Перейти до вмісту

Кожара Леонід Олександрович

Перевірена версія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Леонід Олександрович Кожара
Леонід Олександрович Кожара
Леонід Олександрович Кожара
11-й Міністр закордонних справ України
21 грудня 2012 — 23 лютого 2014
ПрезидентВіктор Янукович
Прем'єр-міністрМикола Азаров
ПопередникКостянтин Грищенко
НаступникАндрій Дещиця (в.о.)
Народився14 січня 1963(1963-01-14) (61 рік)
Полтава, тепер Україна
Відомий якполітик, дипломат
ГромадянствоСРСР СРСР → Україна Україна
Національністьукраїнець
Alma materІнститут міжнародних відносин Київського університету
Політична партіяполітичної партії «Соціалісти»
ЗванняНадзвичайний і Повноважний Посол
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
 Медіафайли у Вікісховищі
Україна Народний депутат України
7-го скликання
Партія регіонів 12 грудня 2012 — 25 грудня 2012[1]

Леоні́д Олекса́ндрович Кожа́ра (нар. 14 січня 1963, Полтава) — український політик, дипломат. Колишній Міністр МЗС України (24.12.2012 — 23.02.2014), колишній голова ОБСЄ та ОЧЕС. Член партії «Соціалісти». Колишній член КПРС та Партіï регіонів.

Освіта

[ред. | ред. код]

1985 року закінчив Київський університет ім. Шевченка за фахом юрист-міжнародник, референт-перекладач з англійської мови.

У 1991 році закінчив аспірантуру Інституту держави і права НАНУ за спеціальністю «Державне, адміністративне та фінансове право, радянське будівництво».

Життєпис

[ред. | ред. код]

1985–1990 — науковий працівник Вищої партійної школи при ЦК КПУ.

1990–1992 — старший консультант Комісії з питань державного суверенітету, міжнаціональних і міжреспубліканських відносин Секретаріату Верховної Ради України.

1992–1994 — в Службі з міжнародних питань Адміністрації Президента України.

1994–1997 — перший секретар політичної секції Посольства України в США.

Після повернення з дипломатичного відрядження працював в Адміністрації Президента України на посадах заступника завідувача відділу, завідувача відділу, заступника керівника Головного управління з питань зовнішньої політики.

14 листопада 2002 — 6 липня 2004 — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Королів��тві Швеція[2][3].

Липень 2004 — січень 2005 — заступник Глави — керівник Головного управління з питань зовнішньої політики Адміністрації Президента України. Секретар Державної ради з питань європейської і євроатлантичної інтеграції України (з вересня 2004)[4].

Народний депутат Верховної Ради України 5-го, 6-го та 7-го скликань. Заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах в 2007—2012 роках.

З жовтня 2008 — президент Центру міжнародних та порівняльних досліджень.

24 грудня 2012 року Указом Президента України призначений Міністром закордонних справ України[5].

23 лютого 2014 року Верховна Рада звільнила з посади в.о. міністра МЗС Леоніда Кожару, за проголосували 237 депутатів[6].

Дипломатичний ранг — Надзвичайний і Повноважний Посланник 1-го класу (серпень 2001)[7], Надзвичайний і Повноважний Посол (грудень 2003)[8]. Державний службовець 4-го (січень 2002)[9], 3-го (серпень 2004)[10], 2-го рангу (жовтень 2004)[11].

15 грудня 2018 року на з'їзді партії «Соціалісти» Кожару висунули кандидатом у Президенти України[12].

Розслідування

[ред. | ред. код]

22 лютого 2020 року в будинку Кожари в селі Чайки під Києвом було знайдено тіло Сергія Старицького, колишнього члена правління телеканалу Інтер, знайомого Кожари[13]. Спочатку розглядалася версія про самогубство, яку згодом було перекваліфіковано в навмисне вбивство[14][15].

25 березня Кожару було затримано поліцією за підозрою в умисному вбивстві. За даними поліції, у будинку того вечора було троє осіб: Кожара з дружиною та Старицький. Під час розпиття алкогольних напоїв між чоловіками на кухні сталася сварка, яка переросла у бійку. Кожара, взявши у спальні пістолет, вистрілив у Старицького. Кожару звинувачують за ч. 1 ст. 115 (Умисне вбивство) КК України[16].

21 травня Кожара вніс 2,1 млн грн застави і вийшов з СІЗО.[17] 11 червня Кожару було заарештовано в залі суду за підозрою в убивстві Сергія Старицького[18][19]. 13 липня Шевченківський районний суд Києва продовжив Кожарі запобіжний захід у вигляді утримання під вартою до 25 серпня з можливістю внесення застави у 14 млн грн[20].

Інше

[ред. | ред. код]

Володіє англійською, шведською мовами. Захоплення: країнознавство, музика, риболовля. Дружина Марина Козерод, донька Катерина Кожара[21].

Державні нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Постанова Верховної Ради України від 25 грудня 2012 року № 12-VII «Про дострокове п��ипинення повноважень народного депутата України Кожари Л.О.»
  2. ↑ Указ Президента України від 14 листопада 2002 року № 1027/2002 «Про призначення Л. Кожари Надзвичайним і Повноважним Послом України в Королівстві Швеція»
  3. ↑ Указ Президента України від 6 липня 2004 року № 756/2004 «Про звільнення Л. Кожари з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Королівстві Швеція»
  4. ↑ Указ Президента України від 30 вересня 2004 року № 1162/2004 «Про призначення Л. Кожари Секретарем Державної ради з питань європейської і євроатлантичної інтеграції України»
  5. ↑ Указ Президента України від 24 грудня 2012 року № 742/2012 «Про призначення Л. Кожари Міністром закордонних справ України»
  6. ↑ Кожару звільнили з посади. Архів оригіналу за 27 Лютого 2014. Процитовано 23 Лютого 2014.
  7. ↑ Указ Президента України від 2 серпня 2001 року № 587/2001 «Про присвоєння Л. Кожарі дипломатичного рангу Надзвичайного і Повноважного Посланника першого класу»
  8. ↑ Указ Президента України від 13 грудня 2003 року № 1432/2003 «Про присвоєння Л. Кожарі дипломатичного рангу Надзвичайного і Повноважного Посла»
  9. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 15 січня 2002 року № 55 «Про присвоєння рангів державним службовцям».
  10. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2004 року № 1070 «Про присвоєння рангів державним службовцям».
  11. ↑ Указ Президента України від 11 жовтня 2004 року № 1198/2004 «Про присвоєння рангу державного службовця»
  12. ↑ Голову партії "Соціалісти" Леоніда Кожару висунули кандидатом у президенти. ukranews_com (ua) . 15 грудня 2018. Архів оригіналу за 19 Грудня 2018. Процитовано 19 грудня 2018.
  13. ↑ У Київській області знайшли мертвим екс-главу правління "Інтера". РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 23 Лютого 2020. Процитовано 23 лютого 2020.
  14. ↑ Вбивство екс-глави правління "Інтера": поліція розповіла подробиці. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 23 Лютого 2020. Процитовано 23 лютого 2020.
  15. ↑ Поліція розслідує смерть бізнесмена в домі ексглави МЗС Кожари як умисне вбивство. Новинарня (укр.). 23 лютого 2020. Архів оригіналу за 23 Лютого 2020. Процитовано 23 лютого 2020.
  16. ↑ Екс-міністр закордонних справ затриманий за підозрою в умисному вбивстві 14:10, 25.03.2020 [Архівовано 25 Березня 2020 у Wayback Machine.]
    Відео затримання екс-глави МЗС Кожари. 25.03. 2020, 19:04 [Архівовано 25 Березня 2020 у Wayback Machine.]
  17. ↑ Підозрюваний у вбивстві ексміністр Кожара вніс 2 мільйони застави. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 14 Липня 2020. Процитовано 28 Липня 2020.
  18. ↑ Суд знову заарештував Кожару за підозрою у вбивстві. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 11 Червня 2020. Процитовано 11 червня 2020.
  19. ↑ Київський апеляційний суд взяв під варту колишнього Міністра закордонних справ України, підозрюваного у вбивстві Сергія Старицького | Київський апеляційний суд. www.apcourtkiev.gov.ua. Архів оригіналу за 11 Червня 2020. Процитовано 11 червня 2020.
  20. ↑ Суд продовжив запобіжний захід Кожарі. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 13 Липня 2020. Процитовано 13 липня 2020.
  21. ↑ Замок, Високий (31 березня 2020). Вбивство Старицького: на одязі дружини Леоніда Кожари знайшли речові докази — Високий Замок. wz.lviv.ua (укр.). Архів оригіналу за 19 Червня 2020. Процитовано 21 травня 2020.
  22. ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2011 року № 845/2011 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 20-ї річниці незалежності України»

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Попередник
Грищенко Костянтин Іванович 		11-й Міністр закордонних справ України
24 грудня 2012 — 23 лютого 2014 		Наступник
  Дещиця Андрій Богданович
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кожара_Леонід_Олександрович&oldid=37885100