Тиран жовтоголовий
| Тиран жовтоголовий | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Tyrannulus elatus (Latham, 1790) | ||||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Sylvia elata | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Тира́н жовтоголовий[2] (Tyrannulus elatus) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae)[3]. Мешкає в Центральній і Південній Америці. Це єдиний представник монотипного роду Жовтоголовий тиран (Tyrannulus).
.jpg)
.jpg)
Довжина птаха становить 10,7 см, вага 7,5 г. Верхня частина тіла оливково-коричнева. Тім'я чорнувате з широкою жовтою смугою, більш вираженою у самців. Навколо очей білуваті кільця, через очі проходить коричнева смуга. голова і боків сіра, задня сторона шиї сіра, щоки і горло світло-сірі. Груди оливково-жовті, нижня частина живота і гузка жовтуваті. Крила коричневі з жовтуватими краями, на крилах жовтуваті смуги. Дзьоб темний, короткий і гострий. Лапи чорні.
У молодих птахів голова, груди і спина чорнувато-коричневі, тім'я темніше, з нечітким сірувато-жовтуватим лускоподібним візерунком, без жовтої смуги. Живіт тьмяно-охристо=жовтий, крила тьмяно-охристі.
Жовтоголові тирани мешкають в Коста-Риці, Панамі, Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Венесуелі, Гаяні, Французькій Гвіані, Суринамі і Бразилії. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах і чагарникових заростях, на узліссях і плантаціях, в парках і садах. Зустрічаються на висоті до 1200 м над рівнем моря.
Жовтоголові тирани зустрічаються переважно парами. Вони не приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться плодами, зокрема омелою, а також комахами, на яких чатують серед рослинності.
МСОП класифікує цей вид як такий. що не потребує особливих заходів за збереження. За оцінками дослідників. популяція жовтоголових тиранів становить близько 50 мільйонів птахів. Це досить поширений вид птахів в межах свого ареалу.
- ↑ BirdLife International (2016). Tyrannulus elatus.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 05 лютого 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |