Перейти до вмісту

Ріхард Герстль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ріхард Герстль
Richard Gerstl
«Напіводягнений автопортрет на синьому тлі» (1904/05, Музей Леопольда, 159 × 109 см)
Народження14 вересня 1883(1883-09-14)
Відень
Смерть4 листопада 1908(1908-11-04) (25 років)
 Відень
(повішення)
ПохованняЗіверинзький цвинтарd
Національністьавстрієць
КраїнаАвстро-Угорщина
Жанрживопис
НавчанняВіденська академія мистецтв[1] і Bundesgymnasium Wien 8d
Діяльність��удожник
Напрямокекспресіоніст, постімпресіонізм та пуантилізм
ВчительХристиян Гріпенкерль[1] і Franz Leflerd[1]
ТвориSemi-Nude Self-Portraitd і Сім'я Шенберг
БатькоEmil Gerstld
МатиMaria Gerstld
Брати, сестриAugust Gerstld і Alois Gerstld
Роботи в колекціїгалерея Бельведер, Музей сучасного мистецтва, Музей Леопольда, Kunsthaus Zugd, Vienna Museumd, Tyrolean State Museumsd і Vienna Museum at Karlsplatzd
CMNS: Ріхард Герстль у Вікісховищі

Ріхард Герстль (нім. Richard Gerstl, 14 вересня 1883, Відень — 4 листопада 1908, Відень) — австрійський художник-експресіоніст.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в багатій родині, його батько Еміль Герстлен був єврейським торговцем, а мати Марія (уроджена Пфайффер) — австрійкою. Навчався у школі піаристів, але був виключений через крайню імпульсивність, незалежність суджень і бунтарський характер.

Герстль у 1905

У 1898 році вступив до Академії витончених мистецтв у Відні, яку теж не закінчив. Під час навчання відмовлявся сприймати провідну роль віденського сецесіону, що спонукало його професора Хрістіана Гріпенкерля зробити висновок: «Ваші малюнки як випускання сечі на снігу». Розчарований відсутністю сприйняття його манери малювання, з властивою йому завзятістю в досягненні мети, Герстлен протягом наступних двох років займався титанічною самоосвітою за відсутності офіційного визнання. Часто писав пейзажі і портрети. Про його роботи говорили, що на них незримо присутній Фрейд.

З літа 1901 продовжував навчатися живопису під керівництвом Шимона Холлоші в трансильванському місті Надьбанья і Генріха Лефлера у Відні.

Ріхард Герстль крім живопису цікавився музикою і філософією, підтримував тісні контакти з композиторами Арнольдом Шенбергом, Олександром фон Цемлінським (його сестра, Матильда, вийшла заміж за Шенберга), що жили з ним в одному будинку, а також Густавом Малером і Альбаном Бергом.

Сусіда Шенберга і його дружину Матильду він вчив малюванню. Сім'я Шенберга долучила його до суспільства віденських музикантів і композиторів.

Влітку 1908 року дружина Шенберга Матильда закохалася в художника. Зв'язок цей закінчився трагічно — Ріхард Герстль і Матильда стали коханцями. Незабаром, із докорами сумління, Матильда вирішила повернутися до чоловіка і дітей. Ріхард, в момент депресії і втрати коханої, покінчив життя самогубством, вдаривши себе ножем у груди і повісився у своїй студії. До цього він спалив усі свої папери і кілька картин.

Творчість

[ред. | ред. код]

Живопис Герстля сповнений експресії, а форма робіт підпорядкована кольорам. Переважають автопортрети в різних позах, портрети в натуральну величину друзів і родичів, також зберіглося кілька пейзажів. Серед відомих робіт — портрети батька, брата в уніформі лейтенанта, Арнольда Шоенберга (1905-6, Відень). Особливо вражає його автопортрет написаний за кілька днів до самогубства[2].

Художник першим з австрійців виступив за «психологічний» живопис, був прикутий до живопису фігури. Існує приблизно 70 картин[2].

«Напіводягнений автопортрет на синьому тлі» (1904/05) схожий на «Статеву зрілість» Едварда Мунка. Пізні роботи написані у постімпресіонізмі та пуантилізмі[2].

Галерея

[ред. | ред. код]
Могила на віденському кладовищі

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950 — ÖAW.
  2. ↑ а б в Социальная сеть художников Артхив
  3. ↑ Drawings – [September 1907]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ріхард_Герстль&oldid=43833925