Королівство Ормуз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Королівство Ормуз
Life span?
Ормузу: історичні кордони на карті
Ормузу: історичні кордони на карті
Розташування Ормузу в Азії
Столиця Ормуз
Мови арабська
Релігії іслам
Форма правління Монархія
Історія
 - Засновано X
 - Ліквідовано 1622
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Королівство Ормуз
Костюми жителів Ормузу (1670).

Королівство Ормуз (араб. مملكة هرمز) — арабська торгова держава X—XVII століть на березі Ормузької протоки. Королівство було створено арабськими князями в X столітті,  в 1050-х роках опинилася у складі Керманського султанату, а в 1262 році потрапило під сюзеренітет Персії. Ормуз неймовірно розбагатів, так як був найважливішим транспортним хабом на морському шляху з Індії та східноафриканського узбережжя Суахілі до Персії і Близького Сходу. Цим шляхом активно користувалися купці.

Столицею держави було місто Ормуз на однойменному острові, поблизу сучасного Бендер-Аббаса. На піку своєї могутності в XIIIXIV столітті Ормуз став потужною військово-морською державою з великим торговим та військовим флотом, якій підпорядковувались інші міста на південно-східному узбережжі Аравійського півострова.

1507 року Ормуз підкорили португальці під проводом Афонсу де Албукеркі. В 1622 році, за сприяння англійського флоту Ормуз захопив шах сефевідської Персії Аббас I .

Правителі

[ред. | ред. код]

Королі Ормузу (muluk-i Hurmuz)[1]

  • Сайф аль-Дінабу Надар (араб. سیف الدین, Sayf al-Din Abu Nadar) — ормузький король; у португальських джерелах: Саффідін Абанадар (порт. Çaffadim (Safadim) Abanadar) — [2]
  • Торуша (порт. Toruxa) — ормузький король, спадкоємець Сайф аль-Діна[2]

Див. також

[ред. | ред. код]
  • Хормозган — сучасна іранська провінція, назва якої утворена від острова Ормуз

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. The Persian Gulf in History. The Kings of Hormuz: From the Beginning until the Arrival of the Portuguese [Архівовано 23 квітня 2018 у Wayback Machine.]. pp 89-104
  2. а б Abanadar, Çaffadim // Portugal: diccionario... 1904. V. I., p. 5.

Джерела

[ред. | ред. код]