Караїмський цвинтар (Вільнюс)
Караїмський цвинтар | |
---|---|
54°39′24″ пн. ш. 25°17′40″ сх. д. / 54.65667° пн. ш. 25.29444° сх. д. | |
Країна | ![]() |
Розташування | Вільнюський муніципалітетd |
Тип | караїмський цвинтарd |
![]() |
Вільнюський караїмський цвинтар — кладовище караїмів в Литві за адресою: Вільнюс, вулиця Жирню, 19.
Засноване в 1904 році на землі площею 500 квадратних сажнів, що була виділена Міською управою Віленському караїмському товариству[1]. Цвинтар знаходиться поруч з Татарським (магометанським) кладовищем. Кладовище невелике: його площа становить приблизно 70x70 метрів. Приблизно третина цієї площі, зліва від входу, займають татарські могили, а дві третини справа — караїмські. Ділянки розділені ровом до 0,5 м в глибину і понад 1 м в ширину. На татарській стороні могили з зірками та півмісяцями. Орієнтація — із заходу на схід (в сторону Мекки). На караїмській стороні орієнтація могил з півночі на південь (у бік Єрусалиму). Караїмське і Татарське кладовища розділені земляним насипом (валом).
На караїмських надгробках, споруджених до 1930-х років, всі написи зроблені івритом і польською мовою. На передньому плані — могила Фелікса Малецького. На більш пізніх пам'ятках написи російською мовою, але на деяких є також і декілька слів караїмською. Так, на надмогильних камені батька і сина Кобецького зроблено напис караїмською мовою «яхшы учмах!» — «прекрасного раю!»[2], а на могилі Катерини Юхневич (1895-1979) є такий напис: «ярых сагынч» — «світла пам'ять»[3].
На кладовищі похований відомий вчений-сходознавець і караїмський громадський діяч Серая Маркович Шапшал.
- ↑ Ромуальд и Анна Шпаковские. Ещё одна страничка о караимском кладбище в Вильнюсе... // Наш Голос : приложение культурно-исторического журнала «Awazymyz». — Wrocław, 2009. — № 4 (25) (grudzień). — С. 9. — ISSN 1733-7585. Архівовано з джерела 25 травня 2021. Процитовано 25 травня 2021.
- ↑ Надмогильный камень отца и сына Кобецких (Вильнюс). Архів оригіналу за 12 жовтня 2010. Процитовано 25 травня 2021.
- ↑ Могила Е.Юхневич на караимском кладбище в Вильнюсе. Архів оригіналу за 12 жовтня 2010. Процитовано 25 травня 2021.