Перейти до вмісту

Мельниченко Сергій Григорович

Додати посилання
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мельниченко.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Мельниченко Сергій.
Мельниченко Сергій Григорович
Народився27 лютого 1937(1937-02-27)
Карпилівка, Ляховецький район, Кам'янець-Подільська область, СРСР
Помер4 березня 2021(2021-03-04) (84 роки)
с. Слобідка, Житомирський район, Житомирська область, Україна
Національністьукраїнець
Громадянство СРСР
 Україна
Діяльністьспівак, актор оперети
ЗакладКиївський національний академічний театр оперети
ДружинаВалентина Антонівна, інженер за фахом
IMDbnm2877630
Нагороди та премії
Народний артист України Заслужений артист України

Сергі́й Григо́рович Мельниче́нко (27 лютого 1937(19370227), Карпилівка, Ляховецький район, Кам'янець-Подільська область, СРСР[1] — 4 березня 2021, с. Слобідка, Житомирський район, Житомирська область, Україна) — радянський і український артист музичної комедії, актор Київського театру оперети. Заслужений артист України (1998).[2] Народний артист України (2017)[3].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 27 лютого 1937(19370227) у с. Карпилівка (нині Хмельницької області).

До служби в армії працював водієм. Служив у резервах Верховного головнокомандування. Його дивізія брала участь у парадах. Після армії знову працював водієм. У 28-річному віці спробував вступити до театральної студії ім. Панаса Саксаганського Київського театру оперети. Незважаючи на вік Сергія, педагог Василь Федосійович Козерацький взяв його на свій курс.

Після завершення навчання 1968 року у Сергія було вісім запрошень із різних театрів України. Та Борис Георгійович Шарварко (тодішній директор театру оперети) переконав його залишитися у Київській опереті.

У цьому театрі Сергій Григорович проявив себе як актор яскравого комедійного дарування, зіграв понад 100 ролей.

З театром гастролював у Чехії, Польщі, Німеччині.

«Про таких артистів, як Сергій Мельниченко, говорять, що у них талант від Бога. Не надто щедрий на слова для преси та інтерв'ю, цей неповторний актор переконаний, що краще один раз зіграти, ніж сто разів розповісти. І для шанувальників жанру вже давно стало звично ходити до оперети „на Мельниченка“», — відмічається на офіційному сайті театру.

Помер в санаторії від гострої серцевої недостатності увечері 4 березня 2021 р. Похований у селі Слобідка Житомирської обл.

Творчість

[ред. | ред. код]

Ролі в театрі

[ред. | ред. код]
  • Князь Ліперт Воляпюк («Сільва» І. Кальмана)
  • Куделька («Маріца» І. Кальмана)
  • Філіпп («Баядера» І. Кальмана)
  • Франсуа («Фіалка Монмартру» І. Кальмана)
  • Барон Зетта («Весела вдова» Ф. Легара)
  • Черговий («Кажан» Й. Штрауса)
  • Зупан («Циганський барон» Й. Штрауса)
  • Голова («Майська ніч» М. Лисенка)
  • Жора («Таке єврейське щастя» І. Поклада)
  • Цибуля («Сорочинський ярмарок» О. Рябова)
  • Альфред Дуліттл («Моя чарівна леді» Ф. Лоу)
  • Конюх («Герцогиня із Чикаго», постановка І. Молостової)

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Енциклопедія сучасної України: Мельниченко Сергій Григорович
  2. ↑ Указ Президента України від 28 травня 1998 року № 566/98. Архів оригіналу за 13 березня 2018. Процитовано 22 жовтня 2015.
  3. ↑ Указ Президент України від 28 червня 2017 року № 168/2017 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України». Архів оригіналу за 11 грудня 2017. Процитовано 5 липня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мельниченко_Сергій_Григорович&oldid=43779126