Перейти до вмісту

Лю Янь (Південна Хань)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Янь I (цар Південної Хань))
Лю Янь
1-й Правитель Південної Хань
5 вересня 917 — 10 червня 942 року
Спадкоємець: Лю Бінь
 
Народження: 889[1]
Смерть: 942[1]
Країна: Царство Південна Хань[2]
Батько: Liu Zhiqiand[2]
Мати: Q11125502?
Шлюб: Empress Mad
Діти: Liu Yaoshud, Liu Guitud, Лю Бінь[2], Лю Шен[2], Liu Hongchangd, Liu Hongbid, Liu Hongyad, Liu Hongzed, Liu Hongcaod, Liu Honggaod, Liu Hongweid, Liu Hongmiaod, Liu Hongjiand, Liu Hongjiand, Liu Hongjid, Liu Hongdaod, Liu Hongzhaod, Liu Hongzhengd і Liu Hongyid

Лю Янь (кит.: 劉巖; піньїнь: Liú Yán), храмове ім'я Гаоцзу (кит.: 高祖; піньїнь: Gāozǔ; 889 — 10 червня 942) — засновник і перший правитель Південної Хань періоду п'яти династій і десяти держав.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Був сином Лю Чжицяня, який служив офіцером за володарювання династії Тан і був префектом Фен (сучасний Чжаоцін, Гуандун). 911 року Лю Янь отримав пост військового губернатора однієї з провінцій.

Вже восени 917 року він проголосив себе імператором новоствореної держави — Південної Хань.

За свого правління Лю Янь запровадив державні іспити для чиновників за зразком тієї схеми, що використовувалась у Тан. 924 року він здійснив напад на Мінь, однак той його напад було відбито. 928 року флот Чу взяв в облогу префектуру Фен, однак Лю Янь зумів хитрощами заманити нападників у пастку та знищити їх.

936 року Південна Хань здійснила напад на Чу, втім Ма Сіфань, який особисто очолив свої війська, той напад відбив.

Майже впродовж усього періоду правління Лю Яня всередині держави тривала боротьба за володарювання в окремих її провінціях.

942 року Лю Янь серйозно захворів і помер. Трон після того успадкував його син Лю Бінь.

Девізи правління

[ред. | ред. код]
  • Цяньхен (乾亨) 917—925
  • Байлун (白龍) 925—928
  • Дайу (大有) 928—942

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б British Museum person-institution thesaurus
  2. а б в г China Biographical Database

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Mote, F.W. (1999). Imperial China (900–1800). Harvard University Press. с. 11, 15. ISBN 0-674-01212-7.
  • Tarling, Nicholas, ред. (1999). The Cambridge History of Southeast Asia (Volume One, Part One): From early times to c. 1500. Cambridge University Press. с. 139. ISBN 0-521-66369-5.