Перейти до вмісту

Санкція (значення)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Санкції)

Санкція (лат. sanctio – найсуворіша постанова, непорушне узаконення, від лат. sancire — ухвалювати, робити священним) — полісемічне слово, яке можна розглядати як дозвіл уповноваженого органу (особи), міру відповідальності тощо[1].

  1. Санкція — структурний елемент правової норми.
  2. Санкція — захід упливу (покарання) за порушення закону, договору, правил тощо.
  3. Санкції — каральний захід правового впливу/регулювання, міра примусу щодо держави, що порушила міжнародні норми, договори, зобов'язання; спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи, які застосовуються проти фізичних чи юридичних осіб за законодавством певної держави.
  4. Санкція — дозвіл уповноваженої особи (прокурора, слідчого судді) на проведення передбачених законом слідчих і оперативно-розшукових дій. Дієслово санкціонувати вживається у цьому й у ширшому значенні (як дозволяння). Дати санкцію на що-небудь — значить дати дозвіл на це (наприклад, санкцію на арешт).
  5. Санкція[es] — затвердження, схвалення, візування (санкціонування) вищою інстанцією будь-якого акта (рішення) та надання йому юридичної сили (чинності), або визнання законності певного документа чи дії (валідація); офіційний дозвіл, згода будь-яких дій.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Збірник актів нормативно-правового регулювання фінансово-економічної безпеки/ Упоряд.: О.М. Кубецька, Я.С. Палешко, Д.Б. Санакоєв. О.В. Неклеса. - Дніпро, ДДУВС, 2019. 312 с.

Посилання

[ред. | ред. код]