Фрайлея
| Фрайлея | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Echinocactus cataphractus[1] Dams, 1904 | ||||||||||||||||||||
|
дивіться #Види | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Фрайлея[2][3] (Frailea) — рід сукулентних рослин з родини кактусових.
Ареал розповсюдження охоплює величезні простори внутрішніх областей Південної Америки від Болівії до Бразилії, де фрайлеї доволі поширені, а також у невеликій кількості зустрічаються в Колумбії. Ростуть вони і в гірських місцевостях на висоті 1000—2000 м над рівнем моря. В природних умовах фрайлеї воліють ховатися серед уламкових порід, під прикриттям навколишньої рослинності — трав, чагарників і хвойних дерев. У посушливий період стебла зморщуються, втягуючись частково в кам'янистий, але родючий ґрунт, де окремі екземпляри так і гинуть, не витримуючи тривалого зневоднення.
Цей нечисленний за видовим складом рід мініатюрних кактусів був описаний в 1922 році Натаніелем Бріттоном і Джозефом Роузом і названий на честь працівника департаменту сільського господарства з Вашингтона, видного садівника іспанського походження Мануеля Фрайля.
У більшості видів стебло кулясте (рідше циліндричне), 3-5 см у діаметрі, обростає бічними пагонами. Ребра (10-25) низькі, майже плоскі, з маленькими горбиками. Ареоли дуже дрібні, опушені, білі або жовті.
Радіальні колючки (3-20) тонкі і короткі, 0,1-0,3 см завдовжки. Центральні колючки (0-3) 0,4-0,7 см завдовжки. Забарвлення колючок від солом'яно-жовтого до коричневого і чорного.
Квітки клейстогамні, при сприятливих умовах розкриваються повністю. Насіння велике, чашоподібне, коричневе, блискуче. Насіннєва шкаралупка дуже схожа на насінневу шкаралупу блосфельдії, що може вказувати на їх віддалену спорідненість.
В умовах колекції рослини невибагливі, добре розвиваються в субстраті, що наполовину складається із суміші дернової і листяної землі з додаванням до 30 % гравійних складових, решта — наповнювачі з домішкою торф'яної крихти. Полив регулярний, але помірний у міру висихання ґркнту. Навесні фрайлеї слід притіняти від прямих сонячних променів, але після набухання квіткових бруньок відкривати для інтенсивного сонячного освітлення, при якому їх самозапильні в закритому стані клейстогамні квітки розкриваються повністю.
Взимку рослини утримують при температурі 6-10 °C в сухому стані. Тривалі зимівлі фрайлеї переносять важко, їх стебла можуть зморщитися, а коріння стати крихким і ламким, тому до весни рослини слід зрідка обприскувати в теплі години доби і злегка зволожувати субстрат після його попереднього прогрівання.
Фрайлеї — недовговічні рослини. Продовжити їх життя можна щепленням, але це небажано, тому що підвищення динаміки зростання на підщепах призводить до погіршення габітусу рослин. Розмножують ці мініатюрні кактуси насінням, яке дружно проростає. Деякі види фрайлей при вирощуванні з насіння розвиваються дуже повільно.
|
|
|
- ↑ Frailea в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду (англ.)
- ↑ Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
- ↑ С. М. Приходько. Кактуси. − Видавництво «Наукова думка», 1974 (укр.)
- http://www.cactuskiev.com.ua/mediawiki/index.php/Frailea [Архівовано 29 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- Cactus.by(рос.)
- http://www.frailea.com [Архівовано 11 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
- С. М. Приходько. Кактуси. — Київ : Наукова думка, 1974. — 207., іл. с.
- Буренков А. А. Кактусы в гостях �� дома, — Феникс, 2007 г., — 472 с. — ISBN 978-966-651-431-1 (рос.)
- Борисенко Т. И. Кактусы. Справочник, — Киев: Наукова думка, 1986 г., — 286 с., ил. (рос.)
- Ян Ван дер Неер. Все о кактусах. — Санкт-Петербург: ООО «СЗКЭО» Кристалл", 2004 — 208 с., ил. — ISBN 5-306-00348-6 (рос.)
- Britton & Rose. The Cactaceae; descriptions and illustrations of plants of the cactus family 3: 208—209. 1922. (англ.)
- Edward F. Anderson. «The Cactus Family». 776 р. ISBN 0 881924989 (англ.)
- Brummitt, R. K. 2000. Report of the Committee for Spermatophyta: 49. Taxon 49:271. [conservation proposal recommended].
- Eggli, U. & R. Nyffeler. 1998. (1352) Proposal to conserve the name Parodia against Frailea (Cactaceae). Taxon 47:475-476.
- http://www.frailea.com/Articles/CactusWorld25_2.htm [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- https://urumbe.wordpress.com/2010/04/01/interesantes-miniaturas-las-fraileas/ [Архівовано 1 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- http://www.tropicos.org/Name/40010718 [Арх��вовано 7 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- http://www.desert-tropicals.com/Plants/Cactaceae/Frailea.html [Архівовано 23 травня 2012 у Wayback Machine.]
- http://www.theplantlist.org/browse/A/Cactaceae/Frailea/ [Архівовано 3 липня 2013 у Wayback Machine.]
- http://cactiguide.com/cactus/?genus=Frailea [Архівовано 2 березня 2013 у Wayback Machine.]
- Московський клуб любителів кактусів(рос.)