HD89822
Зовнішній вигляд
(Перенаправлено з HIP50933)
Дані дослідження Епоха J2000,0 | |
---|---|
Сузір'я | |
Пряме піднесення | 10г 24х 7,85с |
Схилення | +65° 33′ 59,1″ |
Видима величина (V) | 4,94[1] |
Характеристики | |
Спектральний клас | A0 |
показник кольору U−B | -0,12 |
яскравість B | 4,894±0,002[2] |
показник кольору B−V | -0,052±0,012[2] |
яскравість V | 4,932±0,002[2] |
Тип змінності | |
Дані фотометрії Стрьомґре��а | |
колір b−y | -0,02 |
індекс m1 | 0,14 |
індекс c1 | 0,96 |
індекс Hβ | 2,83[1] |
Дані фотометрії Гіппаркос | |
Максимальна яскравість | 4,920[2] |
Мінімальна яскравість | 4,940[2] |
Астрометрія | |
Власний рух (μ) | за пр. піднес.: -8,93± 0,44[2] мас/рік |
Паралакс (π) | 10,84 ± 0,52[2] мас |
Відстань | 300,88 світлових років 92,25 парсек |
Подробиці | |
Маса | M☉ |
Обертання | Vsin(i)=18[3]км/сек |
Інші позначення | |
Посилання | |
SIMBAD | дані для HD89822 |
HD89822 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу A0, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 4,9.[1] Вона розташована на відстані близько 300,9 світлових років від Сонця.[2]
Зоря HD89822 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 18км/сек.[3]
Зоряна атмосфера HD89822 має підвищений вміст Hg .[1]
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу становить 1125,3± 341,0 Гаус.[4]
- Перелік HgMn-зір
- Ртутно-манганова зоря
- Перелік магнітних хімічно пекулярних зір
- Перелік хімічно пекулярних зір (10h-12h)
- Хімічно пекулярна зоря
- Перелік хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію
- Хімічно пекулярна зоря з пониженим вмістом гелію
- Перелік Am-зір
- Am-зоря
- ↑ а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |