Блазень Кромарті
англ. The Cromartie Fool | |
---|---|
Творець: | Річард Вайт |
Час створення: | 1731 р. |
Розміри: | 71,5 x 59,5 cm |
Висота: | 715 міліметр |
Ширина: | 595 міліметр |
Матеріал: | олійні фарби на полотні |
Зберігається: | Единбург |
Музей: | Національна галерея Шотландії |
Інвентарний номер: | PG 3256 |
Блазень на святі Хеловін (англ. The Cromartie Fool) — картина, котру створив художник Річард Вайт (англ. Richard Waitt) 1731 року.
Блазень — веселий, балакучий, швидкий у думках і гострий на язик персонаж ярмаркових та балаганних вистав[1] . Блазень — наближена до феодала або королівської особи фігура, обов'язок котрої розважати вельможного пана та його гостей. Балакучому блазневі дозволялось говорити як веселі, так і неприємні речі, іноді сатирично гострі і образливі. Але його захищав статус дурня, особи неповна розуму, котра не знає і не дотримується загальноприйнятних у суспільстві поглядів і забобонів, легко порушує панівні настанови моралі. Блазень — логічно перейшов на театральну сцену і відомий за творами Вільяма Шекспіра, Педро Кальдерона тощо. Він — персонаж багатьох картин, мініатюр, гравюр західноєвропейських митців від доби середньовіччя до бароко.
На картині Річарда Вайта подано літнього бороданя у старому і недбалому вбранні із довгим стовбуром капусти. Верхівку капустини прикрашає запалена свічка[1]. Невідповідне використання капусти як смолоскипа ніби доводило глядачам про статус дурня, особи неповна розуму. Але усміхнене обличчя свідчить, що персонаж не скоїть зла і підтримає святкування жартами.
З історії Шотландії відомо, що блазень прикрашав свято усіх святих, відоме як Хеловін. На святі Хеловін блазень міг керувати урочистостями[1].
За припущеннями, ще не просто картина, це черговий портрет із серії портретів якогось шотландського клана[1].
-
Пітер Брейгель старший (малюнок), гравер Гендрік Гондіус. «Три блазні карнавалу», гравюра 1642 р.
-
Ганс Зебальд. Чоловічій (ліворуч) та жіночий блазні. Перша половина 16 ст.
- Картина на сайті Національної галереї Шотландії [Архівовано 25 липня 2014 у Wayback Machine.]