Міністр енергетики США

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міністр енергетики США
Прапор
Дата створення / заснування 6 серпня 1977
Місце активності James V. Forrestal Buildingd
Ким призначений Президент США
Посадовець Джеймс Шлезінгер і Дженніфер Гренхолм
Керована організація Міністерство енергетики США
Країна  США
Юрисдикція США
Заступник United States Deputy Secretary of Energyd
CMNS: Міністр енергетики США у Вікісховищі

Міністр енергетики США — глава Департаменту з енергетики США, член уряду США, і чотирнадцятий в лінії наслідування президентських повноважень. Посада була створена 1 жовтня 1977 зі створенням Міністерства енергетики, коли президент Джиммі Картер підписав відповідний закон[1]. У повноваження нового міністерства увійшов контроль за довгостроковими дослідженнями і розвитком енергетичних технологій, енергозбереження, дослідження в галузі ядерної енергетики, збір даних а також прогнозування в галузі енергетики. Після закінчення «холодної війни» міністерство енергетики також приділяло увагу питанням захоронення радіоактивних відходів і підтримки якості навколишнього середовища.

Першим міністром енергетики був колишній міністр оборони і директор ЦРУ Джеймс Шлезінгер[2]. За час існування посади міністра енергетики цю посаду обіймало 14 чоловік. Першою жінкою і першою афроамериканкою на посаді міністра енергетики була Хейзел О'Лірі, вона ж обіймала цю посаду найбільш тривалий термін — 4 роки[3]. Першим іспаномовним міністром енергетики став Федеріко Пенья[4].

Список міністрів енергетики США

[ред. | ред. код]
# зображення ім'я і прізвище рідний штат термін на посаді адміністрація президента США,
в якій був на посаді
початок кінець
1 Джеймс Шлезінгер Джеймс Шлезінгер Вірджинія 6 серпня 1977 23 серпня 1979 Джиммі Картер
2 Чарльз Дункан Чарльз Дункан Техас 24 серпня 1979 20 січня 1982
3 Джеймс Едвардс Джеймс Едвардс Південна Кароліна 23 січня 1981 5 листопада 1982 Рональд Рейган
4 Дональд Ходел Дональд Ходел Орегон 5 листопада 1982 7 лютого 1985
5 Джон Херрінгтон Джон Херрінгтон Каліфорнія 7 лютого 1985 20 січня 1989
6 Джеймс Воткінс Джеймс Воткінс Каліфорнія 1 березня 1989 20 січня 1993 Джордж Герберт Вокер Буш
7 Хейзел О'Лірі Хейзел О'Лірі Вірджинія 22 січня 1993 20 січня 1997 Білл Клінтон
8 Федеріко Пенья Федеріко Пенья Колорадо 12 березня 1997 30 червня 1998
9 Білл Річардсон Білл Річардсон Нью-Мексико 18 серпня 1998 19 січня 2001
10 Спенсер Абрахам Спенсер Абрахам Мічиган 20 січня 2001 1 лютого 2005 Джордж Вокер Буш
11 Семюел Бодман Семюел Бодман Іллінойс 1 лютого 2005 20 січня 2009
12 Стівен Чу Стівен Чу Каліфорнія 20 січня 2009 22 квітня 2013 Барак Обама
13 Ернест Моніз Ернест Моніз Массачусетс 21 травня 2013 1 березня 2017
14 Рік Перрі Техас 2 березня 2017 1 грудня 2019 Дональд Трамп
15 Ден Бруєтт Техас 2 грудня 2019 20 січня 2021
16 Дженніфер Ґренголм Мічиган 25 лютого 2021 Джо Байден

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Origins. U.S. Department of Energy. Архів оригіналу за 10 лютого 2007. Процитовано 29 липня 2007. {{cite web}}: Вказано більш, ніж один |deadlink= та |deadurl= (довідка)
  2. ↑ Biography of James Schlesinger Origins. U.S. Department of Defense. Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 13 серпня 2007.
  3. ↑ President Hazel R. O'Leary Honored by Urban League. Fisk University. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 13 серпня 2007.
  4. ↑ Federico F. Peña to be Sworn in as the Eighth Secretary of Energy. U.S. Department of Energy. Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 13 серпня 2007.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Міністр_енергетики_США&oldid=39335366