Жмак Володимир Миколайович
 | Ця біографічна стаття написана як резюме. |
| Жмак Володимир Миколайович | |||||||||
| |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| з 9 липня 2015 року | |||||||||
| Президент: | Петро Порошенко | ||||||||
| Губернатор: | Міхеіл Саакашвілі | ||||||||
| Народження: |
16 березня 1964 (60 років) Чорнобиль, Київська область, Українська РСР, СРСР | ||||||||
| Національність: | українець | ||||||||
| Країна: |
 Україна | ||||||||
| Освіта: | Інститут міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка | ||||||||
| Нагороди: |
| ||||||||
Володи́мир Миколайович Жмак (нар. 16 березня 1964, Чорнобиль, Іванківський район, Київська область, УРСР) — український юрист, бізнесмен, громадський діяч, заступник Голови Одеської обласної державної адміністрації (2015-2016), голова правління акціонерного товариства «Укрзалізниця» (2020—2021)[1][2][3].
Народився 16 березня 1964 року в м. Чорнобиль, Київської області.
09.1981 до 10.1981 — учень слюсаря з ремонту автомобілів автоколони 3 Автобази № 1 Київського автотресту, м. Київ.
12.1981 до 09.1982 — регулювальник радіоапаратури 2, 3-го розряду Південного Головного монтажного управління засобів зв'язку, м. Київ.
09.1982 до 11.1984 — строкова військова служба в збройних силах СРСР, обмеженому контингенті ОКСВА радянських військ в Афганістані (розвідка). Є членом правління ГО "Спілка ветеранів Афганістану Шевченківського району м. Києва «Місія».
01.1985 до 08.1985 — регулювальник радіоапаратури 4 розряду Головного монтажно-технологічного управління «Юг», м. Київ.
08.1985 до 06.1990 — студент Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, м. Київ в Інституті міжнародних відносин.[4] Навчався разом із Петром Порошенком і Міхеілом Саакашвілі.[5]
Післядипломну освіту отримав в Інституті європейської освіти (Турин, Італія), у бізнес-школі Міжнародного інституту управлінського розвитку IMD (Лозанна, Швейцарія), отримав диплом про додаткову вищу освіту Державного університету нафти і газу імені І. М. Губкіна (Москва, Росія).[6]
1988 до 1991 — юрисконсульт, кооператив «Юрвнешсервис».
1991 до 2006 — комерційний директор, управляючий партнер юридичної фірми «Луара-Киев Интернешнл» (ЛКІ), м. Київ.
1997 до 2005 — член наглядової ради АТ «Київстар», м. Київ.
2006 до 2010 — радник президента АТ «Київстар», м. Київ.
2010 до 2011 — голова наглядової ради АТ «ІТТ-Плаза», м. Київ.
2011 до 2012 — виконавчий директор товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК-ВР Коммерс», м. Київ.
2012 до 2012 — президент підприємства з іноземними інвестиціями «ТНК-Україна», м. Київ.
10.2012 до 2015 — президент підприємства з іноземними інвестиціями «РН-Україна», м. Київ.
2015 до 2016 — перший заступник голови Одеської обласної державної адміністрації.[5]
У 2017 році долучився до команди «Eastern Consulting Group».
З 05.2019 — голова наглядової ради ДП МА Бориспіль.[7][8][5]
26 серпня 2020 року став головою правління АТ «Укрзалізниця».[2][9] 17 березня 2021 року був звільнений з посади голови АТ «Укрзалізниця»[3]
25 січня 2022 року ухвал��но рішення про обрання Володимира Жмака незалежним членом наглядової ради «Альфа-Банку» строком на 3 роки.[10]
 | Цей розділ потребує доповнення. (жовтень 2017) |
2014 року невдало балотувався до Київради від блоку УДАР, Блоку Петра Порошенка та Третьої української республіки Юрія Луценка.[5]
Володимир володіє 4 квартирами та особняком в Гореничах, де проживає. Дружина має у власності дві квартири: одну у Києві і ще одну — у Франції. Ще на сім'ю записано будинок в Ржищеві, кілька нежитлових приміщень в Києві і 6 земельних ділянок.[8][11]
На сім'ю записано два авто:[8] LEXUS GX 460 (2012 р.в.) і Renault Espace (2012 р.в.).
За 2014 рік сім'я задекларувала 6 млн грн доходу, з них у Володимира — 5 млн грн.[12]
У 2019 році сім'я мала бізнес-інтереси в 3 галузях: освіта (Заклад освіти l ступеня Рікікі), продаж вина (ТОВ Винолюб) і консалтинг (ТОВ Істерн консалтинг груп).[13]
Дружина — Нюбла Жмак Маріанн Жермен Деніз. Четверо дітей: 3 сини та дочка.[12]
- Орден Червоної Зірки
- Медаль «За відвагу»[8]
- Нагрудний знак «Воїну-інтернаціоналісту»
- Орден «За мужність» ІІІ ст.[14]
- Заслужений юрист України[15]
- Медаль «Захиснику Вітчизни»[8]
- Медаль «Воїну-інтернаціоналісту від вдячного афганського народу»
- ↑ Уряд призначив нового керівника "Укрзалізни��і". Економічна правда. 26 серпня 2020. Архів оригіналу за 26 серпня 2020. Процитовано 26 серпня 2020.
- ↑ а б Про призначення Жмака В. М. головою правління акціонерного товариства “Українська залізниця”. Кабінет Міністрів України. 26 серпня 2020. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 27 серпня 2020.
- ↑ а б Жмака звільнили з посади очільника Укрзалізниці. Архів оригіналу за 17 березня 2021. Процитовано 17 березня 2021.
- ↑ Жмак Владимир. LIGA. Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
- ↑ а б в г Профайл | Товарищ Порошенко, зам Саакашвили: у УЗ новый глава — Владимир Жмак. Что о нем надо знать [Архівовано 8 вересня 2020 у Wayback Machine.], Ліга. БИЗНЕС, 26.08.2020
- ↑ Жмак Володимир Миколайович. LB.ua. Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
- ↑ Декларація [Архівовано 3 жовтня 2020 у Wayback Machine.] на сайті НАЗК, 2019
- ↑ а б в г д Друг Саакашвили, а жена-француженка открыла в Киеве магазин вина. Чем известен новый глава «Укразализныци» Жмак [Архівовано 28 лютого 2021 у Wayback Machine.], POLITICA.COM.UA, 28 серпня 2020
- ↑ Голова "Укрзалізниці" Володимир Жмак: Я не збираюся воювати з великим бізнесом. Я покажу їм вигоди. Економічна правда. 29 вересня 2020. Архів оригіналу за 2 жовтня 2020. Процитовано 3 жовтня 2020.
- ↑ Rail.insider. Екскерівник УЗ став членом наглядової ради «Альфа-Банку». www.railinsider.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
- ↑ Маєток за 5 мільйонів, озеро та квартира у Франції. Чим ще володіє новий голова «Укрзалізниці»? [Архівовано 7 жовтня 2020 у Wayback Machine.], СТОПКОР, 25.09.2020
- ↑ а б Жмак Володимир Миколайович [Архівовано 12 листопада 2021 у Wayback Machine.], 2014, Щорічна, Bihus.info
- ↑ Жмак Володимир Миколайович [Архівовано 12 листопада 2021 у Wayback Machine.], 2019, Щорічна, Bihus.info
- ↑ Указ Президента України від 29 вересня 2009 року № 778/2009 «Про відзначення державними нагородами України активістів ветеранського руху».
- ↑ Указ Президента України від 25 травня 2009 року № 348/2009 «Про відзначення державними нагородами України».
 | Ця стаття містить перелік посилань, але походження окремих тверджень залишається незрозумілим через брак внутрішньотекстових джерел-виносок. (жовтень 2017) |
- Народились 16 березня
- Народились 1964
- Уродженці Чорнобиля
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Нагороджені медаллю «Захиснику Вітчизни»
- Нагороджені ювілейною медаллю «60 років визволення України від фашистських загарбників»
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Нагороджені медаллю «За відвагу»
- Заслужені юристи України
- Керівники Укрзалізниці
- Київські підприємці
- Випускники Навчально-наукового інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка
- Учасники Афганської війни (1979—1989)
- Українські правники
- Політики України
- Українські підприємці