Анрі Мюрже

Анрі Мюрже
фр. Henry Murger
Ім'я при народженні	фр. Louis Henri Murger[1]
Народився	27 березня 1822(1822-03-27)[2][3][…] колишній 2-й округ Парижаd, Париж, Франція[5]
Помер	28 січня 1861(1861-01-28)[6][7][…] (38 років) Париж, Франція[8][9]
Поховання	Цвинтар Монмартр[10]
Країна	Франція
Діяльність	поет, письменник
Мова творів	французька
Нагороди
Анрі Мюрже у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у  Вікіджерелах

Анрі Мюрже (фр. Henri Murger, 24 або 27 березня 1822, Париж — 28 січня 1861 року) — французький прозаїк і поет.

Один з найвимогливіших французьких критиків — Теофіль Готьє — визнає витонченість, відсутність багатослів'я і патетичність Мюрже; Ж. Жанен бачить в Мюрже письменника, який шукав нових шляхів і зумів у своїх розповідях щасливо поєднувати веселощі і горе, відвертий сміх і злиднів; А. Уссе високо оцінював і вірші Мюрже. Надломлені убогістю сили, звичка працювати ночами, зловживання міцною кавою та безсоння, при загостреній застуді, за кілька днів звели Мюрже в могилу. Уряд прийняв на себе витрати по його поховання, а шанувальники спорудили над могилою Мюрже, на Монмартрському кладовищі, художній пам'ятн��к, різця знаменитого Мілле.

• Scènes de la vie de bohème [Архівовано 6 липня 2010 у Wayback Machine.] (1847—1849) на сайті Проект Гутенберг
• Scènes de la vie de jeunesse [Архівовано 6 липня 2010 у Wayback Machine.] (1851) на сайті Проект Гутенберг
• Le Pays latin (1851)
• Scènes de la vie de jeunesse (1851)
• Propos de ville et propos de théâtre (1853)
• Scènes de campagne (1854)
• Le Roman de toutes les femmes (1854)
• Ballades et Fantaisies (1854)
• Les buveurs d'eau (1854)
• Le dernier rendez-vous (1856)
• Les Nuits d'hiver (1856)
• Les vacances de Camille (1857)
• Le Sabot rouge (1860)
• Madame Olympe (1860)

• Loïc Chottard, préface à Henri Murger, Scènes de la vie de bohème, Paris, Gallimard, 1988.
• Claude Foucart, " De la conversation romanesque à l'air d'opéra: d'Henry Murger à Giacomo Puccini ", in Opera als Text, Romantische Beiträge zur Libretto-Forschung, Heidelberg, Universitätsverlag, 1986.
• Niklaus Manuel Güdel, " Henri Murger (1822—1861): réminiscence et fin de la bohème romantique ", in Robert Kopp (dir.), Achèvement et dépassement. Romantisme et Révolution(s) III, Paris, Gallimard, coll. « Cahiers de la NRF », 2010, p.|31-75.
• Vincent Laisney, " De la sociabilité bohémienne à la sociabilité cénaculaire (les Scènes de la vie de bohème de Henry Murger) ", in Sarga Moussa (dir.), Le mythe des Bohémiens dans la littérature et les arts en Europe, Paris, L'Harmattan, 2008, p.|295-314.
• Georges Montorgueil, Henri Murger, romancier de la bohème, Paris, Grasset, 1928.
• Takayasu Ōya, " Henry Murger, peintre des grisettes et réaliste sans le savoir ", in Études de Langue et Littérature françaises, Tokyo, n. 32, 1978, p.|25-45.
• Jerrold Seigel, Bohemian Paris. Culture, politics, and the boundaries of bourgeois life, 1830—1930, Baltimore and London, The Johns Hopkins University Press, 1986.
• Cyprien Tasset, " Construction d'enquête et définition des groupes sociaux. Réflexions à partir de Bohemian Paris, de Jerrold Seigel ", http://sociologies.revues.org/index3214.html^{[недоступне посилання з червня 2019]}, 2010
• статті Ж. Жанена, Т. Готьє, А. Уссе та інші, в посмертному виданні збірника віршів M. «Les nuits d'hiver»; Barbey d'Aurevilly, «Les oeuvres et les hommes» (т. III); Pelloquet, «M.» (1861), «Histoire de M.» (1862); Delvau, "M . et la bohème ", (1866).

• https://www.facebook.com/pages/Henry-Murger/784671611549716

Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.