злотих за 1 долар США.  Графік валютного курсу відносно євро з 1999 року (к-сть злотих за одне євро)
 Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Злотий
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
