Арно Бабаджанян
Арно Бабаджанян | |
---|---|
вірм. Առնո Հարությունի Բաբաջանյան | |
вірм. Առնո Բաբաջանյան | |
Основна інформація | |
Дата народження | 22 січня 1921 |
Місце народження | Єреван, Вірменія |
Дата смерті | 11 листопада 1983 (62 роки) |
Місце смерті | Москва, СРСР |
Причина смерті | лейкоз |
Поховання | Тохмахський цвинтарd |
Роки активності | з 1952 |
Громадянство | Вірменія |
Національність | вірмени[1] |
Професія | виконавець, педагог |
Освіта | Levon Shant school of Yerevand, Російська академія музики імені Гнесіних, Єреванська державна консерваторія імені Комітаса (1947)[1] і Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського (1948)[1] |
Інструменти | фортепіано |
Жанр | академічна музика, пісня |
Членство | Спілка композиторів СРСР |
Партія | КПРС[1] |
Заклад | Єреванська державна консерваторія імені Комітаса[1] |
Лейбли | Мелодія |
Нагороди | |
Премії | |
Діти | Ara Babajaniand |
babajanyan.ru | |
Файли у Вікісховищі |
Арно́ Арутю́нович Бабаджаня́н (вірм. Առնո Բաբաջանյան) (22 січня 1921, Єреван — 11 листопада 1983, Москва) — радянський композитор і піаніст вірменського походження. Народний артист СРСР (1971)[2].
Композитор набув величезної популярності як композитор-пісенник, успішно співпрацював з поетом Робертом Рождественським і співаками Муслімом Магомаєвим і Йосипом Кобзоном (пісні «Королева краси», «Блакитна тайга», «Посміхнися», «Будь зі мною», «В неждану годину», «Зустріч», «Спогад», «Поклич мене», «Загадай бажання», «Дякую тобі», «Весілля»). Феноменальний успіх випав і на долю пісень, написаних у співавторстві з Євгеном Євтушенко («Не поспішай», «Чортове колесо», «Твої сліди»), Андрієм Вознесенським («Рік любові», «Москва-річка», «Поверни мені музику»), Леонідом Дербеньовим («Найкраще місто землі»). «Пісня першого кохання» і «Єреван» сприймаються як гімн рідному місту. Щонайширше визнання має «Ноктюрн».
- Сталінська премія третього ступеня (1951) — за «Героїчну баладу для фортепіано з оркестром» (1950)
- Державна премія Вірменської РСР (1967)
- Державна премія Вірменської РСР (1983 — посмертно)
- Народний артист СРСР (1971)
- Народний артист Вірменської РСР (1962)
- Орден Леніна
- Орден Трудового Червоного Прапора
На його честь названо астероїд 9017 Бабаджанян[3].
- ↑ а б в г д Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- ↑ Велика радянська енциклопедія: В 30 т. / Председатель науч.-ред. совета Ю. С. Осипов. Отв. ред С. Л. Кравец. Т. 2. Анкилоз — Банка. — М.: «Большая Российская энциклопедия», 2005. — 766 с.: ил.: карт.
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
- Офіційний сайт Арно Бабаджаняна [Архівовано 3 грудня 2020 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про композитора. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 22 січня
- Народились 1921
- Померли 11 листопада
- Померли 1983
- Випускники Російської академії музики імені Гнесіних
- Випускники Єреванської консерваторії
- Випускники Московської консерваторії
- Члени Спілки композиторів СРСР
- Члени КПРС
- Викладачі Єреванської консерваторії
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Лауреати Сталінської премії
- Лауреати Державної премії Вірменської РСР
- Вірменські піаністи
- Вірменські композитори
- Уродженці Єревана
- Люди, на честь яких названо астероїд
- Вірменські музичні педагоги
- Померли від лейкемії
- Люди на марках