Штанко Володимир Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Штанко Володимир Олексійович
Народився4 квітня 1981(1981-04-04) (43 роки) або 1981[1]
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна Україна
Діяльністьхудожник, унаочнювач, ілюстратор
Галузькнижкова ілюстрація[1] і дитяча та підліткова літератураd[1]
Alma materНаціональна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Знання мовукраїнська[1]
БатькоШтанко Олексій Володимирович
МатиШтанко Катерина Володимирівна

Володимир Олексійович Штанко (​4 квітня 1981, Київ)  —​ український художник, ілюстратор дитячих книжок.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 04.04.1981 в місті Києві. Батько та мати Олексій і Катерина Штанко — відомі в Україні та за кордоном художники-графіки. Володимир навчався у дитячій художній школі, а з 1997 року — у Державній художній середній школі імені Т. Г. Шевченка (живописне відділення, керівник — Н. Л. Вітковська). Батьки сподівалися, що син обере стабільну професію,[2] але тут спрацювала спадковість — у 2000 році Володимир Штанко вступив до Національної Академії образотворчого мистецтва й архітектури, ​де вивчав книжкову графіку під керівництвом професора Г. І. Галинської. Закічив академію у 2006 році, асистентуру-стажування — у 2009.

Наразі займається книжковою ілюстрацією, співпрацює з «Видавництвом Старого Лева», «Грані-Т», дитячим журналом «Малятко». Найчастіше використовує техніки акварелі, ecoline (рідка акварель), олівець, гуаш, акрилові фарби.

Ілюстратор книг та збірок

[ред. | ред. код]
  • Марини та Сергія Д'яченків «Габріель і Сталевий лісоруб» (Теза, 2005);
  • Яна Уолфа Екгольма «Людвигові Хитрому — Ура! Ура! Ура!» (​Видавництво Старого Лева​, 2009);
  • Миколи Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки» (​Грані-Т​, 2010);
  • Михайла Григоріва «Зелена квітка тиші» (​Грані-Т​, 2010);
  • Мар'яни Савки​ «Казка про Старого Лева» (​Видавництво Старого Лева​, 2011);
  • Лесі Вороніної «Таємне товариство боягузів та брехунів» (​Грані-Т​, 2012);
  • Редьярда Кіплінга «Метелик, який тупнув ніжкою» (​Видавництво Старого Лева​, 2012);
  • Юліан Тувім «Слон Трубальський» (​Видавництво Старого Лева​, 2016).

Нагороди

[ред. | ред. код]

Видання «Вечори на хуторі біля Диканьки» з ілюстраціями Штанка 2012 року відзначило міжнародне журі ​літературної премії імені Г. Х. Андерсена​, а сам художник потрапив до «​Почесного списку Андерсена​» 2012 року.[3]

Книга Лесі Ворониної «Таємне Товариство Боягузів», проілюстрована Володимиром Штанком, стала переможницею в номінації «Дитяча книга року ВВС 2012».[4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  2. Зробити чарівне зримим! day.kyiv.ua
  3. Володимир Штанко – у «Почесному списку» ілюстраторів. ЛітАкцент - світ сучасної літератури (укр.). 13 лютого 2012. Процитовано 31 січня 2020.
  4. Л, Воронина (2015). Таємне товариство боягузів або Засіб від переляку №9. Київ: Знання. ISBN 978-617-07-0036-0.

Посилання

[ред. | ред. код]