Польські імена
Польські імена — особові імена і прізвища, які поширені серед поляків. Як і в більшості країн Західної і Центральної Європи в офіційних документах особисте ім’я передує прізвищу. Зворотний порядок використовується в упорядкованих за алфавітом списках, в тому числі в заголовках статей класичних енциклопедій.[1]
Особові імена старіші за прізвища, які з’явилися тільки в епоху пізнього середньовіччя.
Слов'янські імена в Польщі були тісно пов'язані з магією і слов'янськими звичаями. З розвитком польської держави, родинна культура перебувала під сильним впливом християнства, через що багато старопольских імен збереглося лише в літературі. У широкому вжитку були збережені імена, які мали польські святі, наприклад, Казимеж, Станіслав, Войцех.
Прізвища в Польщі починають з'являтися спочатку серед шляхти (XV-XVI ст.), потім поступово поширюються серед середнього класу і селянства. В останніх двох соціальних групах цей процес тривав до половини сімнадцятого століття. У деяких областях і в невеликому відсотку людей вона тривала аж до вісімнадцятого століття. У старій Польщі надання прізвищ керувалось звичаєвим правом.
- Системы личных имен у народов мира / Редкол.: Р.Ш. Джарылгасинова, М.В. Крюков (отв. ред.), В.А. Никонов, А.М. Решетов; АН СССР. Ин-т этнографии им. Н.Н. Миклухо-Маклая. — М.: Наука, 1986. — 383 с.(рос.)
- B.O.Unbegaun (1972). Прізвища польського походження. London: Oxford University Press. (укр.)