Балтазар Руссов

Балтазар Руссов (Рюссов, *1536,^[4] Ревель — 23 або 24 листопада 1600,^[5] там само) — один із найважливіших літописців Лівонії та Естонії.

Балтазар Руссов (або Рюссов) народився в Ревелі в менш заможній родині. З 1559 по 1562 рік, за рекомендацією свого вчителя Бартоломеуса Фрелінка, він відвідував академію в Поморському Щецині у Маттеуса Вольфа. Руссов закінчив навчання зі ступенем магістра. Він залишився у Віттенберзі та Бремені на короткий час, перш ніж повернутися до Ревеля після смерті свого батька. У 1563 році став дияконом. З 1566 року до своєї смерті у 1600 році він був шановним лютеранським пастором естономовної парафії при церкві Святого Духа (ест. Pühavaimu kirik) у Ревелі та жив у районі Векенґанґс.

Балтазар Руссов був тричі одружений: спочатку на Ельсбет Ґанандр (1571), потім на Марґарете (1582), дочці єпископа Ревеля Йоганнеса Робертуса фон Ґельдерна, і, нарешті, на дочці купця Анні Баде (1593), падчерці ревельського радника і мера Генріха фон Лона.

Кілька істориків розглядали питання про те, чи мав Руссов німецьке чи естонське походження.

Балтазар Руссов найбільш відомий своєю «Хронікою провінції Ліфландія». Твір був вперше надрукований у 1578 році в Ростоку, Мекленбург^[6] і швидко розкуплений. У 1584 році друге, перероблене видання було опубліковано князівською друкарнею в Барті (Західна Померанія).^[7]

У своїй «Хроніці провінції Ліфландія» Рюссов описує історію Лівонії з XIII по XVI століття. Твір написано нижньонімецькою мовою. Зокрема, детально представлений ним занепад Лівонського ордену та час Лівонської війни (1558—1583). Хроніка є одним із найважливіших джерел історії краю.

У своїй «Хроніці» Руссов займає критичну позицію щодо лівонських верхівок і засуджує їхню аморальну поведінку. Але він також описує естонських селян як неосвічених і прив'язаних до язичницьких традицій. Руссов докладно описує розгул найманих військ під час Лівонської війни. Проте він симпатизує новій регулюючій владі в Північній Європі: Швеції.

Балтазар Руссов — головний герой історичного роману естонського письменника Яана Кросса «Життя Балтазара Руссова» 1970 року. Оригінальна естонська назва: Kolme katku vahel (Між трьома епідеміями чуми); Маються на увазі не лише епідемії чуми 1531, 1549 та 1570—1578 років, а й, у переносному сенсі, ті держави, які правили балтійськими народами: Швеція, Польща та Росія.

• Scriptores rerum Livonicarum. Sammlung der wichtigsten Chroniken und Geschichtsdenkmale von Liv-, Ehst- und Kurland, in genauem Wiederabdrucke der besten, bereits gedruckten, aber selten gewordenen Ausgaben. Erste Lieferung. Eduard Frantzen's Verlags-Comptoir, Riga und Leipzig 1846. Der ganze 2. Band erschien 1848.
• Balthasar Rüssow's Livländische Chronik. Aus dem Plattdeutschen übertragen und mit kurzen Anmerkungen versehen von Eduard Pabst. Reval 1848.

• Paul Johansen: Balthasar Rüssow als Humanist und Geschichtsschreiber. Bearbeitet von Heinz von zur Mühlen. Böhlau, Köln 1996 (= Quellen und Studien zur Baltischen Geschichte 14). ISBN 3-412-08795-5.
• Jaan Kross: Balthasar Russow – ajalugu ja romaan. In: Keel ja Kirjandus, Jg. 1987, Heft 3 (estnisch).
• Carola L. Gottzmann / Petra Hörner: Lexikon der deutschsprachigen Literatur des Baltikums und St. Petersburgs. 3 Bände; Verlag Walter de Gruyter, Berlin 2007. ISBN 978-3-11-019338-1. Band 3, S. 1095–1097.

• Scriptores rerum Livonicarum. Sammlung der wichtigsten Chroniken und Geschichtsdenkmale von Liv-, Ehst- und Kurland, in genauem Wiederabdrucke der besten, bereits gedruckten, aber selten gewordenen Ausgaben. Erste Lieferung. Eduard Frantzen’s Verlags-Comptoir, Riga und Leipzig 1846. Der ganze 2. Band erschien 1848.
• Balthasar Rüssow’s Livländische Chronik. Aus dem Plattdeutschen übertragen und mit kurzen Anmerkungen versehen von Eduard Pabst. Reval 1848.