Handley Page H.P.54 Harrow

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Handley Page H.P.54 Harrow
Призначення:середній бомбардувальник/транспортний літак
Перший політ:10 жовтня 1936
Прийнятий на озброєння:1937
Знятий з озброєння:1945
На озброєнні у: Королівські ПС Великої Британії
Розробник:Handley Paged
Виробник:Велика Британія Handley Page
Всього збудовано:100
Конструктор:Густав Лачман
Екіпаж:4-5 особи
Крейсерська швидкість:262 км/год
Максимальна швидкість (МШ):322 км/год
Дальність польоту:2012 км
Бойова стеля:6950 м
Довжина:25,04 м
Висота:5,92 м
Розмах крила:26,95 м
Площа крила:101,26 м²
Порожній:6169 кг
Максимальна злітна:10 433 кг
Двигуни:2 × радіальних двигуни Bristol Pegasus XX
Тяга (потужність):2 × 925 к.с. (690 кВт)
Підвісне озброєння:1361 кг бомб
Кулеметне озброєння:4 × .303-дюймові (7,7-мм) авіаційні кулемети

Handley Page H.P.54 Harrow у Вікісховищі

«Гендлі Пейдж H.P.54 Герров» (англ. Handley Page H.P.54 Harrow) — британський двомоторний середній бомбардувальник і транспортний літак, що перебував на озброєнні Королівських ПС Великої Британії перед і за часів Другої світової війни.

Історія створення

[ред. | ред. код]
Harrow 214-ї ескадрильї. Весна 1938 року.

Проєкт компанії Handley Page H.P.54 був підготовленою до серійного виробництва модифікацією попереднього проєкту Handley Page H.P.51, який в свою чергу був монопланом на базі біплана Handley Page H.P.43. Компанія розглядала H.P.54 як кандидат на специфікацію міністерства авіації номер C.26/31 на виготовлення транспортного літака/бомбардувальника. Проте ця модифікація була відкинута самим міністерством, оскільки стало зрозуміло що вимоги в ній стали застарілими, натомість в червні 1935 була видана нова специфікація B.29/35 спеціально для H.P.54. Згідно специфікації H.P.54, який отримав військове ім'я Harrow, мав використовуватись як перехідний бомбардувальник, доки не буде виготовлено достатньої кількості новітніх бомбардувальників (Whitley чи Wellington), а після цього перейти до транспортних ролей. Через це 14 серпня 1936 року, ще до готовності першого прототипу, міністерство зробило замовлення на 100 літаків.[1]

Перший «Герров» піднявся в повітря 10 жовтня 1936 року і оснащувався двигунами Bristol Pegasus X без захисного озброєння. Останнє було додано вже після надходження в війська і складалось з кулеметів в носі, хвості і верхній турелі. Як і передбачалось «Герров» швидко був замінений новішими літаками і виробництво було припинене в грудні 1937 року після виробництва 100 літаків.[2]

Модифікації

[ред. | ред. код]
  • Harrow Mk.I — оснащувався двигунами Bristol Pegasus X потужністю 830 к.с. (620 кВт.). Побудовано 19 літаків.
  • Harrow Mk.II — оснащувався двигунами Bristol Pegasus XX потужністю 925 к.с. (690 кВт.). Побудовано 81 літак.

Історія використання

[ред. | ред. код]
Інтер'єр медичного Harrow 271-ї ескадрильї. Літак міг перевозити 13 лежачих пацієнтів.

Першими нові бомбардувальники отримала 214-а ескадрилья в січні 1937 року, для заміни біпланів Vickers Virginia, а до кінця року ще чотири ескадрильї (37-а, 75-а, 115-а і 215-а) теж були пер��озброєнні. Проте до початку Другої світової «Герров» вже був переведений на транспортні ролі.

В жовтні 1940 року було створено спеціальне «крило 420» в якому «Герров» брав участь в експерименті «Пандора». В експерименті «Геррови» мали нести боєприпаси LAM (Long Areal Mines — Довгі повітряні міни), які являли собою маленькі бомби на парашутах з 600 метровим тонким дротом знизу. Ці міни мали бути скинуті на шляху німецьких бомбардувальників, і коли б ворожий літак зачепив один з дротів, бомба мала б спуститись по дроті і вибухнути при контакті з літаком. Після трьох місяців випробувань експеримент був визнаний невдалим, хоча таким чином було збито чотири літаки, а «крило 420» було реформоване в 93-ю ескадрилью.

Найдовше «Геррови» служили в складі 271-ї ескадрильї як транспортні літаки, зокрема для підтримки військ союзників в Франції. Два «Геррови» евакуйовували поранених під час операції «Маркет-Гарден». Останні «Геррови» були списані тільки в 1945 році, після втрати семи літаків під час новорічного нальоту німецьких бомбардувальників.[2]

Тактико-технічні характеристики

[ред. | ред. код]

Дані з Consice Guide to British Aircraft of World War II[2]

Технічні характеристики

[ред. | ред. код]
  • Екіпаж: 4-5 осіб
  • Довжина: 25,04 м
  • Висота: 5,92 м
  • Розмах крила: 26,95 м
  • Площа крила: 101,26 м ²
  • Маса порожнього: 6169 кг
  • Максимальна злітна маса: 10 433 кг
  • Двигуни: 2 × Bristol Pegasus XX
  • Потужність: 2 × 925 к. с. (690 кВт.)

Льотні характеристики

[ред. | ред. код]
  • Максимальна швидкість: 322 км/год (на висоті 3050 м)
  • Крейсерська швидкість: 262 км/год (на висоті 4570 м)
  • Дальність польоту: 2012 км
  • Практична стеля: 6950 м

Озброєння

[ред. | ред. код]
  • Захисне:
    • 1 × 7,7-мм кулемет в носовій турелі
    • 1 × 7,7-мм кулемет в верхній турелі
    • 2 × 7,7-мм кулемети в хвостовій турелі
  • Бомбове:
    • 1361 кг. бомб

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Monday, Devid. Consice Guide to British Aircraft of World War II. — London : Airspace Publishing Ltd, 1984. — 240 с. — ISBN 0600349675. (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Handley Page H.P.54 Harrow

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Monday, 1984, с. 125.
  2. а б в Monday, 1984, с. 126.