Нижня Липиця (гміна)
| Гміна Ліпіца Дольна | |
| 1934—1939, 1941—1944 | |
| Воєводство | Станіславське |
|---|---|
| Повіт | Рогатинський |
| Адмінцентр гміни | Ліпіца Дольна (Нижня Липиця) |
| Тип гміни | Сільська |
| Площа | 85,52[1] км² |
| Громади | 6 |
| Населення (1931) • населення • густота населення |
9666[1] 113 осіб/км² |
Ґміна Ліпіца Дольна — сільська гміна в Рогатинському повіті Станіславського воєводства Другої Речі Посполитої та у Крайсгауптманшафті Бережани Дистрикту Галичина Третього Райху. Адміністративним центром гміни було село Ліпіца Дольна (Нижня Липиця).
Об’єднану сільську ґміну Ліпіца Дольна (рівнозначну волості) було утворено 1 серпня 1934 р. у межах адміністративної реформи в ІІ Речі Посполитій із суміжних тогочасних сільських ґмін (самоврядних громад): Гоноратувка (Гоноратівка), Ліпіца Дольна (Нижня Липиця), Ліпіца Ґурна (Верхня Липиця), Лопушна, Сарнкі Ґурне (Сарники Горішні), Сьвістельнікі (Світанок)[2].
Площа ґміни — 85,52 км². Кількість житлових будинків — 1827. Кількість мешканців — 9666[1].
Національний склад населення ґміни Пукув на 1 січня 1939 року[3]:
| село | населення | українці-греко-католики | українці-латинники | євреї | німці | поляки | польські колоністи |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Гоноратівка | 310 | 90 | 220 | ||||
| Липиця Долішня | 2000 | 1570 | 130 | 80 | 60 | 160 | |
| Липиця Горішня | 3890 | 2620 | 120 | 80 | 930 | 140 | |
| Лопушня | 360 | 5 | 10 | 345 | |||
| Серники Горішні | 2000 | 1870 | 70 | 40 | 20 | ||
| Свистільники | 1960 | 1870 | 30 | 20 | 10 | 30 | |
| Загалом | 10520 | 8025 | 350 | 230 | 10 | 1605 | 300 |
| Відсотки | 100 % | 76,28 % | 3,33 % | 2,19 % | 0,09 % | 15,26 % | 2,85 % |
17 січня 1940 року ґміни ліквідовані, натомість утворені райони.
Гміна (волость) була відновлена на час німецької окупації з липня 1941 до липня 1944 року, лише село Гоноратівка було передане до ґміни Пуків.
На 1 березня 1943 року населення ґміни становило 9170 осіб[4]..
- ↑ а б в Skorowidz gmin Rzeczypospolitej Polskiej: ludność i budynki: na podstawie tymczasowych wyników drugiego Powszechnego Spisu Ludności z dn. 9.XII 1931 r. oraz Powierzchnia ogólna. Cz. 3a. Województwa południowe. — Warszawa: nakł. Głównego Urzędu Statystycznego, 1935. — S. 11. (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 lipca 1934 r. o podziale powiatu rohatyńskiego w województwie stanisławowskiem na gminy wiejskie // Dziennik Ustaw. — 1934. — nr 69. — poz. 663. — S. 1296.(пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 66—69.
- ↑ Amtliches Gemeinde- und Dorfverzeichnis für das Generalgouvernement auf Grund der summarischen Bevölkerungsbestandsaufnahme am 1. März 1943: monografie. — Krakau: Burgverlag Krakau, 1943. — S. 3. (нім.)