Полуектов Микола Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Полуектов Микола Сергійович
Народився26 жовтня 1910(1910-10-26)
Одеса
Помер15 квітня 1986(1986-04-15) (75 років)
Одеса
ПохованняНовоміське кладовище
Країна Російська імперія УРСР
Діяльністьхімік
Alma materОдеський хіміко-фармацевтичний інститут
Галузьаналітична хімія
ЗакладУкраїнська філія науково-дослідного інституту рідкісних металів, Фізико-хімічний інститут
Посадазавідувач відділу фізико-хімічних методів аналізу
Вчене званнядоктор хімічних наук
Науковий ступіньакадемік НАН УРСР
ЧленствоНАНУ
Війнанімецько-радянська війна
Відомий завдяки:полум'яна фотометрія
НагородиПерша премія Президії АН СРСР

Мико́ла Сергі́йович Полуектов (* 26 жовтня 1910, Одеса — † 15 квітня 1986, Одеса) — український хімік-аналітик, з березня 1972 — академік АН УРСР.

Біографія

[ред. | ред. код]

Походить з родини вчителя. 1931 року закінчив Одеський хіміко-фармацевтичний інститут за спеціальністю фармакохімія.

З 1932 року був співробітником Укргіредмету (Української філії науково-дослідного інституту рідкісних металів), згодом — Одеських лабораторій ІЗНХ УРСР (зараз — Фізико-хімічний інститут імені О. В. Богатського НАН України).

У червні 1941 року захистив кандидатську дисертацію.

В 1941—1945 роках воював на фронтах німецько-радянської війни, закінчив війну на посаді начальника базової лабораторії санітарно-епідеміологічного загону 50-ї армії Третього Білоруського фронту. Після війни очолює одну з лабораторій Укргіредмету, де працював до 1958 року.

1955 року нагороджений Першою премією Президії АН СРСР за роботи, пов'язані із застосуванням радіоактивних ізотопів.

1960 року в ГЕОХІ АН СРСР захистив докторську дисертацію.

1965 року йому присвоєне вчене звання професор.

В 1967 році стає член-кореспондентом АН УРСР.

З квітня 1972 року — академік АН УРСР.

З 1977 року працював в Фізико-хімічному інституті.

Завідував відділом фізико-хімічних методів аналізу до останнього дня життя.

Наукова робота

[ред. | ред. код]

Займався виробленням органічних реактивів для фотометричного визначення рідкісних елементів — К — дипікриламін — 1933, В — Н-резорцин, та основні барвники.

Одним із напрямів досліджень була полум'яна фотометрія.

Розробляв теорію методу, апаратурне оформлення та методики визначення лужних, лужноземельних і рідкісноземельних елементів (РЗЕ)

Досліджував радіоактивні ізотопи для використання в контролі поділу цирконію й гафнію.

Першим випробовував метод холодної пари — при неполум'яному атомно-абсорбційному визначенні ртуті — у 1963. Розробив та обґрунтував теорію методу, апаратури та методики аналізу.

Проводив аналітичну хімію лантанідів, вивчив склад та стійкість ряду комплексних сполук йонів лантанідів у розчинах.

Розробляв люмінесцентні, зокрема за допомогою кристалофосфорів, й спектрофотометричні методи визначення РЗЕ.

Досліджував використання для визначення біологічно активних речовин, в тому числі лікарських препаратів, сенсибілізованої люмінесценції лантанідів.

Розробляв метод кореляційного аналізу у хімії лантанідів.

Налагодив метод фотометрії, навчаючи хіміків на новобудови Уралу та Далекого Сходу.

Загалом під його керівництвом розроблено понад 250 методів визначення рідкісних елементів.

Вийшло друком понад 900 його праць, з них 13 монографій.

Як педагог підготував 7 докторів та 33 кандидати хімічних наук.

Зареєстровано 10 його патентів — зокрема, у співавторстві «Методика визначення тербію» — разом з Мєшковою С. Б., З. М. Топиловою, Г. І. Герасименко.

У вересні 2010 року проведена міжнародна конференція, присвячена сторіччю від дня народження Полуектова.

Джерела

[ред. | ред. код]