Климент VII

Климент VII (Clemens PP. VII)
Папа Римський
18 листопада 1523 — 25 вересня 1534
Попередник:	Адріан VI
Наступник:	Павло ІІІ
Ім'я при народженні:	італ. Giulio Zanobi di Giuliano de' Medici
Дата народження:	26 травня 1478[1]
Місце народження:	Флоренція, Флорентійська республіка[2]
Дата смерті:	25 вересня 1534[1] (56 років)
Місце смерті:	Рим, Папська держава[2]
Поховання:	Санта Марія сопра Мінерва і Tomb of Clemens VIId
Громадянство:	Флорентійська республіка
Релігія:	католицька церква[3]
Рід:	Медічі[4]
Батько:	Джуліано ді П'єро Медічі[5]
Мати:	Fioretta Gorinid
Діти:	Алессандро Медічі
Інтронізація:	26 листопада 1523
У миру:	Джуліо ді Джуліано де Медічі
Медіафайли у Вікісховищі

Климент VII (Джуліо ді Джуліано де Медічі; 26 травня 1478 — 25 вересня 1534) — 219-й Папа Римський, понтифікат якого тривав з 19 листопада 1523 до 25 вересня 1534 року, останній Папа епохи Відродження.

Джуліо де Медічі народився 26 травня 1478 року. Був позашлюбним сином Джуліано Медічі, брата Лоренцо Медічі і Фйоретти Горіні. Адріан VI призначив його архиєпископом Флоренції і кардиналом. У листопаді 1523 року, після двомісячних суперечок кардинали обрали його Папою. Його понтифікат, який тривав 11 років, був чередою безперервних поразок і невдач.

Не маючи ніяких дипломатичних здібностей, він вступив у переговори з Францією, Венецією і Міланом проти зростаючої могутності Габсбургів. Армія Карла V виявилася сильнішою. Німецькі війська прорвалися в Рим і піддали місто такому руйнуванню, якого не пригадують з часів навали варварів. Руйнування столиці християнства, відоме в історії як «Sacco di Roma», закінчило еру папства епохи Відродження. Климент VII пересидів облогу за товстими стінами Замку св. Ангела. Наприкінці семи місяців він визнав іспано-німецьке панування на Апеннінському півострові, а у 1530 р. визнав за Карлом V право на імператорську корону. Щоб не втратити повністю підтримки французів, Климент умовив свою племінницю Катерину Медічі одружитися з сином Франциска I — Генріхом II Валуа.

В останні роки понтифікату Климента VII відбувся розкол між англійською і римською церквами. Причиною його був не тільки конфлікт між Климентом VII і Генріхом VIII, якого Лев Х нагородив титулом «найкатолицькішого короля» Англії. Генріх вимагав визнати недійсним його шлюб із Катериною Арагонською, у чому Папа йому відмовив, попри те, що спочатку обіцяв це. Його відмова розірвати шлюб англійського короля Генріха VIII з Катериною Арагонською привела до розриву англіканської церкви з Римом. Відділення англійської церкви від папства мало однак більш глибокі причини, пов'язані з традиціями християнства на Британських островах та з надмірним автократизмом папства.

Климент VII помер 25 вересня 1534 р. і був похований в Санта-Марія-сопра-Мінерва. Населення Рима, яке різко зменшилося після перенесеної поразки, не оплакувало його.

• Папа Климент VII у Католицькій енциклопедії [Архівовано 26 червня 2013 у WebCite](англ.)