Ценські герба Помян

Ценські герба Помян (пол. Cieńscy herbu Pomian) — польський шляхетський рід. Прізвище походить від назви родового села Ценя у Польщі). Протягом 18 — 20 століть були дідичами великих маєтностей у Галичині. Згідно з Северином Уруським — одного походження з родом Лубенських^[pl].

Рід відомий із 15 століття^[1], проте дані до 18 століття уривчасті та непевні. За родинними переказами, вихідець із Цені (у Серадзькому повіті) Марціан Ценський наприкінці 16 століття начебто був командиром польського підрозділу на службі в молдавських господарів у Яссах^[2], де одружився з Теофілею Могилянкою — дочкою великого логофета Молдавського князівства Івана Могили, сестрою господаря Єремії Могили, рідною тіткою Петра Могили^[3]. В посаг (також начебто) отримав маєтки на терені Покуття^[4].

Проте у 17 столітті Ценські герба Помян, належачи до середньозаможної шляхти, обіймали земельні посади та брали активну участь у політичному житті на батьківщині роду — у Великопольщі. Ян Ценський, королівський ротмістр з Серадзького воєводства, підписав елекцію 1648 року (тобто обрання королем Яна Казимира Вази).

У середині 18 століття полковник польського війська Войцех Ценський — дідич Чернелиці та інших маєтностей, набув^[5] від Миколи Василя Потоцького Вікно. Останнім мешканцем^[6] Чернелицького замку був його син, також полковник Маврицій Юзеф Ценський. По смерті Мавриція родина перебралася до збудованої у 1816 році його сином Удальриком Миколаєм вікнянської садиби, а полишений єврейським орендарям замок почав занепадати, перетворюючись на руїну.

При переїзді до Вікна Ценські перевезли з Чернелицького замку унікальну мистецьку галерею (твори Кранаха, Рубенса, ван Реймерсвале, Рафаеля, Менґса тощо), книгозбірню та архів. Біля нової садиби було закладено парк із оранжереєю.

• Ярослав з Цені
  • Станіслав, студент Краківського університету

• Кшиштоф, жив у середині XV ст., його сини згадані 1591
  • Ян, опікун синів брата Пйотра
    • Ян
  • Марцін
  • Лукаш
  • Пйотр
    • Пйотр
    • Войцех, дружина Ядвіга Тшебіцька, сестра краківського єпископа
      • Каспер — декан краківський РКЦ, адміністратор Краківської дієцезії після смерті вуя-єпископа^[7]
      • Станіслав — канонік гнезненський 1665, краківський 1675
      • Марцін — гусарський товариш, серадзький хорунжий 1679
      • Макарій^[8]

• Марціан^{[джерело?]}
• Ян^[7]  — королівський ротмістр^{[джерело?]}
• Марцін
  • Войцех
    • Марцін (Marcin Cieński z Cieni^[pl], †1703) — сєрадзький хорунжий, підкоморій
      • Мацей
    • Станіслав
    • Алекси (†1683, Львів) — монах, капелан, помер від інфекційної хвороби
    • Марціян^{[джерело?]}
      • Войцех — стольник брацлавський, полковник^[8], 1709 написав заповіт^[9]
        • Станіслав — стольник брацлавський (1712, після смерті батька), полковник, дружина Анна з Черних^[8]
        • Войцех, син Констанції з Рущиців, 1735-го ротмістр легкої корогви у полку великого коронного гетьмана, жидачівський мечник 1761, дружина Францішка Глуховська (Głuchowska)
          • Маврицій Юзеф — хорунжий коронного війська, дідич Чернелиці, Вікна та інших, 1783 року вилегітимізувався зі шляхетства у Львівському гродському суді; дружина Теофіля Бахміньська
            • Удальрик Миколай (1790—1872, Вікно), дружина Юлія Дзешковська (Dzierzkowska)^[9]
              • Людомір (Ludomir^[pl]), дружина Магдалена Йордан
                • Станіслав
                • Казімеж, дружина Марія Городиська
                • Лешек (пол. Leszek Cieński, 1851^[10]—1913) — польський політик, посол до Галицького Сейму^{[джерело?]}
                • Тадеуш Целестин^[10] (пол. Tadeusz Celestyn Cieński; 6 квітня 1856 — 3 листопада 1925) — галицький польський політик та громадський діяч. Сенатор II Речі Посполитої.^{[джерело?]}
                  • Ян (пол. Jan Cieński; 7 січня^[11] 1905, Пеняки — 26 грудня 1992, Золочів) — польський релігійний діяч, священик, єдиний (таємний) єпископ латинського обряду на території України в радянські часи.
              • Ольга, дружина графа Людвіка Козебродського
            • Модеста, дружина Антонія Вибрановського^[9]
      • Миколай — військовик

• Ружа — дружина Александера Ґнєвоша, дідича Золотого Потоку, кузина кс. Яна^[12]

• Марцін — серадзький хорунжий та підкоморій, перша др. Ядвіга Конєцпольська, воєводичка парнавська, друга др. — Ядвіга з Буженіна
  • Каспер (?—1750) — надвірний коронний ловчий, дружина Евфрозина з графів Тарновських, завихостська каштелянка
    • Антоній — взяв у заставу в Морштинів поселення Рафаловіце (Rafalowice) та Філіповіце (Filipowice)
    • Казімеж (?—1818) — дідич поселень Рафаловіце та Філіповіце, 1802 набув Войславіце (Wojsławice); 1766 року за дозволом короля викупив Звенигородське староство у Пісажовського (Pisarzowski)
      • Станіслав (1777—1816), дружина Моніка Лось
        • Северина — дружина Пеньчиковського
        • Аполінарій — член Галицького станового сейму, др. Юзефа з графів Шембеків, помер бездітним

• Двір у Вікні
• Палац у Пеняках
• Чернелицький замок

• Aftanazy R. Dzieje rezydencji na dawnych Kresach Rzeczypospolitej. — Т. 7. (пол.)
• Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — T. 3. — S. 193—196. (пол.)
• Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — T. 1. — S. 312—313. (пол.)

Це незавершена стаття про шляхту (дворянство). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.