Марія Куніц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марія Куніц
пол. Maria Cunitz
Народиласяне раніше 1604 і не пізніше 1610
Волув, Сілезія, Габсбурзька монархія[1][2]
Померла22 серпня 1664(1664-08-22)[3]
Бичина, Duchy of Legnica-Brzegd, Габсбурзька монархія[3]
Місце проживанняQ11743254?[3]
Країна Священна Римська імперія
Діяльністьастрономка
Галузьастрономія
БатькоHeinrich Cunitzd[3]
У шлюбі зElias Crätschmaird[3]
CMNS: Марія Куніц у Вікісховищі

Марія Куніц або Марія Куніція[4][5] (Maria Cunitz, Maria Cunitia; інші варіанти прізвища: Cunicia, Cunitzin,[6] Kunic, Cunitiae, Kunicia, Kunicka[7];1610 — 1664) — сілезька астрономка. Авторка книги «Urania propitia», в якій вона навела нові таблиці, нову ефемериду і простіше рішення задачі Кеплера про область для визначення положення планети на її еліптичному шляху. На її честь названі кратер Куніц на Венері та мала планета 12624 Маріякунітія.[8]

Біографія

[ред. | ред. код]

Марія Куніц народилася у місті Волау (нині Волув, Польща), в сім'ї балтійських німців д-ра Генріха Куніца,[9][10] який був лікарем і поміщиком, і Марії Шольц з Лігніц (нині Легниця),[11][12] яка була дочкою німецького вченого Антона фон Шольца[13] (1560—1622), математика і радника герцога Йоахіма Фредеріка з Лігніц. Сім'я згодом переїхала до міста Швайдніц в Нижній Сілезії (сьогодні Свідниця, Польща).

У 1623 році (у віці 13 або 19 років) Марія вийшла заміж за адвоката Давида фон Герстманна. Чоловік помер у 1626 році. Вдруге вона вийшла заміж в 1630 році за доктора Еліаса фон Левена [14] з Сілезії.[15] У них народилися троє синів: Еліас Теодор, Антон Генріх і Франц Людвіг.

Основна маса робота Марії була написана в маєтку цистерціанського монастиря в Лубніце під Олобком поруч Каліша, де разом зі своїм чоловіком, вона сховалася в спалаху Тридцятилітньої війни (вони були протестантами, а її брати і сестри, які залишилися в Сілезії, перейшли в католицизм). Після повернення до Сілезії у 1650 році вони опублікували за свій рахунок книгу Марії. Роботу присвятили імператору Священної Римської імперії Фердинанду III. У 1655 році пожежа у Пічені[16] (нині Бичина) знищила всі наукові праці Марії, а також інструменти та хімікати, які використовуються для виготовлення лікарських засобів.[17] Пожежа підірвала їхнє джерело доходу. У 1661 році Марія стала вдовою, а через три роки, у 1664 померла сама у місті Бичина.[14]

Рік народження Марії невизначений. Ніяких документів про народження, хрещення та інші подібні документи не знайдено. У першій великій німецькомовній публікації про Марію 1798 року були роздуми з цього приводу.[18] Д-р Пауль Кнотель вважав 1604-й роком народження Марії.[19] Ця дата мала сенс, оскільки її батьки одружилися у 1603-му, а Марія була найстаршою їхньою дитиною. Інші автори також посилалися на цей рік. Доказом того, що Марія насправді народилася у 1610 році, є збірник віршів з привітаннями з її першого весілля, в поєднанні з листом Еліаса Леонібуса до Яна Гевелія 1651 року.[20][21]

Досягнення

[ред. | ред. код]
Меморіал Марії Куніц у Свідниці, Польща .

Опублікування книги «Urania propitia» (Олсе, Сілезія, 1650) принесло Куніц популярність в Європі. Вона була визнана як найвизначніша жінка в астрономії з часів Гіпатії Александрійської.[22] Її книга була написана і латиною, і німецькою мовою, що відіграло важливу роль для технічних публікацій того періоду, так як підвищувалася доступність роботи. «Urania propitia» була спрощеним варіантом рудольфинських таблиць. Крім того, вона навела нові таблиці, нову ефемериду і простіше рішення проблеми Кеплера. Дослідниками також визнано внесок книги в розвиток німецької наукової мови .[23]

За численні таланти і досягнення Куніц названо «Сілезькою Паладою». У своїй книзі 1727 року «Schlesiens Hoch- und Wohlgelehrtes Frauenzimmer, nebst unterschiedenen Poetinnen» Йохан Каспар Еберті написав[24]:

(Марія) Куніція чи Куніц була дочкою знаменитого Генріха Куніція. Вона була добре освіченою жінкою, як королева серед сілезької жіночності. Вона могла розмовляти семи мовами, німецькою, італійською, французькою, польською, латинською, грецькою та івритом, була досвідченою музиканткою і видатною художницею. Вона була відданою астрологинею і особливо насолоджувалася астрономічними проблемами.

Національність

[ред. | ред. код]

Марія Куніц, зазвичай, описується як сілезька науковиця, наприклад, в 11 виданні Британської енциклопедії 1911 року. [14] Вона народилася і провела більшу частину свого життя в Священній Римській імперії, в яку входили також ненімецькомовна меншість, керована австрійською династією монархів Габсбургів. Частина Сілезії, в якій жила Марія, належала до Богемії до 990 року,[25] об'єднаної Польщі між 990-м[26][27] і 1202-м роками[28] і частиною Богемії між 1038 і 1050 роками.[29] У 1202 році польська метрополія була скасована, і всі польські герцоги, включаючи сілезьких, стали незалежними,[28] хоча чотири сілезські князі 13-го століття були правителями Кракова і мали титул герцога Польщі.[28][30] У 1331 році регіон знову став частиною Богемії.[31] У 1742 році Сілезія увійшла до складу Пруссії, у 1871 році — до Німецької імперії, а у 1945 до Польщі.

Під час життя Марії, національність не грала таку ж значну роль у визначенні ідентичності людини, як це робиться сьогодні.[32][33] Тим не менш, численні пізніші джерела призначали Марії Куніц національність відповідно до їхнього власного часу. В основному, її описували як німкеню, наприклад, у Бібліографічному словнику жінок в науці.[34] Вона також була описана як полька,[7][35][36] а деякі[7] дослідники вважають її першою польською астрономкою.[37]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #128746777 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ https://books.google.cat/books?id=SdmzEAAAQBAJ&pg=PA4 — С. 4.
  3. ↑ а б в г д Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  4. ↑ Cunitz, Maria. «Urania propitia, sive Tabulæ Astronomicæ mirè faciles, vim hypothesium physicarum à Kepplero proditarum complexae; facillimo calculandi compendio, sine ullâ logarithmorum mentione paenomenis satisfacientes; Quarum usum pro tempore praesente, exacto et futuro succincte praescriptum cum artis cultoribus communicat Maria Cunitia. Das ist: Newe und Langgewünschete, leichte Astronomische Tabelln, etc.», Oels, Silesia,1650.
  5. ↑ Katalog z wystawy Astronom Maria Kunic. www.olesnica.org. Архів оригіналу за 8 жовтня 2011. Процитовано 12 червня 2019.
  6. ↑ Zedler's Universallexikon, Halle-Leipzig, 1737, Bd. 15, Sp. 2134f, Stichwort: Kunitzin [1] [Архівовано 27 вересня 2011 у Wayback Machine.]
  7. ↑ а б в Storm Dunlop, Michèle Gerbaldi, «Stargazers: the contribution of amateurs to astronomy», Springer-Verlag, 1988, pg. 40
  8. ↑ Discovery Circumstances: Numbered Minor Planets (10001)-(15000). Minor Planet Center. Архів оригіналу за 2 жовтня 2020.
  9. ↑ Allgemeines Schriftsteller- und Gelehrten-Lexikon der Provinzen Livland, Esthland und Kurland, Volume 1, J.F. Steffenhagen und Sohn, 1827 [2] [Архівовано 1 червня 2014 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Sigrid Dienel: Die Pestschrift des schlesischen Arztes Heinrich Cunitz (1580—1629) aus dem Jahr 1625: ein zeitgenössisches medizinisch-pharmazeutisches Dokument? : eine vergleichende Untersuchung mit Pestschriften aus dem 16. und 17. Jahrhundert, 2000 [3] [Архівовано 3 січня 2014 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Marilyn Bailey Ogilvie[en], The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th Century, 2000, page 309.
  12. ↑ Name Lignitz on the map from that period Файл:Blaeu 1645 - Nova totius Germaniæ descriptio.jpg
  13. ↑ Johann Heinrich Zedler, Grosses vollständiges Universal-Lexicon Aller Wissenschafften und Künste, 68 Bände, Leipzig 1732—1754, hier: Band 35, Spalte 1618f. [4] [Архівовано 27 вересня 2011 у Wayback Machine.]
  14. ↑ а б в Chisholm, 1911.
  15. ↑ Article «Löwen, Elias von» in: Allgemeine Deutsche Biographie, herausgegeben von der Historischen Kommission bei der Bayrischen Akademie der Wissenschaften, Band 19 (1884), ab Seite 311, Digitale Volltext-Ausgabe in Wikisource, URL: http://de.wikisource.org/w/index.php?title=ADB:Löwen,_Elias_von&oldid=810951 (Version vom 21. August 2009, 02:44 Uhr UTC)
  16. ↑ Name Pitzen as on Blaeu's 1645 map of Silesia Файл:Blaeu 1645 - Silesia Ducatus.jpg
  17. ↑ See Cunitz to Pierre Des Noyers, 15 April 1656, BnF, f.fr. 13019, f. 109r, and Des Noyers to Boulliau, 23 November 1655, f.fr. 13020, f. 332r-335r.
  18. ↑ Johann Ephraim Scheibel: Nachrichten von der Frau von Lewen geb. Cunitzin. In: Astronomische Bibliographie, der 3. Abteilung, zweite Fortsetzung, Schriften aus dem siebzehnten Jahrhundert von 1631 bis 1650 aus der Reihe Einleitung zur mathematischen Bücherkenntnis. Nr. 20, Breslau 1798, pages 361—378.
  19. ↑ Paul Knötel: Maria Cunitia. In: Friedrich Andreae (Hrsg.): Schlesier des 17. bis 19. Jahrhunderts, Schlesische Lebensbilder. Nr. 3, Breslau 1928, pages 61-65.
  20. ↑ Ingrid Guentherodt: Maria Cunitia. Urania propitia; Intendiertes, erwartetes und tatsächliches Lesepublikum einer Astronomin des 17. Jh.. In: Daphnis. Zeitschrift für mittlere deutsche Literatur. Nr. 20, 1991, pages 311—353.
  21. ↑ Ingrid Guentherodt: Frühe Spuren von Maria Cunitia und Daniel Czepko in Schweidnitz 1623. In: Daphnis. Zeitschrift für mittlere deutsche Literatur. Nr. 20, 1991, pages 547—584.
  22. ↑ Jean Baptiste Joseph Delambre, Histoire de l'astronomie moderne, Tome Second, M. V. Courcier, Libraire pour les sciences, Paris, 1821.
  23. ↑ Ingrid Güntherodt (Guentherodt), Maria Cunitz und Maria Sibylla Merian: Pionirinnen der Deutsches Wissenschaftssprache im 17. Jahrhundret, Zeitschrift für Germanistische Linguistik, Vol. 14, 1, pp. 23-49, DOI: 10.1515/zfgl.1986.14.1.23, Oct.2009.
  24. ↑ Johann Caspar Eberti. «Eröffnetes Cabinet dess gelehrten Frauen-Zimmers. Darinnen die berühmtesten dieses Geschlechtes.» Iudicium, München 2004, ISBN 3-89129-998-2. (Repr. of Schlesiens Hoch- und Wohlgelehrtes Frauenzimmer, nebst unterschiedenen Poetinnen, so sich durch schöne und artige Poesien bey der curieusen Welt bekandt gemacht, etc, Breslau 1727), pages 25-28.
  25. ↑ Handbuch der historischen Stätten: Schlesien, 2003, Hubert Weczerka, page XXXI, Stuttgart: Alfred Kröner Verlag, ISBN 3-520-31602-1
  26. ↑ Handbuch der historischen Stätten: Schlesien, 2003, Hubert Weczerka, page XXXII Stuttgart: Alfred Kröner Verlag, ISBN 3-520-31602-1
  27. ↑ Dehio — Handbuch der Kunstdenkmäler in Polen: Schlesien, Badstübner, Ernst; Dietmar Popp, Andrzej Tomaszewski, Dethard von Winterfeld, page 1, 2005, München, Deutscher Kunstverlag 2005, ISBN 3-422-03109-X
  28. ↑ а б в Handbuch der historischen Stätten: Schlesien, 2003, Hubert Weczerka, page XXXV, Stuttgart: Alfred Kröner Verlag, ISBN 3-520-31602-1
  29. ↑ Handbuch der historischen Stätten: Schlesien, 2003, Hubert Weczerka, page XXXII + XXXIII, Stuttgart: Alfred Kröner Verlag, ISBN 3-520-31602-1
  30. ��� (англ.) Oskar Halecki, Antony Polonsky (1978). A history of Poland. Routledge. с. :36–37. ISBN 0-7100-8647-4. Google Books [Архівовано 21 червня 2021 у Wayback Machine.]
  31. ↑ Handbuch der historischen Stätten: Schlesien, 2003, Hubert Weczerka, page 128, Stuttgart: Alfred Kröner Verlag, ISBN 3-520-31602-1
  32. ↑ Smith, Anthony D. (1993). National Identity. Reno: University of Nevada Press. с. 72. ISBN 0-87417-204-7. Архів оригіналу за 26 березня 2017. Процитовано 12 червня 2019.
  33. ↑ «The Dynamics of the Policies of Ethnic Cleansing in Silesia in the Nineteenth and Twentieth Centuries» by Tomasz Kamusella, Open Society Institute, Center for Publishing Development, Budapest, Hungary, 1999, Archived copy (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2017. Процитовано 24 лютого 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  34. ↑ Marilyn Bailey Ogilvie, Joy Dorothy Harvey, «The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives from Ancient Times to the Mid-20th Century», Routledge, 2000, pg. 309, [5]
  35. ↑ Rayner-Canham, Marelene F.; Rayner-Canham, Marelene; Rayner-Canham, Geoffrey (5 квітня 2018). Women in Chemistry: Their Changing Roles from Alchemical Times to the Mid-twentieth Century. Chemical Heritage Foundation. Архів оригіналу за 2 жовтня 2020. Процитовано 12 червня 2019.
  36. ↑ Cisterscian localisations - Cistercian Track in Poland. www.szlakcysterski.org. Архів оригіналу за 28 липня 2011. Процитовано 12 червня 2019.
  37. ↑ Bibliotheca Sacra. Dallas Theological Seminary. 5 квітня 2018. Архів оригіналу за 2 жовтня 2020. Процитовано 12 червня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марія_Куніц&oldid=38276470