Богдан Пачинський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Богдан Пачинський
пол. Bohdan Paczyński
Народився8 лютого 1940(1940-02-08)[1][2]
Вільнюс, Литва
Помер19 квітня 2007(2007-04-19)[3][1][2] (67 років)
Принстон, Мерсер, Нью-Джерсі, США[4]
·рак головного мозку[d]
Країна Республіка Польща
Діяльністьастроном, астрофізик, викладач університету
Alma materВаршавський університет
Галузьастрофізика
ЗакладПринстонський університет
Науковий ступіньпрофесор
ЧленствоЛеопольдина
Національна академія наук США
Польська академія наук[5]
МАС[6]
Американське астрономічне товариство[6]
Польське фізичне товариство
Нагороди
CMNS: Богдан Пачинський у Вікісховищі

Богдан Пачинський (нар. 8 лютого 1940 — пом. 19 квітня 2007) — польський астроном і астрофізик. Досліджував еволюцію зір, акреційні диски, гравітаційне мікролінзування і гамма-спалахи.

Наукові дослідження та біографія

[ред. | ред. код]

Пачинський народився у Вільнюсі 8 Лютого 1940. Його батько був адвокатом, а мати була вчителькою польської літератури. Під час німецької окупації (1941—1944) родина залишилася в Литві. У 1945—1947 роках жили в Кракові, потім переїхали до Москви, а в 1949 році — у Варшаву.

У віці 18 років Пачинський опублікував свою першу наукову статтю про подвійні зорі в журналі Acta Astronomica. У 1959 він вступив до Варшавського університету, в 1962 році здобув ступінь магістра, а в 1964 році — доктора філософії. Його науковим керівником був Стефан Пйотровський.

У 1964 році одружився з Ганною Адамською.

З 1962 по 1982 рік працював в Астрономічному підрозділі Польської академії наук (у 1975 році перейменовано на Астрономічний центр Миколая Коперника). В 1974 році склав габілітацію, а в 1979 став професором. Його першим докторантом був Януш Зюлковський, з яким Пачинський, зокрема, досліджував міриди й походження планетарних туманностей[7]. Восени 1968 року Пачинський працював в інституті JILA в Боулдері, штат Колорадо. Тоді він опублікував цикл статей про еволюцію зір.

У 1971 році Пачиньський опублікував оглядову статтю «Еволюційні процеси в тісних подвійних системах»[8], яка стала дуже впливовою й цитованою[9][10].

У 1972 році Пачинський, Юзеф Смак і Роберт О'Делл з Чиказького університету запропонували створити центр Астрономічний центр Миколая Коперника. У 1974 році Пачинський став директором цього Центру й залишався на посаді близько року. Зокрема, він відповідав за придбання комп'ютера PDP-11/45. У віці 36 років став наймолодшим членом Польської академії наук в історії[11]. У 1974 році він опублікував першу статтю про гравітаційне лінзування. Досліджував гравітаційне лінзування разом з Міхалом Ярошинським і Мареком Абрамовичем[12]. У той час Пачинський часто їздив до США.

Під час воєнного стану Пачинський перебував у Калтеху і вирішив залишитися в США. Він отримав пропозицію роботи на факультеті астрофізики Прінстонського університету, там він і працював до кінця свого життя. У 1982—1989 роках був професором, а з 1989 року очолював кафедру астрофізики Лаймана Спітцера. На той час Пачинський був вже громадянином Польщі та Америки.

Три значки з дебатів про гамма-спалахи 1995 року. Людей в аудиторії попросили після дебатів проголосувати та прикріпити відповідний тег: гамма-спалахи — космологічні (червоний), галактичні (блакитний), іншу (жовтий).

У середині 1980-х років Пачинський почав працювати над проєктами, які принесли йому найбільші успіхи в житті. Він висунув гіпотезу про космологічне походження гамма-спалахів. У 1986 році він опублікував статтю в ApJL, припускаючи, що спалахи відбуваються на космологічних відстанях, за межами нашої Галактики. У 1995 році, в 75-ту річницю «великої суперечки» між Гебером Кертісом і Харлоу Шеплі про природу спіральних туманностей, Богдан Пачинський і Дональд Лемб обговорювали природу гамма-спалахів та відстані до них у тому самому історичному залі Національного музею Природничої історії у Вашингтоні. Модератором дискусії був британський королівський астроном Мартін Ріс. Лемб відстоював близьке походження спалахів, а Пачинський — далеке. Результатом дебатів була оголошена нічия, але незабаром результати нових спостережень повністю підтвердили точку зору Пачинського[13].

Звіти в кімнаті Богдана Пачинського в Прінстонському університеті

Разом із Гжегожем Пойманьським він керував проєктом All Sky Automated Survey (ASAS).

У 2005 році Богдан Пачиньський був серед першовідкривачів планети OGLE-2005-BLG-390L b.

Останні чотири роки життя Пачинський хворів на гліому головного мозку (ліва частина мозку). Проте він зберіг чудову здатність засвоювати ідеї та придумувати нові, навіть попри проблеми з обчисленнями. У цей час він опублікував низку статей, у тому числі «Астрономія з малими телескопами»[14]. Він вважав, що астрономи мають знайти метод раннього попередження про потенційно небезпечні комети та астероїди. Запропонував організувати на Землі мережу малих телескопів. Вважав, що в точці лібрації L1 слід розмістити телескоп, який дозволить спостерігати за астероїдами, що можуть непомітно підлітати до Землі з боку Сонця.

Опублікував понад 200 рецензованих наукових робіт, які до 2022 року цитувалися понад 30 000 разів[15]. Його найбільш цитована (понад 3000 разів до 2022 року) публікація датується 2004 роком і називається «Місія спостереження за гамма-спалахами Swift»[16]. Друга за кількістю цитувань (понад 1300 разів до 2022 року) — праця 1986 року, де він був єдиним автором, під назвою «Гравітаційне мікролінзування галактичним гало»[17].

Табличка та плакат проєкту OGLE у кімнаті Богдана Пачинського в Прінстонському університеті

Гравітаційне мікролінзування

[ред. | ред. код]

У 1980-х роках він запропонував метод гравітаційного мікролінзування для пошуку темних об'єктів. У публікації 1986 року він стверджував, що навіть якщо гравітаційне мікролінзування не буде виявлено, дані, зібрані таким чином, будуть використані для відкриття багатьох змінних зір[17].

Ініціював проєкт OGLE (англ. Optical Gravitational Lensing Experiment) у співпраці між Варшавою, Прінстоном і Карнегі[прояснити] під керівництвом Анджея Удальського.

У лютому 2008 року журнал «Science» опублікував посмертну статтю «Відкриття аналога Юпітера/Сатурна за допомогою гравітаційного мікролінзування», з Пачинським серед авторів. У цій статті повідомляється про відкриття планетної системи, схожої на Сонячну систему, навколо зорі OGLE-2006-BLG-109. П'ята і шоста планети цієї системи, були відкриті методом аналізу гравітаційного мікролінзування[18].

Наукові стажування

[ред. | ред. код]

Відзнаки та нагороди

[ред. | ред. код]

На його честь названо астероїд (11755) Пачинський.

Членство в організаціях

[ред. | ред. код]

Пам'ять

[ред. | ред. код]

Вибрані публікації

[ред. | ред. код]
  • B. Paczynski (1986-02), Gravitational microlensing at large optical depth (англ.), т. 301, с. 503—516, doi:10.1086/163919
  • B. Paczynski (1986-05), Gravitational microlensing by the galactic halo (англ.), т. 304, с. 1—5, doi:10.1086/164140
  • B. Paczynski (1986-09), Gamma-ray bursters at cosmological distances (англ.), т. 308, с. L43—L46, doi:10.1086/184740
  • Bohdan Paczyński (2006-12), Astronomy with Small Telescopes (англ.), т. 118, № 850, с. 1621—1625, doi:10.1086/510260, JSTOR 10.1086/510260

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  3. ↑ http://www.professor-astronomy.com/blog/index.shtml
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #114525439 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ http://czlonkowie.pan.pl/czlonkowie/sites/WynikiWyszukiwania.html?s=PACZY%C5%83SKI,%20Bohdan%20
  6. ↑ а б NNDB — 2002.
  7. ↑ B. Paczyński, J. Ziółkowski (1968), On the Origin of Planetary Nebulae and Mira Variables (англ.), т. 18, № 2, с. 255—266, Bibcode:1968AcA....18..255P
  8. ↑ B. Paczynski (1971-09), Evolutionary Processes in Close Binary Systems (англ.), т. 9, № 1, Annual Review of Astronomy and Astrophysics, с. 183—208, Bibcode:1971ARA&A...9..183P, doi:10.1146/annurev.aa.09.090171.001151
  9. ↑ Evolutionary Processes in Close Binary Systems (англ.), Web of Science
  10. ↑ Evolutionary Processes in Close Binary Systems. Article Metrics and Citation Information (англ.), архів оригіналу за 20 вересня 2022, процитовано 16 грудня 2022
  11. ↑ Bohdan Paczyński. 30 жовтня 2007.
  12. ↑ W.A. Dziembowski (21 серпня 2007), Bohdan Paczyński (1940–2007) (англ.), т. 119, № 858, с. 836—841, doi:10.1086/521711, ISSN 1538-3873
  13. ↑ Stanisław Bajtlik, Tygodnik Powszechny.
  14. ↑ Bohdan Paczyński (2006-12), Astronomy with Small Telescopes (англ.), т. 118, № 850, The Publications of the Astronomical Society of the Pacific, с. 1621—1625, doi:10.1086/510260, JSTOR 10.1086/510260
  15. ↑ NASA/ADS
  16. ↑ N. Gehrels, G. Chincarini, P. Giommi, K. O. Mason, J. A. Nousek (1 серпня 2004), The Swift Gamma-Ray Burst Mission, т. 611, с. 1005—1020, doi:10.1086/422091, ISSN 0004-637X
  17. ↑ а б B. Paczynski (1 травня 1986), Gravitational Microlensing by the Galactic Halo, т. 304, с. 1, doi:10.1086/164140, ISSN 0004-637X
  18. ↑ B.S. Gaudi, D.P. Bennett, A. Udalski, A. Gould, G.W. Christie, D. Maoz, S. Dong, J. McCormick, M.K. Szymański, P.J. Tristram, S. Nikolaev, B. Paczyński, M. Kubiak, G. Pietrzyński, I. Soszyński, O. Szewczyk, K. Ulaczyk, Ł. Wyrzykowski, D. L. DePoy, C. Han, S. Kaspi, C.-U. Lee, F. Mallia, T. Natusch, R. W. Pogge, B.-G. Park, F. Abe, I. A. Bond, C. S. Botzler, A. Fukui, J. B. Hearnshaw, Y. Itow, K. Kamiya, A. V. Korpela, P.M. Kilmartin, W. Lin, K. Masuda, Y. Matsubara, M. Motomura, Y. Muraki, S. Nakamura, T. Okumura, K. Ohnishi, N.J. Rattenbury, T. Sako, To. Saito, S. Sato, L. Skuljan, D.J. Sullivan, T. Sumi, W.L. Sweatman, P.C.M. Yock, M.D. Albrow, A. Allan, J.-P. Beaulieu, M.J. Burgdorf, K.H. Cook, C. Coutures, M. Dominik, S. Dieters, P. Fouqué, J. Greenhill, K. Horne, I. Steele, Y. Tsapras, B. Chaboyer, A. Crocker, S. Frank, B. Macintosh (15 лютого 2008), Discovery of a Jupiter/Saturn Analog with Gravitational Microlensing (англ.), т. 319, № 5865, с. 927—930, doi:10.1126/science.1151947
  19. ↑ Dziennik Polski, r. XXXVI, nr 156 (11212), s. 2.
  20. ↑ Doktorzy honoris causa UMK.
  21. ↑ Prezydent RP odznaczył pośmiertnie Bohdana Krzysztofa Paczyńskiego. 9 липня 2007. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 16 грудня 2022.

Література

[ред. | ред. код]
  • Bruce T. Draine, Jeremiah P. Ostriker (28 czerwca 2007), Obituary: Bohdan Paczyński (1940–2007) (англ.), т. 447, № 7148, с. 1064, doi:10.1038/4471064a
  • W. A. Dziembowski (21 серпня 2007), Bohdan Paczyński (1940–2007) (англ.), т. 119, № 858, с. 836—841, doi:10.1086/521711, ISSN 1538-3873

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Богдан_Пачинський&oldid=43288590