Шевченківська премія — номінація «архітектура»

В цьому списку представлено лауреатів Шевченківської премії в номінації «архітектура».

Шевченківська премія в галузі архтектури утворена 23 квітня 1969 року в результаті перетворення Республіканських премій імені Т. Г. Шевченка та Республіканських державних премій з архітектури. Нові премії дістала назву Державні премії УРСР імені Т. Г. Шевченка в галузі літератури, мистецтва і архітектури]^[1]. Перша премія в цій номінації була присуджена спільною Постановою Центрального Комітету Компартії України і Ради Міністрів Української РСР № 127 від 6 березня 1971 р. за поданням Комітету по Державних преміях Української РСР імені Т. Г. Шевченка^[2]. Номінація проіснувала 19 років, коли відповідно до урядової постанови від 12 квітня 1988 року «Про заснування Державної премії УРСР по архітектурі», в Положення про Державні премії УРСР імені Т. Г. Шевченка було внесено зміни — вилучено премії в галузі архітектури^[1].

Список лауреатів

Рік	Лауреат	Обґрунтування
1971	Маринченко Євгенія Олександрівна Жилицький Петро Натанович	за створення проекту Палацу культури «Україна» у місті Києві.
1978	Архітектори: Афзаметдинова Санія Юнусівна Юдін Віталій Леонтійович Биков Ернест Миколайович — головний конструктор проекту	за створення Кримського обласного музично-драматичного театру в місті Сімферополі
1979	Архітектори: Урсатій Георгій Антонович Холковський Валерій Михайлович^[3] Гнєздилов Василь Георгійович^[4] Інженер: Смирнова Євдокія Давидівна^[4]	Комплекс ландшафтного парку імені 50-річчя Жовтня в місті Черкасах
1980	Архітектори, автори проекту: Підлісний Зіновій Васильович Нівіна Людмила Діонісівна Зем'янкін Сергій Миколайович Корнільєв Ярослав Олександрович — інженер-конструктор, автор проекту	за житловий квартал «Сріблястий» у місті Львові.
1981	Сліпець Степан Павлович — архітектор, керівник авторського колективу Архітектори, автори проекту: Лушпа Михайло Панасович Чорнодід Андрій Юхимович Петрова Ірина Львівна — інженер-конструктор, автор проекту	за Сумський театр драми і музичної комедії імені М. С. Щепкіна.
1982	Автори художньо-декоративного оформлення театру: Сосновий Дмитро Григорович — архітектор Вільшук Василь Михайлович — скульптор Шевчук Володимир Олексійович — художник Овчар Антон Степанович — столяр-червонодеревник Лукашко Василь Миколайович — різьбяр Автор проекту театру: Сандлер Леонід Григорович — інженер-конструктор	за використання мотивів народної творчості при створенні приміщення музично-драматичного театру імені І. Я. Франка в місті Івано-Франківську. (Автор проекту театру архітектор Сліпець Степан Павлович удостоєний Державної премії Української РСР імені Т. Г. Шевченка раніше).
1983	Керівники робіт: Бутенко Михайло Петрович Стрельцов Василь Омелянович Архітектори, автори проектів: Антонов Анатолій Петрович Луценко Микола Григорович Молівєров Олександр Сергійович Підвезко Анатолій Петрович Ратушний Георгій Вадимович	за забудову і благоустрій центру міста Верхньодніпровська Дніпропетровської області.
1984	Архітектор, керівник авторського колективу: Штолько Валентин Григорович Архітектори, автори проекту: Грачова Алла Василівна Кабацький Олександр Олексійович Ральченко Володимир Іванович Інженер-конструктор, автор проекту: Слобода Володимир Костянтинович Будівельник: Любенко Ігор Петрович	за готельний комплекс «Градецький» у місті Чернігові.
1985	Архітектор, керівнику авторського колективу: Гопкало Вадим Іванович Архітектори: Гречина Вадим Михайлович Коломієць Володимир Євпатійович Філенко Леонід Іванович Художники: Гайдамака Анатолій Васильович Мягков Віталій Олексійович Інженер-будівельник: Баруленков Валерій Володимирович	за архітектуру і художнє оформлення Київського філіалу Центрального музею В. І. Леніна.
1985	Архітектори: Лось Леонід Федорович Попенко Дмитро Петрович Інженер-конструктор: Пухова Ірина Петрівна	за комплекс Республіканського науково-методичного центру охорони здоров'я матері і дитини.
1986	Архітектори: Шуляр Андрій Михайлович Оксентюк Іван Євтухович Марченко Віктор Степанович Скуратовський Василь Павлович Парубочий Йосип Семенович — агроном-озеленювач Карплюк Іван-Володимир Михайлович — будівельник	за архітектуру с. Вузлове Радехівського району Львівської області.
1987	Архітектори: Кондратський Леонід Степанович Собчук Микола Якович Фурсенко Сергій Михайлович Інженер-конструктор Стеценко Олександра Петрівна Науковий консультант Дубовий Олексій Мусійович	за обласний краєзнавчий музей у місті Черкаси.

Примітки

↑ ^а ^б «Шевченківська премія – ретроспектива за півстоліття». Міська спеціалізована молодіжна бібліотека «Молода гвардія». Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 09.03.2020.
↑ Постанова від 6 березня 1971р. № 127 «Про присудження Державних премій УРСР імені Т. Г. Шевченка». Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка. Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 09.03.2020.
↑ Був присутнім у списку кандидатур, висунутих на здобуття Державних премій Української РСР імені Т. Г. Шевченка 1979 року для публікації у пресі разом з Георгієм Урсатієм за комплекс ландшафтного парку імені 50-річчя Жовтня в місті Черкасах, але виявився відсутнім у списку лауреатів премії, натомність у списку лауреатів разом з Георгієм Урсатієм з'явилися архітектор Василь Гнєздилов і інженер Євдокія Смирнова
↑ ^а ^б У списку кандидатур не було

Джерела

Лауреати Національної премії України імені Тараса Шевченка 1962-2013 років. Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка. Архів оригіналу за 27 листопада 2020.
Національна премія України імені Тараса Шевченка. Лауреати 2004 року. Kobzar.info. Архів оригіналу за 23.07.2012.

[МСМБ-1] а ^б «Шевченківська премія – ретроспектива за півстоліття». Міська спеціалізована молодіжна бібліотека «Молода гвардія». Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 09.03.2020.

[2] Постанова від 6 березня 1971р. № 127 «Про присудження Державних премій УРСР імені Т. Г. Шевченка». Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка. Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 09.03.2020.

[3] Був присутнім у списку кандидатур, висунутих на здобуття Державних премій Української РСР імені Т. Г. Шевченка 1979 року для публікації у пресі разом з Георгієм Урсатієм за комплекс ландшафтного парку імені 50-річчя Жовтня в місті Черкасах, але виявився відсутнім у списку лауреатів премії, натомність у списку лауреатів разом з Георгієм Урсатієм з'явилися архітектор Василь Гнєздилов і інженер Євдокія Смирнова

[У_списку_кандидатур_не_було-4] а ^б У списку кандидатур не було

[1]