Пльзень
Пльзень[9][10] (чеськ. Plzeň) — четверте за величиною місто в Чехії, розташоване на місці злиття річок Мже, Радбуза, Углава й Услава, які утворюють річку Бероунку. Засноване близько 1292 року чеським королем Вацлавом ІІ. Промисловий, комерційний, культурний й адміністративний центр Західної Чехії. Місто відоме традиціями пивоваріння, однією з туристичних пам'яток є Музей пивоваріння. Тут виробляється всесвітньовідоме пиво Pilsner Urquell, назва якого перекладається як «пльзенське першоджерело». Пам'ятки — готичний собор Святого Варфоломія. Вежа цієї церкви (близько 102 м) є найвищою церковною вежею в Чехії.
- Пльзень (чеськ. Plzeň, [ˈpl̩zɛɲ] (
прослухати))[11][12] - Плзень (чеськ. Plzeň) — назва за ДНВП «Картографія».[13]
- Плізень (чеськ. Plizen) — старочеська назва.
- Нова Плізень (чеськ. Nová Plzeň) — первісна назва 1295 року, на противагу Старому Пльзенцю.
- Пі́льзен (нім. Pilsen) — історична німецька назва.
- Пі́льзень — староукраїнська назва, що походить від німецької.
- Пілісна (лат. Pilisna), Пілсна (лат. Pilsna) — латинські назви.
Пльзень лежить біля злиття річок Мже, Радбуза, Углава й Услава. На південно-західній околиці міста знаходиться гребля Чеське Удолі. Центр міста розташований на висоті близько 310 м над рівнем моря. Кілька висот у межах міста досягають до 452 м нм. Старе місто стоїть на аркозовому пісковику.
| Клімат Пльзеня | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | 0,4 | 2,4 | 6,9 | 12,3 | 17,5 | 20,7 | 22,7 | 22,7 | 18,4 | 12,4 | 5,2 | 1,4 | 11,9 |
| Середня температура, °C | −2,4 | −1,1 | 2,5 | 7,0 | 12,0 | 15,2 | 16,9 | 16,5 | 12,6 | 7,5 | 2,2 | −1,2 | 7,3 |
| Середній мінімум, °C | −5,2 | −4,3 | −1,2 | 2,3 | 6,6 | 9,8 | 11,4 | 11,1 | 8,0 | 3,7 | −0,5 | −3,8 | 3,2 |
| Днів з опадами | 8 | 6 | 8 | 8 | 9 | 11 | 11 | 9 | 8 | 6 | 8 | 8 | 100 |
| Джерело: www.yr.no | |||||||||||||
 | Цей розділ не містить посилань на джерела. (грудень 2020) |
Місто Пльзень було засновано близько 1292 року чеським королем Вацлавом II і будувалося в 10 км від селища Старий Пльзенець. Королівський замок Радіне на високому пагорбі нависає над містом, хоча й розташований майже в 10 кілометрах від нього. Місто не виросло на місці поселення або городища, а було побудоване за королівським указом на рівнині. За розробленим планом, місто було розбите на квартали з величезною центральною площею, найбільшою в Західній Європі. Вулиці Пльзеня перетиналися в старому місті виключно під прямим кутом. Площа в ті роки була не тільки торговим місцем — біля неї розташовувалися кладовище, кілька озер із запасами води, собор Святого Варфоломія. Особливої уваги також заслуговують Пльзенські історичні підземелля, загальна довжина яких становить 24 км.
З 1419 року — один з основних центрів руху гуситів.
Після Грюнвальдської битви польський король Ягайло чеським воїнам, які брали участь у битві, подарував верблюда. Його зображення досі присутнє на гербі Пльзеня.
У 1938 р. Чехословацька Республіка передала свої прикордонні території Німеччині. Хоча в основному чеський Пльзень залишався на території Чехословаччини, він став містом на самому кордоні та з трьох боків був оточений Німеччиною. Села в північно-західному та південно-західному напрямках вже належали Рейху, а також сьогоднішнім міським районам Пльзень-Літиці та Пльзень-Лхота. Урядовим указом Пльзень був розширений 1 травня 1942 року, включивши муніципалітети Болевець, Божков, Буковець, Черниці, Градіште, Котеров, Радобичиці, Єзд та територіальні залишки муніципалітету Літиці (муніципалітет, включений до складу Імперії) і став статутним містом з 130 000 жителів. На той час заводи Škoda були важливою зброєю для постачання німецької армії. Попри це, Пльзень тривалий час уникав бомбардування, перший великий повітряний наліт відбувся лише 20 грудня 1944 р. Але найбільше зносили пивоварний комплекс, особливо Праздрой (18 загиблих). Завод Škoda не постраждав від бомбардування до самого кінця війни.
Протягом усієї війни було здійснено одинадцять повітряних нальотів, які забрали 926 жертв.
Американські війська на чолі з генералом Паттоном звільнили Пльзень 6 травня 1945 р. Відповідно до американсько-радянської угоди Паттону.
1 червня 1953 р. у Пльзені відбулися перші масові заворушення проти комуністів у зв'язку з грошовою реформою, відбулась стрілянина в демонстрантів.
Наприкінці 50-х років розпочався масовий розвиток житлового будівництва у формі житлових масивів.
У 1990-х автострада D5[14] була побудована до Пльзеня, яка з'єднала Прагу з колишньою Західною Німеччиною. Однак завершення робіт цієї важливої транспортної артерії, яка частково вирішила катастрофічну на той час дорожню ситуацію в Пльзені, через ускладнення тривала до першого десятиліття 21 століття.
У вересні 2010 року представники міжнародного журі в Празі оголосили місто Пльзень переможцем у конкурсі на звання Культурної столиці Європи 2015 року[15]. У фіналі Пльзень отримав перевагу над Остравою. У рамках проєкту було побудовано Новий театр та створено спортивно-оздоровчий центр у Штрунцових садах навколо футбольного стадіону.
На місці колишньої пивоварні повинен був бути побудований комплекс будівель зі студіями та квартирами для художників, але цей проєкт було скасовано наприкінці 2014 року. Натомість на території колишнього складу транспортних компаній, який тепер має назву DEPO2015[cs], реалізували будівництво зони для творчості. DEPO2015 проводить концерти, виставки, лекції, конференції. Він включає відкриті роботи Makerspace DEPO2015, відкритий офіс Коворкінг, освітню програму для креативних індустрій, програму художників в резиденції Open A.i.R. або громадський сад. У 2015 році тут також відбувся фестиваль «Рок для людей Європа», а через два місяці тут закінчилася театралізована вистава «Гігантські ляльки в Пльзені»[16], яку, за словами організаторів, побачили 100 000 людей[17].
Наприкінці квітня 2014 року проєкт виграв премію Меліни Меркурі[18] (див. Меліна Меркурі), рекомендовану групою культурних експертів проєкту Культурних столиць Європи[19]. Умовою було виконання заздалегідь визначених критеріїв. Таким чином, «Пльзень 2015» отримав субсидію в розмірі 1,5 мільйона євро для свого проєкту[20].
За даними організації «Pilsen-Turismus»[21], місто відвідало майже 3,4 мільйона відвідувачів у «культурному» 2015 році. З них понад 2,8 мільйона — одноденні. Приблизно 540 000 туристів провели тут принаймні одну ніч. Чверть одноденних відвідувачів були гостями з-за кордону, половина з яких прибула з Німеччини. Цифри були показані за допомогою аналізу даних сигналу від операторів мобільного зв'язку.
Після 1995 року в місті значно збільшився приріст іноземних інвестицій. Пльзень привносить приблизно двох третин ВВП у регіоні Пльзень, це місто як і раніше одне з найбагатших у Чехії. Компанія Škoda, заснована в Пльзені в 1859 році, мала значний вплив на економіку Австро-Угорщини та Чехословаччини. Виробництво компанії було направлено в країни Східного блоку, але знизилися після Оксамитової революції через відсутність стабільного ринку.
У Пльзені також знаходиться найбільша гуральня (спиртово-горілчаний завод) в Чехії.
Багато іноземних компаній мали виробничі бази в місті Пльзені, зокрема Panasonic і Daikin.
Столичний район в основному обслуговується мережею трамваїв, тролейбусів і автобусів, якими керує PMDP. Як і в інших містах континентальної Європи, квитки, придбані в торгових автоматах або невеликих магазинах, дійсні для будь-якого транспорту міста Пльзень. Для жителів міста Plzeň Card можна придбати та через систему «поповнення» використовувати в будь-якому громадському транспорті без обмежень, якщо вона оплачена та дійсна. Квитки можна придбати в транспорті за допомогою безконтактної смарт-картки.[22]
Плзень є важливим центром чеського залізничного транспорту, де перетинаються п'ять основних залізничних ліній:
- Nr. 170: Прага – Бероун – Пльзень – Хеб
- Nr. 180: Пльзень – Домажліце – Фюрт-ім-Вальд (Німеччина)
- Nr. 183: Пльзень – Клатови – Железна Руда
- Nr. 160: Пльзень – Жатец
- Nr. 190: Пльзень – Чеські Будейовіце
Головний залізничний вокзал Пільзня (Plzeň hlavní nádraží) обслуговує всі п'ять цих ліній.
Усі приміські, міжміські та міжнародні автобусні лінії, що прямували до Пльзня, були зосереджені на CAN. Це один із найбільш завантажених закладів такого типу в Чехії.
Центральний автовокзал Пльзень (Centrální autobusové nádraží Plzeň) обслуговує як регулярні, так і нерегулярні автобуси, переважно міжміські та регіональні. Лінії громадського транспорту не прямують до району автостанції, а мають зупинки на прилеглих дорогах.[23]
Найважливішою транспортною ланкою в місті є шосе D5, що з'єднує Прагу і Нюрнберг.
Державний внутрішній і приватний міжнародний аеропорт розташований за 11 км на південний захід від Пльзеня, у сусідньому селі Ліне.
 | Цей розділ потребує доповнення. |
Найбільшим театром є Театр Йозефа Каєтана Тила[cz]. Має дві постійні сцени: Великий театр[cz] в неоренесансній споруді 1897–1902 років, і Новий театр у сучасній будівлі 2014-го року[24].
Також у місті існує традиція традиція лялькового театру й багато менших театрів: альтернативний театр Діалог, камерний театр ЙоНаш[cz]. Одним із найстаріших колективів є аматорське Театральне об'єднання Єзірко[cz][25].
| Цей розділ потребує доповнення. |
- Фелікс ле Бре — чеський актор.
- Петр Чех — чеський футболіст, воротар лондонського «Челсі» та національної збірної Чехії.
- Мартин Страка — чеський хокеїст, Олімпійський чемпіон 1998 р., Чемпіон світу 2005 р.
- Філіп Їха (1982) — чеський гандболіст.
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
|
- 2613 Пльзень — астероїд, названий на честь міста[26].
- Західночеський університет у Пльзені
- ↑ Register of territorial identification, addresses and real estates
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
- ↑ Jakl L. Jak stará jsou česká města? Legendy a fakta. // iDNES.cz — 2011.
- ↑ https://www.gera.de/sixcms/detail.php?id=17954
- ↑ https://www.izmir.bel.tr/tr/KardesKentler/62
- ↑ https://www.liege.be/fr/vie-communale/services-communaux/international/jumelages-et-partenaires/plzen-republique-tcheque
- ↑ https://portales.sre.gob.mx/coordinacionpolitica/images/stories/documentos_gobiernos/rai/nle/nl31a.pdf
- ↑ Zastupitelé zvolili primátora Plzně, stal se jím Roman Zarzycký z ANO — 2022.
- ↑ Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. ISBN 966-631-546-7
- ↑ Чехія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ Пльзень // УКРАЇНСЬКИЙ МОВНО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ ФОНД НАН УКРАЇНИ. lcorp.ulif.org.ua. Процитовано 4 лютого 2024.
- ↑ Що таке ПЛЬЗЕНЬ - УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія) - Словники - Словопедія. slovopedia.org.ua. Процитовано 4 лютого 2024.
- ↑ Довідковий атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 328 с. ISBN 978-966-475-507-5
- ↑ České dálnice | Dálnice D5. www.ceskedalnice.cz. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 18 грудня 2020.
- ↑ Hlavní město kultury. TÝDEN.cz (чес.). 26 квітня 2014. Архів оригіналу за 22 вересня 2016. Процитовано 27 липня 2023.
{{cite web}}:|first=з пропущеним|last=(довідка) - ↑ Centrem Plzně pochodovaly dvacetimetrové obří loutky. Novinky.cz (чес.). Процитовано 14 квітня 2023.
{{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр|видавник=(довідка) - ↑ OBŘÍ LOUTKY V PLZNI STÁLY ZA PODÍVANOU! (чес.). 29 серпня 2015. Процитовано 14 квітня 2023.
- ↑ Hlavní město kultury: Plzeň vyřešila problémy, Brusel ji chválí (чес.). Týden. 26 квітня 2014. Процитовано 27 липня 2023.
- ↑ European Capitals of Culture | Culture and Creativity (англ.). Culture and Creativity.
- ↑ Plzeň 2015 získala evropskou dotaci. 40 milionů použije zřejmě na program. Hospodářské noviny (HN.cz) (чес.). 30 вересня 2014. Процитовано 27 липня 2023.
{{cite web}}:|ім'я=з пропущеним|прізвище=(довідка) - ↑ Prokopová, Helena. Do Plzně v roce 2015 zavítalo necelých 3,4 milionu návštěvníků (чес.). Архів оригіналу за 24 червня 2016.
- ↑ Platby bezkontaktními kartami ve vozech MHD v Plzni (18 May 2016)
- ↑ Центральний автовокзал Плзень (Centrální autobusové nádraží Plzeň, CAN)
- ↑ Divadlo Josefa Kajetána Tyla Plzeň. www.djkt.eu. Процитовано 4 жовтня 2024.
- ↑ Divadlo Jezírko | Divadelní spolek Jezírko. Divadlo Jezírko (чес.). Процитовано 4 жовтня 2024.
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
Вікісховище має му��ьтимедійні дані за темою: Пльзень
- Історія та туристичні пам'ятки міста [Архівовано 24 лютого 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
- Пльзень [Архівовано 11 лютого 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Офіційний сайт міста [Архівовано 10 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Пльзень на сайті tokatema [Архівовано 8 червня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Опис міста [Архівовано 5 травня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
- Західночеський університет в Пльзені (англ.)
|
Це незавершена стаття з географії Чехії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Округи: |  | |
|---|---|---|
| Найбільші міста: | ||
| № | Назва | Край | Населення | № | Назва | Край | Населення | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Прага  Брно |
1 | Прага | Прага | 1 259 079 | 11 | Злін | Злінський | 75 112 |  Острава  Пльзень |
| 2 | Брно | Південноморавський | 377 440 | 12 | Гавіржов | Моравсько-Сілезький | 75 049 | ||
| 3 | Острава | Моравсько-Сілезький | 294 200 | 13 | Кладно | Середньочеський | 68 552 | ||
| 4 | Пльзень | Пльзенський | 169 033 | 14 | Мост | Устецький | 67 089 | ||
| 5 | Ліберець | Ліберецький | 102 562 | 15 | Опава | Моравсько-Сілезький | 57 772 | ||
| 6 | Оломоуць | Оломоуцький | 99 806 | 16 | Фрідек-Містек | Моравсько-Сілезький | 56 945 | ||
| 7 | Усті-над-Лабем | Устецький | 93 409 | 17 | Карвіна | Моравсько-Сілезький | 55 985 | ||
| 8 | Чеські Будейовиці | Південночеський | 93 285 | 18 | Їглава | Височина | 50 521 | ||
| 9 | Градець-Кралове | Краловоградецький | 92 808 | 19 | Теплиці | Устецький | 50 079 | ||
| 10 | Пардубиці | Пардубицький | 89 693 | 20 | Дечин | Устецький | 49 833 | ||
| Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
|---|---|
| Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
| Географія та географічні карти | |
| Література та бібліографія | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Britannica (11-th) · Brockhaus Enzyklopädie · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Grove Art Online · Internetowa encyklopedia PWN · Österreichisches Musiklexikon Online |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
