Інститут агроекології і природокористування НААН України

Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (травень 2013)

Інститут агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України
Основні дані
Засновано	1992
Приналежність	Національна академія аграрних наук України
Контакт
Ключові особи	Фурдичко Орест Іванович (директор)
Країна	Україна
Адреса	Україна 03143, Київ, вул. Метрологічна, 12
Тип	організація
Материнська організація	Національна академія аграрних наук України
Вебсторінка	agroeco.org.ua

Інститут агроекології і природокористування НААН України (англ. Institute of Agroecology and Environmental Management of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine^[1]) — науково-дослідна установа, структурний підрозділ Національної академії аграрних наук України.

Інститут було створено у 1992 р. з метою науково-методологічного забезпечення охорони, відтворення і раціонального використання природних ресурсів у сільськогосподарському виробництві згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.04.1992 р. № 247-p та постановою Президії УААН від 13.02.1992 р. на базі Українського філіалу Центрального науково-дослідного інституту агрохімічного обслуговування сільського господарства. Першим директором інституту був Созінов Олексій Олексійович.

Одним із вагомих здобутків Інституту стала розробка Концепції збалансованого розвитку агроекосистем в Україні на період до 2025 р., затверджена наказом Міністерства аграрної політики України від 20.08.2003 р. № 280 та постановою Президії УААН від 13.03.2003 р.).

1. Моніторинг ресурсів агросфери засобами дистанційного зондування (включає контроль за станом агроландшафтів, земельних, лісових і водних ресурсів, за процесами спустелення і деградації земель, прогноз виникнення стихійних лих, погіршення стану посівів, зниження продуктивності с.-г. культур;
2. Аагроекологічний моніторинг (методологічне забезпечення організації, проведення та аналізу результатів моніторингу стану природних ресурсів агросфери);
3. Екологічна оцінка систем землекористування, розробка рекомендацій щодо використання земель спеціального призначення (спеціальні сировинні зони, селітебні та заповідні території);
4. Методичне забезпечення заходів з попередження деградації і опустелювання земель, реабілітації сільськогосподарських угідь, забруднених внаслідок промислової діяльності;
5. Науково-методичне забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарського виробництва, агротехнологій та якості сільськогосподарської продукції;
6. Дослідження з формування в агроекосистемах України стійкої лісової компоненти та оптимізації еколого-ландшафтної структури сільськогосподарських угідь з метою збалансованого розвитку агроекосистем, зменшення антропогенного впливу на лісові угруповання, зниження ризику виникнення катастрофічних явищ, відтворення продуктивного і захисного потенціалу сільськогосподарських угідь і лісових біогеоценозів;
7. Розроблення наукових основ оцінки та використання сировинних ресурсів України для виноробства;
8. Теоретичне та науково-практичне забезпечення раціонального використання і охорони біорізноманіття: розробка заходів зі збереження і відтворення лісових ресурсів України, збереження та збільшення кількості сортів рослин і штамів мікроорганізмів, зменшення негативного впливу сільськогосподарської діяльності на біологічні ресурси агросфери внаслідок застосування пестицидів, мінеральних добрив та обробітку ґрунту;
9. Методичне та науково-практичне забезпечення екологічно орієнтованої діяльності сільськогосподарських підприємств: розробка теоретико-методологічних основ та науково-практичних механізмів впровадження систем екологічного менеджменту та аудиту в аграрне виробництво України;
10. Еколого-економічна оцінка природних ресурсів агросфери з метою їх раціонального використання та охорони, дослідження зі створення комплексної методики оцінки впливу сільськогосподарської діяльності на стан ресурсів агросфери основних ґрунтово-кліматичних зон України;
11. Прогнозування екологічного стану водних об'єктів, оцінка впливу сільськогосподарської діяльності на стан поверхневих та ґрунтових вод, розробка науково-практичних заходів з поліпшення якості питної води у сільській місцевості, збереження малих річок, запобігання підтопленню сільськогосподарських територій;
12. Комплексна оцінка радіологічного стану сільськогосподарських земель України (міграція радіонуклідів за трофічними ланцюгами, оцінка ефективності агротехнологій для реабілітації забруднених радіонуклідами угідь, дозиметричний контроль сільського населення, що проживає на забруднених територіях);

— проводить спільні науково-дослідні роботи із зарубіжними партнерами з найактуальніших питань агроекології, природокористування, екотоксикології, мікробіології, вірусології та ін.;

— проводить агрохімічні, екотоксикологічні, радіологічні, мікробіологічні і вірусологічні обстеження продуктів харчування, продукції рослинництва і ґрунту; виконує посередницькі роботи і послуги в галузі агроекології і раціонального природокористування;

— готує матеріали для екологічної експертизи, що відноситься до науково-технічної тематики інституту.

Аспірантуру Інституту агроекології УААН відкрито у 1994 році, докторантуру — з 1995 р. Підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації в аспірантурі ведеться за спеціальністю 03.00.16 — екологія (біологічні, сільськогосподарські науки). У 2005 році була відкрита разова аспірантура зі спеціальностей 05.18.07 — технологія продуктів бродіння та 08.00.06 — економіка природокористування та охорони навколишнього середовища (економічні науки). У 2006 році відкрито разову аспірантуру зі спеціальності 03.00.07 — мікробіологія (сільськогосподарські науки). Прийом до докторантури проводиться за спеціальністю 03.00.16 — екологія (біологічні, сільськогосподарські науки). Станом на 01.05. 2008 рік аспірантуру закінчило 113 осіб, з них докторантуру — 19. 62 випускники аспірантури захистили дисертації на здобуття нау��ового ступеню кандидата наук, 16 — доктора наук.

На початок 2009 року в аспірантурі Інституту агроекології навчається 56 аспірантів, з них 26 з відривом від виробництва; 30 без відриву від виробництва, до аспірантури прикріплено 21 здобувач.

Засновниками «Агроекологічного журналу» є Інститут агроекології Української академії аграрних наук, Державний заклад «Державний екологічний інститут Міністерства охорони навколишнього природного середовища України» та Державний технологічний центр охорони родючості ґрунтів Міністерства аграрної політики України «Центрдержродючість».

• Офіційний сайт [Архівовано 7 лютого 2011 у Wayback Machine.]
• Сайт «Агроекологічного журналу» [Архівовано 20 листопада 2017 у Wayback Machine.]

1. ↑ Реєстр суб'єктів освітньої діяльності — Інститут агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України