Чуга

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Чуга (значення).

Чу́га (чуганя) — прямоспинний плащуватий одяг із коричневого саморобного сукна, що був поширений серед карпатських лемків. Особливістю чуги були фальшиві рукави, які зшиті знизу і використовувались як кишені^[1], та дуже довгим коміром, що звисає на плечах поза пояс (одяг). Прикрашена довгими френзлями (звисаючі нитки, бахрома), плетеними в коси — або зв'язаними в мережку. Чуга у лемків вважалась символом заможності. Залежно від регіону Лемківщини відрізнялось оздоблення чуги.

У галицьких верховинців чугою називався рід свитки з косматого зверху сукна, без рук��вів і коміра^[1].

На Слобожанщині — довгий каптан.

Словом чуга́й (чугаїна, чугаїнка) у деяких діалектах називали свитку^[2]^[3]^[4].

Див. також

Примітки

↑ ^а ^б Чуга // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
↑ Чугай // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Чугаїна // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Чугаїнка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Джерела

Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник. — Київ: Либідь, 1994. — 256 с.

Це незавершена стаття з етнографії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[Грінченко-1] а ^б Чуга // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[2] Чугай // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[3] Чугаїна // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[4] Чугаїнка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[1]