Очікує на перевірку

Відносини Білорусь — НАТО

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Відносини Білорусь — НАТО
НАТО
НАТО 		Білорусь
Білорусь
Члени і партнери НАТО в Європі
   Члени НАТО
   План дій щодо членства
   Індивідуальний партнерськ��й план
   Партнерство заради миру

Відносини Білорусь — НАТО (англ. NATO's relations with Belarus) — це стосунки НАТО з державою Білорусь заради безпеки, реалізації спільних інтересів за індивідуальною програмою партнерства, участі в «Процесі планування й аналізу»[1][2].

Головним координуючим органом процесу досягнення цілей партнерства «Білорусь — НАТО» є управління міжнародного військового співробітництва Міністерства оборони Білорусі[2].

Співробітництво

[ред. | ред. код]

Білорусь приєдналася до програми НАТО «Партнерство заради миру» в 1995 році[1][3].

Білорусь брала участь в програмі індивідуального партнерства НАТО з 1997 року без вступу до НАТО[4].

З 1998 р. Білорусь має власне дипломатичне представництво у НАТО[2].

Білорусь сприяла місії НАТО в Афганістані (ISAF) у повітряному просторі[5]. Білорусь вперше почала співпрацювати з НАТО при підписанні документів участі у Партнерстві заради миру в 1995 році[6]. Однак, Білорусь не вступила в НАТО, тому що є членом Організації Договору про колективну безпеку під патронатом Росії[7][8], а Договори безпеки з НАТО регулюють обмін секретною інформацією, що зачіпає інтереси суверенних держав[3]. Напруженість у відносинах між НАТО і Білоруссю[7] досягла піку після президентських виборів у Білорусі у березні 2006 р.[3]. Білорусь стала рухатись у російському[7][8] напрямку політики з метою побудови єдиного союзу двох держав. Відносини Білорусі з країнами—членами ЄС та НАТО ускладнилися. Євросоюз і США заборонили в'їзд у свої країни членам білоруського уряду після енергетичного конфлікту з Російською Федерацією наприкінці 2006 р. офіційний Мінськ зробив спробу змін зовнішньої політики[9] Але НАТО сприяло виконанню Білоруссю ліквідації озброєнь, що було успішно завершено у грудні 2006 р.: знищено 700 000 одиниць озброєння. Що було важливим кроком Білорусі до виконання зобов'язань щодо Оттавської конвенції[3].

Білорусь офіційно заявила про приєднання до натівського процесу 19 січня 2004 р., і в січні 2006 р. Білорусь і НАТО затвердили перший пакет документів про партнерство, що містить 21 мету (9 загальних цілей, 7 сухопутних, 5 військово-повітряних), а також оцінний документ. Це дозволило завершити процедуру приєднання Білорусі до програми НАТО[2][10].

У 2008–2009 рр. стосунки НАТО та Білорусі були обережнішими через міжнародно визнаних політичних в'язнів, обмеження робочих візитів на Празький саміт у травні 2009 р. по «Східному партнерству»[3]. Високопосадовець НАТО мав перший візит високого рівня до Мінська за багато років у грудні 2008 р.[3]. У 2009 р. на форумі безпеки НАТО брав участь білоруський начальника штабу Міністерства оборони Білорусі. Домовилися продовжувати роботу між відповідними експертами.

Згодом у 2010 р. Білорусь стала партнером НАТО серед 22[3]. Це стосується і модернізації, реструктуризації Збройних Сил Білорусі за програмою індивідуального партнерства з НАТО, програми НАТО з Білоруссю. Виявлення потреб в реформуванні та додаткової підготовки сил і засобів, виділених партнерами для участі в програмі. Білорусь також є членом планування та аналізу (ППА), в якому підкреслюється шлях поліпшення сумісності та розробки відповідних можливостей підвищення національної оборони Білорусі. НАТО забезпечувало експертизу та консультації як досягти цього. Білорусь внесла важливий внесок у справу зміцнення міжнародної, регіональної та національної безпеки й с��абільності в Європі. Наприклад, білоруські офіцери та чиновники продовжували брати участь на курсах країн НАТО та їх партнерів з таких теоретичних предметів, як:

  • контроль над озброєннями,
  • організація повітряного руху,
  • цивільне планування,
  • медична служба,
  • міжнародне право у збройних конфліктах[3].

Зазначено щодо військового співробітництва, що стосунки є добрими, навіть вони були добрими в періоди політичної та дипломатичної напруженості. Передумовою посилення взаємодії Білорусі з НАТО є досягнення відповідного рівня довіри[7], який дозволив би обмін секретною інформацією через Угоди про безпеку[3].

Програма Індивідуального партнерства 2010 р. НАТО та Білорусі вже містила близько 100 практичних заходів для спільного проведення в таких областях, як

  • контроль над озброєннями,
  • медична підготовка,
  • вивчення мов,
  • цивільне планування (у тому числі під час ядерних катастроф)[3].

У липні 2012 р. (у 2014 р. продовжений[2]) був затверджений новий пакет цілей НАТО й Білорусі (6 загальних, 8 сухопутних, 4 військово-повітряні). У межах виконання узгоджених цілей партнерства Білорусі з НАТО регулярно проводиться підготовка заявленого особового складу на території Білорусі. Що включає навчально-польові збори з постійним і змінним складом миротворчої роти 103-ї гвардійської окремої мобільної бригади, а також навчання військовослужбовців Білорусі англійської мови та основ миротворчої діяльності у Військовій академії Республіки Білорусь. Щоби домогтися оперативної сумісності дій між партнерами і НАТО для проведення бойової підготовки, навчань та операцій у взаємодії з силами альянсу. Представники Збройних Сил Білорусі проходять теоретичне навчання й практичну підготовку на спеціалізованих курсах за кордоном (в тому числі під час багатонаціональних миротворчих навчань НАТО)[10].

Для участі в «Партнерстві заради миру» Білорусь узгодила сили та засоби щодо:

  • миротворчої роти від Білорусі в операціях з метою підтримання миру;
  • до 15 білоруських офіцерів для роботи у складі багатонаціональних штабів НАТО;
  • стосовно військово-транспортного літаку Іл-76МД;
  • 7 медиків (хірургів і травматологів);
  • 1 пересувного шпиталю категорії «Role 1+» (для мед.забезпечення національних розгорнутих підрозділів);
  • багатофункціонального взводу;
  • групи фахівців для військово-цивільної взаємодії[2].

У 2014 р. після Кримської кризи в Україні відбувся візит у штаб-квартиру НАТО в Брюсселі делегації Білорусі на чолі з начальником управління міжнародного військового співробітництва Міністерства оборони Білорусі. Кожна держава будує стосунки з НАТО окремо за формулою «НАТО + 1». Узгоджено партнерство Білорусі з НАТО на 2014–2015 роки в рамках «Процесу планування» та оцінки сил програми «Партнерство заради миру», та перспективи розвитку співробітництва Білорусі з НАТО[10][11][12][13][14][15]. Дотримуючись дипломатичного протоколу відбуваються регулярні контакти білоруських дипломатів з представниками НАТО (лат. persona grata)[16][17].

Ідеологія та пропаганда

[ред. | ред. код]

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко після початку протестів у Білорусі з 2020 року постійно лякав громадян Білорусі вторгненням НАТО з Польщі та Литви. Після зустрічі з Володимиром Путіним у травні 2021 заявив, що "в разі настороженості і активізації в НАТО" російські війська будуть перекинуті в Білорусь "протягом доби".

У свою чергу, Північноатлантична рада НАТО засудила дії Білорусі щодо примусової посадки рейсу Ryanair, а також арешт Романа Протасевича та його дівчини Софії Сапеги. Рада наголосила, що затримання Протасевича є порушенням принципів політичного інакомислення і свободи преси. Також генсек НАТО Єнс Столтенберґ на пресконференції перед зустріччю міністрів закордонних справ та оборони країн Альянсу оголосив, що НАТО вирішили обмежити доступ представників Білорусі в свою штаб-квартиру в Брюсселі.[18]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б «Отношения НАТО с Беларусью», на официальном сайте НАТО [Архівовано 4 червня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. ↑ а б в г д е «Беларусь — НАТО», Министерство обороны Республики Беларусь [Архівовано 27 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ а б в г д е ж и к л «Nato and Belarus — partnership, past tensions and future possibilities». Foreign Policy and Security Research Center. Retrieved 25 November 2010 [Архівовано 20 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
  4. ↑ «Belarus and NATO». Ministry of Foreign Affairs of the Republic of Belarus. 2002. Archived from the original on 11 May 2008. Retrieved 9 October 2007 [Архівовано 25 квітня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  5. ↑ «North Atlantic Treaty Organization». The Ministry of Foreign Affairs of the Republic of Belarus. 2009. Retrieved 30 April 2010. Архів оригіналу за 16 серпня 2014. Процитовано 5 серпня 2014.
  6. ↑ «NATO Council adopted individual partnership program with Belarus». The Ministry of Foreign Affairs of the Republic of Belarus. 11 March 2002. Retrieved 30 April 2010 [Архівовано 25 квітня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  7. ↑ а б в г Стенограмма интервью Министра иностранных дел Республики Беларусь В.Макея программе «Неделя» телеканала «СТВ», состоявшегося 25 июля 2014 г., официальный сайт Министерства иностранных дел Республики Беларусь [Архівовано 15 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. ↑ а б Беларусь может стать российским плацдармом против НАТО, Владислава Зацаринная, сайт «Masterforex-V» [Архівовано 3 червня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. ↑ Буш заборонив в'їзд у США членам уряду Лукашенка ProUA [Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine.] (укр.)
  10. ↑ а б в Делегация НАТО находится в Беларуси, 2014 г., «ЕвроБеларусь» [Архівовано 25 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. ↑ Беларусь и НАТО обсудили в Брюсселе перспективы сотрудничества, сайт «Interfax.by» [Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  12. ↑ БЕЛАРУСЬ — НАТО: ПЕРСПЕКТИВЫ НА БУДУЩЕЕ [Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  13. ↑ Беларусь готовится к сотрудничеству с НАТО, «Deutsche Welle» [Архівовано 26 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  14. ↑ Беларусь обсудит партнерство с НАТО, Информационное агентство «ЛІГАБізнесІнформ» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  15. ↑ Беларусь обсудит партнерство с НАТО, 2014 г., сайт «Корреспондент» [Архівовано 5 червня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  16. ↑ «О проведении в белорусских загранучреждениях мероприятий по случаю Дня Независимости и празднования 70-й годовщины освобождения Беларуси от немецко-фашистских захватчиков и Победы советского народа в Великой Отечественной войне», официальный сайт Министерства иностранных дел Республики Беларусь [Архівовано 10 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  17. ↑ «О мероприятиях, проведенных в белорусских загранучреждениях по случаю празднования 9 мая — Дня Победы», официальный сайт Министерства иностранных дел Республики Беларусь [Архівовано 15 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  18. ↑ НАТО вирішив обмежити доступ представників Білорусі до своєї штаб-квартири | Українська правда (pravda.com.ua). Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 3 червня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Відносини_Білорусь_—_НАТО&oldid=38264140