Ян Спєвак

Ян Спєвак
Ян Спєвак
Ім'я при народженні	multiple Jakub Spiwak
Народився	18 липня 1908(1908-07-18) Гола Пристань, Збур'ївська волость, Дніпровський повіт, Таврійська губернія
Помер	22 грудня 1967(1967-12-22) (59 років) Варшава, Польща ·карцинома
Поховання	Військові Повонзки
Країна	Республіка Польща
Місце проживання	13 Joteyki Street in Warsawd
Діяльність	література
Галузь	література[1], переклад[1] і літературна критика[1]
Знання мов	польська, українська, болгарська
Родичі	Jan Śpiewakd
У шлюбі з	Anna Kamieńskad
Діти	Paweł Śpiewakd
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Ян Спєвак, (18 липня 1908  Гола Пристань, Збур'ївська волость, Дніпровський повіт, Таврійська губернія — 22 грудня 1967 Варшава, Польща) — польський поет, есеїст та перекладач. Чоловік поетеси Анни Каменьської, батько соціолога Павла Спєвака.

Він народився в українському селі Гола Пристань у сім'ї євреїв, син батька Леона та матері Клари. Він провів своє дитинство у Херсоні, потім разом із родиною переїхали до Польщі та оселився у Рівному на Волині. Він вивчав польську мову у Львові та Варшаві. Він асоціювався з групою поетів лівих, які друкували свої вірші в соціалістичному виданні «Сигналі» та «Лівий слід». Період Друга світова війна провів у Радянському Союзі.

У 1948 році він одружився з поетесою Анною Каменською (1920—1986). У них було два сини: Ян Леон (1949—1988), журналіст, письменник і громадський діяч, Павло, соціолог (1951—2023).

Повернувся до Варшави в 1950 році. Він був членом редакції літературного щомісячника Сьогодняшній день. Він опублікував багато томів поезії, включаючи переклади творів з російської та болгарської літератури. Разом зі своєю дружиною Анною Каменською він переклав п'єси Горького, а у співпраці з Северином Поллак опублікував літературну публікацію в 1955 році Юзефа Чеховича. Він є автором антологій, літературних етюдів, нарисів та спогадів інших поетів (у тому числі Константи Ільдефонс Галчинський, Станіслав Пєнтак, Зузанна Ґінчанка). Він отримав у 1966 р. болгарський орден Кирила та Мефодія за переклади з болгарської мови, що містяться в антології «О, ліс, зелений ліс». Його вірші містяться у понад десятка антологій польської поезії, виданих іноземними мовами.

Він помер від раку^[2] у Варшаві і похований на Повонзківському цвинтарі у Варшаві^[3] .

Щороку з [1968] у Свідині відбувається загальнодержавний польський поетичний конкурс імені Яна Спєвака та (з 2005 року) також Анни Каменьської, один із найстаріших конкурсів у Польщі.

• 1938: Степові вірші (Wiersze stepowe)
• 1953 рік: Досвід (Doświadczenia)
• 1957: Карусель (Karuzela)
• 1958 рік: Зелені птахи (Zielone ptaki)
• 1960: Наївні діалоги (Dialogi naiwne)
• 1963: Спуск у кратер (Zstąpienie do krateru)
• 1966: Учні піску: вибрана поезія (1933—1963) (Źrenice piasku: poezje wybrane)
• 1967: Анна (Anna)
• 1969: Падіння (Ugory)

• 1965: Дружби та ворожість (Przyjaźnie i animozje)
• 1971: Працьовитий сюрприз (Pracowite zdziwienia)