Стріча
Стріча | |
---|---|
Частина від | слов'янська міфологія |
Стріча або Доля — праукраїнська богиня доброї долі — одне з втілень Рожаниці, яка відає про майбутнє подружніх пар, народження дітей (втілення нових душ). Вона визначає призначення людини, тому при народженні наділяє немовлят всіма чеснотами, пророкує їм майбутнє. Доля, як і Мокоша, є втіленням Матері Лади. Вона відає про все, що було, є і буде з кожною людиною. Доля визначає, чого потрібно навчитися кожній людській душі, коли вона у черговий раз повертається на Землю.
Долю завжди треба умилостивлювати принесенням їй подарунків. В пожертву Долі приносилася: каша, вовна, нитки, вино, хустки, посуд, стрічки, хліб, мед, молоко. Дослівно доля означає «частина, частка».
Богиня доброї долі уявляється в образі вродливої молодої жінки, яка пряде міцну рівну золоту нитку людської долі. Символами Долі є веретено, прясельце, клубок ниток.
Долі-Стрічі присвячений день Стрітення (1-2 лютого за відновленим язичницьким календарем). Цього дня, за народною вірою, Богиня Зима зустрічається з Богинею Весною. Весну уявляли у вигляді молодої дівчини, прикрашеної квітами, зіллям, радісної й сонячної красуні, а Зиму — в образі злої старої жінки в сніжних хутрах, від якої віє холодом, морозом. Дві ��уперниці змагаються, хто кого переможе. По тому, як змінюється погода цього дня, визначають, яким буде літо, врожай цього року. Як правило, це перший зимовий день, в який сонце світить надзвичайно яскраво. Отже, астрономічно свято Стрітення настає значно раніше, ніж це відзначає православна церква, яка запозичила назву цього свята. У наших сусідів західних слов'ян збереглися звичаї цього дня закликати Богиню Стрічу в гостину, пригощати її доброю стравою. Тоді вона розщедриться і подарує господарям щастя.
У цей день співаються пісні-замовляння на тепло та добре літо, відбуваються гадання. «Доленько, Доле, дай мені збіжжя, теплу одежу ще й силу ведмежу».
Суперниця Стрічі — Нестріча, тобто зла доля (недоля). Існує повір'я, що Нестрічу треба відганяти й посилати її ворогам. Недолю приходить до людей, які зраджують Рідну Віру, закони Права і предківський Звичай-Покон.
Восени на свято Долі (24 листопада) дівчата готують кашу і в горщику виносять за поріг, закликаючи її «Доле, Доле, йди до нас кашу їсти !».
У Велесовій Книзі Доля-Стріча має ще ім'я Ясна. Вона згадується при народженні Дажбожих онуків «вже Ясна тче йому» (дошка 16), тобто мова йде про нитку життя, яку тче Богиня; Стріча (Перуниця) також є жіночою блискавичною потугою поруч з Перуном, що уособлює чоловічу громову потугу (дошки 7-В, 28).
Среча (укр. щастя, удача) — сербська богиня долі. Вона пряде нитку життя, як помічниця великої богині Мокош. Її роль така ж, як і в слов'янської богині Доля, тобто принесення удачі тому на кого посміхається богиня Мокош. А також вона відповідає за захист отар і полів фермерів. Її ім'я також може вомовлятись як Срека або Сретя[1].
- ↑ Monaghan, Patricia (18 грудня 2009). Encyclopedia of Goddesses and Heroines [2 volumes] (англ.). ABC-CLIO. ISBN 978-0-313-34990-4. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 27 лютого 2021.
• Лозко Г. Боги Кола Сварожого — Київ: Сварог, 1999