Езель-Вікське єпископство

Езель-Вікське Єпископство
Князь-єпископ Старої Лівонії
1228 – 1560
Герб
Єпископство Езель-Вік, показаного (червоний, угорі ліворуч, через материкову частину Естонії та на островах Даго (Хійумаа) і Езель (Сааремаа)) в складі Лівонської конфедерації, 1260
Столиця	Ліхула Пярну Хаапсалу Аренсбург
Мови	нижньонімецька, естонська
Релігії	Римо-католицька церква
Форма правління	Князівство
Князь-епископ
- 1228–1229	Готфрід Езель-Вікський
- 1542–1560	Джоан V
Історичний період	Середні віки
- Засновано	Жовтень 1
- Приєднано до Данії	1560
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Езель-Вікське єпископство

Езель-Вікське єпископство (нім. Bistum Ösel-Wiek; ест. Saare-Lääne piiskopkond) — духовно-феодальне князівство, що існувало в західній, а також острівної частини сучасної республіки Естонія в період 1228–1560 років. Виникло після того як до Балтики переселився Орден мечоносців, з 1237 відомий як Лівонський орден. Приводом до походів німецьких хрестоносців було завоювання і насильницька християнізації місцевих прибалтійських племен (курші, ліви та ін.), основною метою — захоплення землі та колонізція її німецькими поселенцями.

Езель-Вікська епископія була проголошена 1 жовтня 1228 року, остаточно оформилася до 1234 року. Верховними керівниками князівства стали німецькі єпископи і наближене до них німецьке духовенство, що експлуатувало місцевих естонських селян. У роки свого розквіту Лівонський орден, Ризьке архієпископство, Курляндское єпископство, Дерптськоє єпископство і Езель-Вікське єпископство утворювали так звану Лівонську конфедерацію п'яти феодальних держав Німецької середньовічної Балтики.

• 1227 — 1228: Готтфрід, цистеріанець
• 1235 — 1260: Генріх І, домініканець
• 1262 — 1285: Герман І фон Буксгеведен
• 1290 — 1294: Генріх II
• 1294 — 1297: Якоб I
• 1297 — 1307: Конрад I
• 1312 — 1320: Гартунг
• 1332 — 1337: Якоб II
• 1338 — 1362: Генріх II Озенбрюгге
• 1363 — 1374: Конрад II
• 1374 — 1383: Генріх III
• 1385 — 1419: Вінріх фон Кніпроде
• 1420 — 1423: Каспар Шувенфлюг
• 1423 — 1432: Крістіан Кубанд
• 1432 — 1438: Йоганн I Шутте
• 1439 — 1454: Йоганн II Крюель
• 1454 — 1458: Людольф Грове
• 1458 — 1469/1471: Йодок Генштайн
• 1471 — 1491: Петер Ветберг
• 1492 — 1515: Йоганн III Оргас
• 1515 — 1527: Йоганн IV Ківель
• 1527 — 1530: Георг фон Тізенгаузен
• 1532 — 1541: Рейнгольд фон Букгеведен
• 1542 — 1560: Йоганн V фон Мюнхгаузен
• 1560 — 1572: Магнус

• Arbusov, L. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Езель-Вікське єпископство