Ткачик золотолобий
Ткачик золотолобий | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець золотолобого ткачика (підвид P. b. reichenowi)
Самиця золотолобого ткачика (підвид P. b. reichenowi)
| ||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Ploceus baglafecht (Daudin, 1802) | ||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Тка́чик золотолобий[2] (Ploceus baglafecht) — вид горобцеподібних птахів ткачикових (Ploceidae). Мешкає в Східній і Центральній Африці[3][4].
Довжина птаха становить 15 см, вага 24-37 г. На обличчі чорна маска, що доходить до скронь. Забарвлення верхньої частини тіла варіюється від сірувато-коричневого до жовтувато-зеленого, спина легко поцяткована темними смужками. Горло і груди яскраво-жовті, гузка білувата. Хвіст сірувато-коричневий. Дзьоб чорний, лапи жовтуваті, лапи рожеві. Самці підвидів P. b. reichenowi, P. b. emini і P. b. baglafecht мають золотисто-жовтий лоб і передню частину тімені, задня частина тімені і потилиця у них сірі, у самиць цього підвиду верхня частина голови чорна. І самці, і самиці підвидів P. b. stuhlmanni і P. b. sharpii мають чорну верхню частину голови.
Виділяють вісім підвидів:[5]
- P. b. baglafecht (Daudin, 1802) — Ефіопське нагір'я і західна Еритрея;
- P. b. neumanni (Bannerman, 1923) — східна Нігерія, Камерун, ЦАР;
- P. b. eremobius (Hartlaub, 1887) — південний захід Південного Судану і північний схід ДР Конго;
- P. b. emini (Hartlaub, 1882) — південний схід Південного Судану, південно-західна Ефіопія і північна Уганда;
- P. b. reichenowi (Fischer, GA, 1884) — східна Уганда, Кенія і північна Танзанія;
- P. b. stuhlmanni (Reichenow, 1893) — від сходу ДР Конго і південної Уганди до західної Танзанії;
- P. b. sharpii (Shelley, 1898) — південна і південно-західна Танзанія;
- P. b. nyikae (Benson, 1938) — плато Ньїка[en] (Замбія і Малаві).
Золотолобі ткачики мешкають в Ефіопії, Еритреї, Південному Судані, Нігерії, Камеруні, Центральноафриканської Республіки, Демократичній Республіці Конго, Уганді, Руанді, Бурунді, Кенії, Танзанії, Замбії і Малаві. Вони живуть в сухих і вологих тропічних лісах і чагарникових заростях, на узліссях і болотах, луках і полях, в парках і садах[6][7]. Живляться комахами, плодами, насінням і нектаром. Сезон розмноження триває з липня по листопад. Золотолобі ткачики є моногамним видом, гніздяться парами. В кладці від 1 до 3 яєць[6].
- ↑ BirdLife International (2016). Ploceus baglafecht.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Zimmerman, Dale A. та ін. (1999). Birds of Kenya and Northern Tanzania. Princeton University Press. с. 660—661. ISBN 0691010226.
- ↑ Borrow, Nik; Demey, Ron (2001). Birds of Western Africa. A & C Black. ISBN 0-7136-3959-8.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Old World sparrows, snowfinches, weavers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 березня 2022.
- ↑ а б Sinclair, Ian; Ryan, Peter (2003). Birds of Africa south of the Sahara. Struik. ISBN 1-86872-857-9.
- ↑ Aerts, R.; Lerouge, F.; November, E. (2019). Birds of forests and open woodlands in the highlands of Dogu'a Tembien. In: Nyssen J., Jacob, M., Frankl, A. (Eds.). Geo-trekking in Ethiopia's Tropical Mountains - The Dogu'a Tembien District. SpringerNature. ISBN 978-3-030-04954-6.
- Baglafecht Weaver - Species text in Weaver Watch.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Червоний список МСОП видів із найменшим ризиком (LC)
- Ткачикові
- Птахи, описані 1802
- Птахи Ефіопії
- Птахи Еритреї
- Птахи Південного Судану
- Птахи Нігерії
- Птахи Камеруну
- Птахи Центральноафриканської Республіки
- Птахи Демократичної Республіки Конго
- Птахи Уганди
- Птахи Руанди
- Птахи Бурунді
- Птахи Кенії
- Птахи Танзанії
- Птахи Замбії
- Птахи Малаві