Симоненко Олексій Юрійович
| Олексій Юрійович Симоненко | |||
|---|---|---|---|
 в.о Генерального прокурора України | |||
| 17 липня 2022 — 27 липня 2022 | |||
| Президент | Володимир Зеленський | ||
| Попередник | Ірина Венедіктова | ||
| Наступник | Андрій Костін | ||
| Народився | 18 вересня 1976 (48 років) Чугуїв, Харківська область, Українська РСР, СРСР | ||
| Відомий як | адвокат | ||
| Країна | Україна | ||
| Освіта | Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого | ||
| Професія | юрист | ||
| Звання |  Полковник юстиції | ||
| Нагороди |
| ||
Олексій Юрійович Симоненко (18 вересня 1976, Чугуїв, Харківська область) — колишній заступник Генерального прокурора України (27 березня 2020 — 24 січня 2023[1]), полковник юстиції; 17—27 липня 2022 року виконував обов'язки Генпрокурора до призначення на посаду Андрія Костіна.
1998 року закінчив Національну юридичну академію України ім. Ярослава Мудрого за спеціальністю «Правознавство», кваліфікація «юрист».
1998—2006 — стажист на помічника прокурора, помічника прокурора, слідчого прокуратури Ватутінського району Києва, слідчий прокуратур Деснянського та Оболонського районів Києва; старший помічник прокурора, старший слідчий прокуратури Оболонського району Києва.
2006—2010 — слідчий з особливо важливих справ слідчого управління прокуратури Київської області, старший помічник прокурора Київської області з питань правового забезпечення, начальник слідчого відділу слідчого управління, заступник начальника, начальник відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури слідчого управління прокуратури Київської області.
З травня 2010 року до червня 2018 року проходив службу в СБУ.
З 27 березня 2020 по 24 січня 2023 року — заступник Генерального прокурора України.
З 17 липня до 27 липня 2022 — виконувач обов'язків Генерального прокурора України[2].
У грудні 2022 року, попри заборону президента Зеленського, влаштував собі 10-денну відпустку в Марбельї, елітному курорті на півдні Іспанії під час російсько-української війни. Після оприлюднення цих даних, подав у відставку[3][1], 24 січня 2023 року Генпрокурор Андрій Костін підписав наказ про його звільнення з посади за власним бажанням[4].
- Дружина придбала Мерседес за 5 % ціни (80 тис. замість 1,6 млн грн), вказаної у митній декларації цієї машини.[5]
- Підписав рішення про передачу справи Татарова від НАБУ до СБУ.[6]
- «Заслужений юрист України» (24 березня 2011 року)[7].
- Почесна грамота Верховної Ради України.
- ↑ а б Заступника генпрокурора Симоненка звільнили з посади. Українська правда (укр.). Процитовано 24 січня 2023.
- ↑ Зеленський призначив Олексія Симоненка виконувачем обов'язків Генпрокурора, Інтерфакс-Україна, 17.07.2022
- ↑ Заступника генпрокурора Симоненка звільнено після скандалу із закордонною відпусткою. РБК-Украина (укр.). Процитовано 29 січня 2023.
- ↑ Заступника Генпрокурора Олексія Симоненка звільнили з посади. Конкурент (укр.). Процитовано 4 лютого 2023.
- ↑ Дружина заступника генпрокурора Симоненка придбала новий «мерседес» за 5% вартості – НАЗК. Слово і діло.
- ↑ Офіс генпрокурора передав справу Татарова в СБУ. НАБУ, яке досі вело розслідування, каже про «безпрецедентне втручання». Громадське.
- ↑ Указ Президента України№-332/2011 від 24.03.2011
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
Як зам Генпрокурорки пов'язаний з кримінальним світом? Від банди "Фашиста" до сім'ї прокурора на YouTube // BIHUS.info. — 2022. — 21 лютого. |
- Зеленський висловився про усунення Баканова та Венедіктової та закликав призначити голів САП і НАБУ// Радіо Свобода, 17 липня 2022 року
- Венедіктову замінить Олексій Симоненко: біографія та скандали// Главком, 17 липня 2022 року
- Симоненко О. Ю.// Сайт Миротворець, Процитовано 17 липня 2022 року
 | |
|---|---|
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
 | Віктор Шишкін (1991–1993) · Владислав Дацюк (1993–1995) · Григорій Ворсінов (1995–1997) · Олег Литвак (в. о.) (1997—1998) · Богдан Ференц (в. о.) (1998) · Михайло Потебенько (1998–2002) · Микола Гарник (в. о.) (2002) · Святослав Піскун (2002–2003) · Геннадій Васильєв (2003–2004) · Святослав Піскун (2004–2005) · Олександр Медведько (2005–2007) · Святослав Піскун (2007) · Віктор Шемчук (в. о.) (2007) · Олександр Медведько (2007–2010) · Віктор Пшонка (2010–2014) · Олег Махніцький (в. о.) (2014) · Віталій Ярема (2014–2015) · Віктор Шокін (2015–2016) · Юрій Севрук (в. о.) (2016) · Юрій Луценко (2016–2019) · Руслан Рябошапка (2019–2020) · Віктор Чумак (в. о.) (2020) · Ірина Венедіктова (2020–2022) · Олексій Симоненко (в. о.) (2022) · Андрій Костін (2022—2024) · Олексій Хоменко (2024) (в. о.) | | |
