Вац Кирил Степанович
| Вац Кирил Степанович | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | англ. Carl Watts |
| Народився | 10 жовтня 1930 Вінніпег, Канада |
| Помер | 8 січня 2011 (80 років) Москва, Росія |
| Країна | .svg){kind=small} Канада СРСР Росія |
| Діяльність | актор, усний перекладач, диктор, перекладач |
| Alma mater | Московський державний лінгвістичний університет |
| Знання мов | російська і англійська |
| Батько | Q110721277? |
| Мати | Q110721347? |
| Брати, сестри | George Wattsd |
| IMDb | ID 0890941 |
Кири́л Степа́нович Вац (англ. Carl Watts ; 10 жовтня 1930 — 8 січня 2011) — радянський диктор, перекладач-синхроніст і кіноактор.
Народився 10 жовтня 1930 року у Вінніпезі, Канада в сім'ї вихідців з Російської імперії[1].
Батько — Степан Денисович Вац — народився 28 вересня 1901 року в селі Смідин у Західній Україні, з 18 років служив добровольцем у 1-й конармії Будьонного, був поранений у ногу в Сиваській битві в Криму, після закінчення Громадянської війни повернувся до рідних місць. Відповідно до Ризького миру, село відійшло до Польщі. Мати Євдокія Максимівна Панасюк до кінця життя залишалася неписьменною. Одружившись в 1927 році, в 1929 сімейна пара емігрувала з Польщі до Канади, де незабаром народився Карл, а трохи більше ніж через рік — його молодший брат Джордж (пізніше — Григорій Степанович Вац, перекладач-синхроніст, співробітник телекомпанії Russia Today)[1]. У роки Великої депресії сім'я отримала неосвоєну ділянку землі від держави і переїхала на північ провінції Манітоба[1].
З початком у 1939 році Другої світової війни та розвитком оборонної промисловості в Канаді сімейство перебралося до міста Гамільтон, провінція Онтаріо, де брати навчалися в школі Westdale Secondary School[en][1].
Після закінчення війни на сімейній раді було прийнято рішення емігрувати до СРСР, що було здійснено в березні 1952 року[1].
Після заборони на проживання у Києві сім'я оселилася у Ворошиловграді. Карл надійшов працювати на завод імені Д. Ф. Рудя, де виготовляв напилки. Працевлаштуванню передувало отримання р��дянських документів, внаслідок якого волею паспортистки брати перетворилися на Кирила та Григорія. Паралельно навчався у вечірній школі, готувався стати перекладачем[1].
Закінчив перекладацький факультет Московського педагогічного інституту іноземних мов. Брав участь у підготовці та проведенні Московського фестивалю молоді та студентів (1957)[1].
Працював диктором іноземного мовлення в Африканській редакції радянського радіо[1], нині — Російська державна радіокомпанія «Голос Росії».
Протягом 35 років з початку 1970-х років у період проведення в Москві великих турнірів з хокею з шайбою, таких як «Приз Известий», запрошувався як диктор-інформатор для оголошень інформації англійською мовою під час матчу (разом з ним працювали по черзі Ніна Шаборкіна та Валентин Валентинов)[2]. Хриплуватий тембр голосу Кирила Степановича у поєднанні з яскраво вираженою американською англійською мовою та манерою подачі інформації створювали у радянських уболівальників відчуття присутності на матчі НХЛ.
Був учасником 17-серійного пропагандистського документального проєкту «Стратегія перемоги» (1984), присвяченого німецько-радянській війні.
У 1992—1993 роках був програмним директором англомовної частини мовлення Відкритого радіо. Також працював диктором кінокомпанії GaliX[3].
Вважав за краще називати себе в ефірі ім'ям Карл[4].
Проживав із дружиною у Москві за адресою: стара Басманна вулиця, 24.
- Дружина — Валерія Ігорівна Вац (24.05.1937 — 02.02.2017).
- Син — Нікіта Вац (нар. 21.01.1965), проживає в Монреалі, Канада.
- 1973 — «Мовчання доктора Івенса» — диктор новин
- 1984 — «Стратегія перемоги» (документальний) — читає американські документи
- 1985 — «Одиночне плавання» — Дюк Семюел, генерал
- 1990 — «Микола Вавілов» — Герман Джозеф Мюллер, американський вчений
- 1991 — «Операція Гелій» (документальний) — Гільдебранд, американський геохімік
Актор озвучування
[ред. | ред. код]- 1963 — «Постріл в тумані» — аташе Бінкль (озвучив роль Бруно Оя)
- 1975 — «Центровий з піднебесся» — тренер американців (озвучив роль Олексія Бояршинова)
- 1991 — «Mister Пронька» (мультфільм) — Піт
- ↑ а б в г д е ж и Григорий Санин, Екатерина Маслова при участии Дмитрия Власова (11 червня 2012). Человек за кадром. Воспоминания Григория Степановича Ваца. Итоги. Архів оригіналу за 29 липня 2014. Процитовано 20 липня 2014.
- ↑ Михаил Шлаен (5 березня 2008). Левитан спортивного микрофона. Валентин Валентинов. Красная звезда. Архів оригіналу за 11 вересня 2013. Процитовано 9 липня 2014.
- ↑ О студии GaliX. Архів оригіналу за 24 березня 2012. Процитовано 9 січня 2012.
- ↑ а б Скончался Карл Вац, ведущий Всемирной службы радиовещания «Голоса России» на английском языке[недоступне посилання]