Нейолова Марина Мстиславівна
Зовнішній вигляд
Нейолова Марина Мстиславівна | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Марина Мстиславовна Неёлова | ||||
Народилася | 8 січня 1947 (77 років) Ленінград, РРФСР, СРСР[1] | |||
Національність | росіянка | |||
Громадянство | СРСР Росія | |||
Діяльність | акторка | |||
Alma mater | Російський державний інститут сценічних мистецтв і Фізико-математичний ліцей №30d | |||
Роки діяльності | 1968 — тепер. час | |||
IMDb | ID 0628669 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Нейолова Марина Мстиславівна у Вікісховищі | ||||
Мари́на Мстисла́вівна Нейо́лова (рос. Марина Мстиславовна Неёлова; 8 січня 1947, Ленінград, РРФСР) — радянська і російська акторка театру і кіно. Народна артистка РРФСР (1987). Лауреат Премії Ленінського комсомолу (1976) та Державної премії РРФСР імені К. С. Станіславського (1990).
Закінчила Ленінградський державний інститут театру, музики та кінематографії (1969). З 1974 р. працює у театрі «Современник».
- 1968: «Стара, стара казка» (Принцеса, її Совість і дочка трактирника)
- 1970: «Колір білого снігу» (Надя, контролер метрополітену)
- 1971: «Тінь» (Аннунціата, дочка господаря готелю)
- 1972: «Монолог» (Ніна)
- 1972: «Принц і жебрак» (принцеса Єлизавета)
- 1973: «Зламана підкова» (Лейда)
- 1975: «Ольга Сергіївна» (Лєна, сестра Курдюмова)
- 1976: «Просто Саша» (Саша Неродова)
- 1976: «Слово для захисту» (Валентина Костіна)
- 1978: «Красень-чоловік» (Зоя Василівна)
- 1979: «Осінній марафон» (Алла)
- 1979: «Фантазії Фарятьєва» (Олександра)
- 1980: «Дами запрошують кавалерів» (Аня Позднякова, товарознавець)
- 1982: «Транзит» (Тетяна Шульга)
- 1984: «Чужа дружина і чоловік під ліжком» (Ліза)
- 1988: «Дорога Олено Сергіївно» (Олена Сергіївна)
- 1991: «Тінь, або Може бути, все обійдеться» (Юлія Джулі)
- 1993: «Ти в мене одна» (Наталія Анатоліївна, лікар, дружина Євгена)
- 1993: «Тюремний романс» (слідчий Олена Шемелова)
- 1998: «Сибірський цирульник» (мати Толстого)
- 2002: «Азазель» (леді Естер)
- 2002: «Леді на день»
Знялась в українських фільмах:
- 1977: «Фотографії на стіні»
- 1983: «Карусель» (т/ф, Анна).
- Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.292;
- УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С.928;
- Кинословарь. Т.2. СПб., 2001. — С.371—372.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #131523295 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Офіційний сайт
- Марина НЕЙОЛОВА: Всі баталії актора — на сцені
- Душа й пітьма. Марина Нейолова. Ексклюзив про найголовніше
Це незавершена стаття про акторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Категорії:
- Народились 8 січня
- Народились 1947
- Уродженці Санкт-Петербурга
- Випускники Російського державного інституту сценічних мистецтв
- Кавалери ордена «За заслуги перед Вітчизною» 3 ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги перед Вітчизною» 4 ступеня
- Кавалери ордена Пошани (Російська Федерація)
- Кавалери ордена Дружби (Російська Федерація)
- Народні артисти РРФСР
- Заслужені артисти РРФСР
- Лауреати Державної премії Росії
- Лауреати премії Ленінського комсомолу
- Лауреати Державної премії РРФСР імені братів Васильєвих
- Лауреати Державної премії РРФСР імені К. С. Станіславського
- Лауреати премії «Ніка»
- Лауреати Каїрського міжнародного кінофестивалю
- Акторки XX століття
- Акторки XXI століття
- Радянські акторки
- Російські акторки
- Персоналії:Театр Современник
- Лауреати Державної премії РФ в області літератури і мистецтва
- Лауреати премії «Тріумф»
- Лауреати премії «Фігаро»
- Лауреати премії «Кришталева Турандот»
- Академіки Російської академії кінематографічних мистецтв «Ніка»