Рябінін Микола Леонідович

Микола Леонідович Рябінін
Народився	31 липня 1919(1919-07-31) Костромська губернія, Російська СФРР
Помер	9 березня 1992(1992-03-09) (72 роки) Харків, Україна
Громадянство	СРСР  Україна
Навчання	Київський державний художній інститут (1945)
Нагороди
Премії
Звання	Народний художник УРСР

Мико́ла Леоні́дович Рябі́нін (31 липня 1919, с. Красне, нині Костромської області Росії — 9 березня 1992, Харків) — український скульптор.

Навчався в Московському художньо-промисловому училищі імені Михайла Калініна (1933—1937, викладачі С. Євангулов, Б. Ланге), в Московському художньому інституту імені Василя Сурикова (1937, 1941—1944, викладачі В. Домогацький, Л. Шервуд, О. Матвеєв). Закінчив Київський художній інститут (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури; 1944—1945), де навчався у Макса Гельмана.

Викладав:

• у 1946—1947 роках — у Львівському училищі декоративно-прикладного мистецтва (серед учнів Богдан Попович, Василь Власов, Зінаїда Расіна);
• у 1947—1956 роках — у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва (серед учнів Василь Одрехівський);
• у 1956—1966 роках — у Харківському художньому інституті (серед учнів Костянтин Чеканьов, Володимир Петренко).

Член Харківської організації Спілки художників України від 1946.

Учасник республіканських, всесоюзних і міжнародних виставок з 1947. Персональна виставка: Харків — 1957.

Був членом КПРС від 1953 року.

• Тематичні композиції:
  • «Прикордонники» (1937),
  • «Месник» (1945),
  • «Кубинський повстанець» (1961),
  • «Ми повернемося» (1974).
• Портретні скульптури:
  • «Олекса Довбуш» (1951, у співавторстві з Володимиром Сколоздрою),
  • «Тарас Шевченко і Айра Олдрідж» (1953),
  • «Гуцул» (1959),
  • «Узбечка»,
  • «Жінка з Нубії» (1967),
  • «Андрій Желябов» (1979),
  • «Мати» (1970—1971),
  • «Микола Кибальчич» (1971),
  • «Полтавчанка» (1975, вапняк, 55×36×36),^[1]
  • «Сільська вчителька» (1975, граніт, 45×38×30),^[1]
  • «Портрет тракториста С. Гончаренка» (1979, литий цемент, 56×62×49).^[2]
  • «Портрет коваля П. Петренка» (1979, литий бетон, 25×53×18).^[2]
  • «Телятниця Настя Бабич» (1982),
  • «Телятниця Галя Бондарчук» (1982),
  • «Офіціантка колгоспної їдальні» (1982).
  • «Доярка Л. Хоменко» (1982),^[3]
• Пам'ятник Михайлові Коцюбинському в Харкові (спільний проєкт з графіком Анатолієм Алло^[4]).
• Пам'ятник-погруддя двічі Героєві Соціалістичної Праці Олександрові Морозову (Брянськ, 1982).

• Народний художник УРСР (1964).
• Член-кореспондент Академії мистецтв СРСР (1973).
• Лауреат Сталінської премії (1952).
• Нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.. Словникова частина.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1983. — Т. 9 : Поплужне — Салуїн. — 558, [2] с., [24] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с. — С. 532.
• Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 848 с. . — ISBN 5-88500-042-5. — С. 506.
• Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 700 с. . — ISBN 5-88500-071-9. — С. 518.
• Чернова М. Микола Рябінін. — К., 1973.

• Художники Харківщини. Рябінін Микола Леонідович