Цеглинський Григорій Іванович

Цеглинський Григорій Іванович
Народився	9 березня 1853(1853-03-09) Калуш, Королівство Галичини і Володимирії, Австрійська імперія
Помер	23 жовтня 1912(1912-10-23) (59 років) Відень, Австро-Угорщина
Поховання	Головний цвинтар у Перемишліd
Громадянство	Австро-Угорщина
Національність	українець
Діяльність	економіст, журналіст
Alma mater	Віденський університет
Знання мов	українська[1][1]
Посада	член Палати Цислейтаніїd
Діти	Цеглинський Микола Григорович
Медіафайли у Вікісховищі[2]

Григóрій Іва́нович Цегл́инський (9 березня 1853, Калуш, нині Івано-Франківської області — 23 жовтня 1912, Відень, Австро-Угорщина) — український галицький громадський, культурний, економічний і політичний діяч, педагог, письменник, критик. Брат Романа Цеглинського.

Народився в родині поліцейського.^[3] Закінчив Станиславівську цісарсько-королівську гімназію (1874), навчався у Віденському університеті (1874—1879).

По закінченні Віденського Університету учитель Академічної гімназії у Львові, одночасно редактор «Зорі» (1887—1888) й організатор театру «Руська Бесіда».

З 1888 до 1895 керівник паралельних українських класів при польськомовній гімназії, з 1895, коли таких класів стало вісім, і до 1910 — директор новазаснованої Перемиської державної гімназії з українською мовою навчання.^[4]

Серед іншого спричинився до заснування 1903 року Українського Інституту для дівчат у Перемишлі, голова «Української Бесіди».

Брав активну участь у роботі товариств «Український дівочий інститут» і «Просвіта». Доклав зусиль для заснування кооперативно-економічних установ у Перемишлі, таких, як «Віра» та «Народний дім».

У 1907 та 1911 обирався послом від 61 округу (Перемишльщина) до Австрійського парламенту у Відні (член Президії Укр. Парляментарного Клубу).

Перепохований на українському цвинтарі в Перемишлі за заповітом.

Літературна діяльність припадає головно на львівський період. Комедії, в яких Цеглинський критикував галицьке міщанство, шляхту й інтелігенцію:

• «Тато на заручинах»,
• «Соколики» (1884), Іван Франко назвав її найкращим твором галицької драматургії;
• «Шляхта ходачкова» (1886) та інші;
• «На добродійні цілі»,
• «Тато на заручинах»;

драми дидактичного характеру:

• «Ворожбит» і
• «Кара совісти» (1895), оповідання, вірші, статті, про М. Шашкевича, Т. Шевченка, Ю. Федьковича.

• Цеглинський Григорій. Твори. — Львів : НТШ, «Надсяння», 2003. — 256 с.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3 : Плюс — Ь. — 856 с. — С. 707.
• Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 700 с. . — ISBN 5-88500-071-9.
• Прес-центр
• Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
• Кирчів Р. Григорій Цеглинський // Цеглинський Г. Твори (комедії, драми і дещо з прози). — Львів : Наукове товариство ім. Т. Шевченка у Львові, Львівське регіональне культурне тов-во «Надсяння», 2003. — С. 7-32.

• Цеглинський Григорій Іванович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 673-674.
• [1]