Татарський Олександр Михайлович
Олександр Татарський | |
---|---|
Олександр Михайлович Татарський | |
Дата народження | 11 грудня 1950 |
Місце народження | Київ |
Дата смерті | 22 липня 2007 (56 років) |
Місце смерті | Москва |
Поховання | Міусський цвинтар |
Громадянство | СРСР Росія |
Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого |
Професія | режисер, художник, продюсер, аніматор |
Нагороди | |
IMDb | ID 0851088 |
Олекса́ндр Миха́йлович Тата́рський (* 11 грудня 1950, Київ, УРСР — †22 липня 2007, Москва, Росія) — український режисер мультиплікації, художник, продюсер, аніматор. Працював у жанрі пластилінової анімації.
Син сценариста М. О. Татарського. В анімації — з 1968 року, пройшов професійний шлях від заливщика до режисера. Працював фазувальником і аніматором в об'єднанні художньої мультиплікації на студії «Київнаукфільм». У 1974 році закінчив Київський інститут театру і кіно за спеціальністю кінодраматург-кінознавець-редактор, а також спеціалізовані трирічні курси художників-мультиплікаторів Держкіно УРСР. В 1980 році переїжджає в Москву для роботи кінорежисером в мультиплікаційній студії Т/О «Экран». У 1981 створив мультфільм «Пластилінова ворона». Як вільний слухач, два роки відвідує лекції Вищих курсів сценаристів і режисерів, у 1986–1988 роках працює там викладачем.
З 1988 року — засновник і художній керівник Московської студії «Пілот» (Школа нових екранних технологій). Студія «Пілот» стала першою незалежною кіностудією в пострадянській Росії. Автор-режисер багатьох рекламних роликів. З 1997 року — художній керівник щонедільної програми «Чердачок Фрутіс» (ОРТ). Найбільш відомі персонажі, створені Татарським — брати Колобки, котрих потім було перейменовано в братів Пілотів, які були не тільки героями мультфільмів, але й першими віртуальними ведучими.
В 1998 році отримав Державну премію РФ в галузі літератури і культури за цикл «Из личной жизни Братьев Пилотов» і телепрограму «Чердачок Братьев Пилотов». У 2000 — звання «Заслужений діяч мистецтв РФ». Більшість фільмів Татарського і студії «Пілот» — володарі фестивальних нагород. Заставка до програми «Спокойной ночи, малыши!» була внесена в книгу рекордів Гіннеса за найбільшу кількість виходів в ефір. Був президентом Відкритого російського фестивалю анімаційного кіно в Суздалі і керівником секції анімації при Союзі кінематографістів, в 2007 — член експертної ради кінопремії «Золотий Орел».
Татарський помер 22 липня 2007[1] на 57 році життя у сні від зупинки серця. На похорон на Міуському кладовищі прийшли сотні людей — відомі режисери, численні студенти покійного та працівники студії «Пілот»; під час обряду поховання тіла померлого звучала мелодія з мультфільму «Падав торішній сніг»[2].
- 1979 — Пригоди капітана Врунгеля, як художник-мультиплікатор
- 1981 — Пластилінова ворона
- 1981 — На добраніч, малюки! (заголовок телепрограми)
- 1983 — Падав торішній сніг
- 1986 — Крила, ноги і хвости
- 1986—1987 — Слідство ведуть Колобки
- ↑ Прощание: Александр Татарский (PDF). «СК-новости». Архів оригіналу (PDF) за 8 грудня 2015. Процитовано 1 лютого 2015.
- ↑ Похороны Александра Татарского. animator.ru. Процитовано 1 лютого 2015.
- Народились 11 грудня
- Народились 1950
- Померли 22 липня
- Померли 2007
- Поховані на Міусському цвинтарі
- Випускники Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
- Лауреати Державної премії Росії
- Заслужені діячі мистецтв Росії
- Українські режисери
- Російські режисери
- Художники
- Продюсери
- Українські аніматори
- Російські аніматори
- Уродженці Києва
- Померли в Москві
- Українці Росії